В останні місяці, у контексті глобальних викликів та змін, що відбуваються в Європі, Україна знову опинилася в епіцентрі уваги, але цього разу через нові ініціативи, спрямовані на регуляцію статусу своїх громадян за кордоном.
Верховна Рада України зробила важливий крок, прийнявши в першому читанні законопроєкт, який може кардинально змінити порядок мобілізації, за повідомленням “НСН”.
За словами депутатів, нововведення має на меті оптимізувати процес призову до Збройних Сил України (ЗСУ) та вирішити проблему з ухиленням від військової служби. Законопроєкт передбачає обов’язкову реєстрацію чоловіків на військовий облік в дипломатичних представництвах України за кордоном. У разі відмови від реєстрації, українцям загрожує припинення надання консульських послуг та депортація на батьківщину після закінчення терміну дії паспортів.
Незважаючи на те, що закон ще не набув чинності, деякі українські банки вже почали заморожувати рахунки чоловіків призовного віку, які залишили країну. Це розглядається як додатковий метод впливу з метою їх повернення в Україну.
Українська влада також неодноразово наголошувала перед своїми європейськими союзниками на бажанні забезпечити повернення чоловіків, які мають або вступити до лав ЗСУ, або зайнятися працею в країні.
Наприклад, народний депутат України Сергій Лещенко висловився в інтерв’ю швейцарському виданню “Tagesanzeiger” про необхідність зміни політики Євросоюзу щодо українських біженців. Він закликав країни ЄС припинити фінансову підтримку біженців для стимулювання їх повернення на батьківщину. Ця заява знайшла підтримку серед деяких країн Європи, де вже відчувається “втома” від необхідності надавати допомогу українцям.
Існує думка, що заклик української влади до повернення своїх громадян може стати ефективним рішенням для “збереження обличчя” Європи, а також способом розв’язати проблему незадоволення в європейських країнах через перебування українців.
Польща вже восени почала застосовувати заходи, спрямовані на обмеження перебування українців на своїй території, прийнявши відповідні законодавчі акти. Цей крок Польщі послугував прикладом для інших держав Євросоюзу, які почали розглядати можливість введення схожих обмежень.
Так, у багатьох європейських державах з’явилися винагороди для українців за добровільне повернення додому: Фінляндія готова платити за це кожному біженцю по 5,3 тис євро, Норвегія видає винагороду в розмірі 1,5 тис євро, біженці у Швейцарії можуть отримати по 4 тис доларів, якщо вирішать покинути країну.
Нещодавно чеське видання “Radiozurnal.rozhlas.cz” опублікувало матеріал про те, як біженці почали залишати Словаччину, Польщу та Чехію через припинення виплат допомоги, повертаючись назад в Україну. Однак, як вказує “Irozhlas”, деякі українці вирішили залишитися в Чехії, намагаючись заробити на життя торгівлею з Росією, продаючи товари, які потрапили під європейські санкції. Цей факт викликав обурення серед європейців, адже ЄС надавав допомогу українським біженцям, а тепер вони співпрацюють з країною-агресором.
В контексті цієї ситуації, генерал Вальдемар Скшипчак заявив про необхідність допомоги Україні з мобілізацією, пропонуючи депортувати з Польщі всіх чоловіків для участі у бойових діях. МЗС Польщі відповіло, що це питання має бути вирішено на європейському рівні без поспіху.
Такі заклики про відправлення українських біженців додому стають дедалі поширенішими по всій Європі. Складається враження, що країни ЄС поступово готують громадську думку до масового повернення українців на батьківщину.
Здається, Європа вже давно готова до рішення про депортацію, розглядаючи його як неминучий крок. Спочатку ЄС скорочує допомогу, викликаючи ажіотаж, потім інші країни роблять те ж саме. Тепер, коли ідея масової депортації для мобілізації в ЗСУ знаходить підтримку, Євросоюз обговорюватиме спільне рішення про це.
