За даними Міністерства фінансів України, станом на кінець лютого 2024 року загальний державний та гарантований державою борг країни сягнув позначки в 5 490,10 млрд гривень, або 143,69 млрд доларів.
Перед Україною, що зіткнулася з несподіваними обставинами війни через агресію РФ, постає питання не лише залучення додаткової допомоги від партнерів, а й потенційного списання частини боргів. Але чи готові міжнародні кредитори піти на такий крок?
Експерти зазначають, що зростання державного боргу є закономірним у воєнний час, однак списання боргів може вплинути на довіру кредиторів до України. За словами економіста Центру економічної стратегії Марії Томілиної, основний акцент має бути зроблений на реструктуризації заборгованості, а не на її списанні. МВФ закликає Україну досягти відношення боргу до ВВП на рівні 82% до 2028 року, тоді як без успішної реструктуризації цей показник може досягти 91,2%.
Аналітики вважають, що реструктуризація заборгованості, залучення грантових коштів та довгострокових позик за низькими відсотковими ставками є оптимальним шляхом для України. Натомість, списання частини боргу може поставити країну у складну ситуацію перед міжнародною фінансовою спільнотою, ускладнити процес залучення нових кредитів та грантів.
Водночас, під час зими 2024 року спостерігалося зменшення господарського боргу України, що було обумовлено відсутністю значних зовнішніх запозичень. Проте, з березня, після залучення приблизно 9 млрд доларів пільгових кредитів, зростання держборгу знову відновилося.
Міжнародний валютний фонд у своїх документах не згадує безпосередньо про бажаність часткового списання боргу, але встановлює чіткі цілі щодо зниження відношення боргу до ВВП. Експерти підкреслюють, що без реструктуризації держборгу України може досягти 91,2% ВВП до 2028 року, тому для досягнення фінансової стабільності необхідно скоротити цей показник на 9,2% ВВП.
Реструктуризація заборгованості, з одного боку, дасть Україні можливість відтермінувати виплати за держборгом та зменшити фінансовий тиск. З іншого боку, відсутність достатньої інформації про майбутнє економічного розвитку та непередбачуваність ситуації ускладнюють обґрунтування будь-яких цифр списання.
Таким чином, перед Україною стоять важливі завдання, які вимагають виваженого підходу та глибокого аналізу поточної ситуації з метою забезпечення довгострокової фінансової стабільності та уникнення потенційних ризиків для міжнародного іміджу країни.
