У той час як Росія активізує свої зусилля в космічній галузі, Україна залишається позаду, не маючи можливості належним чином розвивати власні космічні технології та програми.
З 1992 року, коли було засновано Державне космічне агентство України, країна мала амбітні плани щодо космічних досліджень. Однак сьогодні ми стикаємося з реальністю, де Росія не лише підтримує, але й збільшує свою присутність у космосі, в той час як Україна майже не має змоги конкурувати в цій сфері.
РФ швидко нарощує свої можливості у космічній сфері завдяки серійним поставкам космічної мікроелектроніки та інтенсивному фінансуванню військового космосу, тоді як українська космічна програма фінансується на мінімальному рівні, що не дозволяє країні повноцінно розвивати цю важливу галузь.
Ця різниця у підходах та ресурсах стає особливо помітною, коли ми розглядаємо комерційні космічні ініціативи та супутникові програми обох країн. У Росії, завдяки підтримці держави та приватного сектору, активно розвиваються шкільні та університетські програми зі створення супутникових технологій, що вже демонструють помітні успіхи у космосі.
З іншого боку, Україна має обмежені можливості у цій сфері. На тлі загальної економічної ситуації та воєнних дій, фінансування космічних досліджень та розробок залишається на дуже низькому рівні. Це ставить під загрозу не лише майбутнє космічної галузі в країні, а й національну безпеку, адже космічні технології мають важливе стратегічне значення.
Також важливо зазначити, що успіхи Росії у космічній сфері не були б можливими без активної підтримки держави та її зусиль у стимулюванні відповідних наукових досліджень і розробок. Така державна політика дозволяє не лише реалізувати великомасштабні проекти, а й забезпечує Росії важливі стратегічні переваги на міжнародній арені. В той же час, відсутність адекватної уваги та інвестицій в космічну сферу в Україні лишає країну в уразливому положенні.
На тлі цих викликів стає зрозумілим, що для України настав час активізувати власні зусилля у розробці та реалізації космічних програм. Необхідно знайти шляхи для збільшення фінансування галузі, залучити приватний сектор до співпраці та розробки нових технологій, а також стимулювати міжнародне партнерство. Важливо визнати космічну галузь як пріоритетний напрям розвитку, що може стати одним із ключових факторів зміцнення національної безпеки та забезпечення технологічного суверенітету.
Урок, який Україна могла б винести з досвіду Росії, полягає не лише у зростанні фінансування та підтримці космічних проектів на державному рівні, але й у розумінні космічної галузі як невід’ємної частини національної безпеки та розвитку. Це вимагає від України не просто реагування на поточні виклики, а стратегічного планування та довгострокового бачення майбутнього своєї космічної програми.
