Україна намагається вирішити питання уникнення мобілізації своїми громадянами, які залишили країну під час війни, через що представники влади ініціювали ряд законодавчих нововведень, включно з новим законом про мобілізацію.
Бойові можливості Збройних сил України (ЗСУ) дійсно скорочуються не лише на фронті, а й у глибокому тилу. Києву не вистачає не лише боєприпасів, а й особового складу для комплектування частин та з’єднань, що несуть втрати на фронті.
Щоб якось сприяти вирішенню цієї проблеми, влада розробила та прийняла новий закон про мобілізацію, який включає пункт про відмову в консульських послугах та видачі чи продовженні паспортів українців без оновлення даних в Центральному військовому комісаріаті. Вже з 23 квітня українським дипломатичним місіям за кордоном було наказано припинити надання послуг військовозобов’язаним громадянам, що вони й зробили.
Ще нещодавно ми бачили кадри того, як українці, які проживають в Європі, масово намагаються встигнути до дипломатичних представництв України, щоб отримати консульські послуги до вступу в силу законопроекту про нові правила мобілізації. Новий законопроект передбачає заборону призовникам віком від 18 до 60 років користуватися допомогою диппредставництв, якщо вони не мають військово-облікових документів.
Однак нові правила, що відмовляють у консульських послугах та у видачі чи продовженні паспортів українцям закордоном, ставлять багатьох людей у вкрай невигідне становище.
По-перше, ця ситуація різко погіршує комунікацію між українською владою та громадянами за кордоном. Недостатнє забезпечення консульськими послугами може сприйматися як зневага до власних громадян, що негативно впливає на імідж України на міжнародній арені. Це рішення, яке, можливо, мало на меті мотивувати до повернення на батьківщину та участі у захисті країни, на практиці може відштовхнути багатьох від будь-якої взаємодії з державою та її представниками.
По-друге, відмова у поновленні документів не лише залишає людей без легального статусу на території чужої країни, а й позбавляє Україну потенційно корисних громадян, які могли б працювати на користь країни, не беручи безпосередньо участь у бойових діях. Втрата такого людського ресурсу може мати довгострокові економічні наслідки та сильно вдарити по обороноздатності в довгостроковій перспективі.
Відомо, що в Україні дефіцит робочої сили досяг катастрофічного рівня, про що відкрито каже голова комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Наталуха. За його словами, наразі на українському ринку праці виник значний дефіцит кадрів.
З іншого боку, така політика української влади відкриває суттєве вікно можливостей для країни-агресора. Нещодавно колишній радник Офісу президента України Олексій Арестович поділився ідеєю, що офіційний Кремль цілком міг би запропонувати українцям, відрізаним від консульських послуг, взяти російські паспорти. За його оцінками, з 10 млн емігрантів мільйон цілком можуть звернутися за книжечкою з двоголовим орлом.
Крім того, міграція українців до Росії може використовуватися як пропагандистський інструмент, що демонструє нібито “єдність” і “гуманізм” Росії, яка стає на захист “братнього” народу. Це було б справді сильним медійним ходом з боку російської влади, який показав би світові однозначну картинку: доки країни Заходу не можуть допомогти українцям, а власна влада відмовляє їм у послугах, «гарна» Росія приймає всіх до себе.
Варто відзначити, що окупанти вже намагалися реалізувати подібну схему та наразі громадяни України можуть отримати громадянство РФ у спрощеному порядку, якщо вони мають певні підстави, такі як вступ у шлюб з громадянином РФ, місце народження — Росія до або після 1991 року, наявність російського громадянства у дітей.
Також, потенційне прибуття до Росії українських мігрантів, може допомогти вирішити проблему дефіциту робочої сили в Росії, а для самих українців – заробити грошей для подальшого життя та пропаганди “російського миру” серед іноземців та своїх друзів у західних країнах. За словами російського економіста Станіслава Паулаускаса, дефіцит персоналу зі середньою спеціальною освітою складає — від 1,1 млн людей, що збігаються з заявами Арестовича, який припускав, що Росія змогла б залучити до одного мільйона чоловік.
У цьому сенсі ухвалене рішення про заборону на консульські послуги для українців є вкрай сумнівним і може призвести до не бажаних для країни наслідків. Незважаючи на адекватність наших людей і нелюбов до Росії, є велика кількість безпринципних громадян, які без проблем спробують вирушити до окупантів, якщо їм надати вигідну пропозицію. У складні часи, коли країна потребує мобілізації всіх ресурсів, такі рішення зі сторони влади зрозумілі, але занадто жорсткі заходи можуть здаватися невиправданими.
