У кінці травня українські ЗМІ стали транслювати повідомлення про активізацію наступальних дій окупантів на Херсонському напрямку, включаючи посилення розвідувальної діяльності з виявлення позицій і зосередження особового складу ЗСУ.
Тоді ж керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук заявляв, що після тривалої паузи російська армія пішла на штурм острова Нестриг. Приблизно в ті ж дні користувачі мережі оприлюднили кадри переміщення великих колон військової техніки дорогою від Чкалова в бік Козачих Лагерів, серед яких можна було помітити понтонні підрозділи та вантажівки з дерев’яними покриттями. Відтоді минув майже місяць без спроб широкого форсування Дніпра з боку російської армії, але головне питання так і не отримало розгорнутої відповіді: чи є небезпека нового наступу загарбників на Херсон і чи варто мешканцям готуватися до можливої дестабілізації?
З часів форсування Дніпра радянськими військами в 1943 році технічні можливості пішли далеко вперед, тому потенційно здійснити форсування річки цілком реально, хоча і з низкою застережень. Зокрема, для потенційного успіху росіянам потрібно стягнути наявні сили до Лівобережжя, накопичити достатню кількість плавзасобів і понтонної техніки, вивести з ладу засоби зв’язку та управління ЗСУ і перевантажити оборону шляхом форсування водної перешкоди на широкому фронті.
У цьому сенсі завдань для “успішного” форсування водної перепони для ворога досить багато, але закривати очі на існуючі ризики не можна, тому що терміни їх виконання можуть виявитися набагато меншими, ніж може здатися на перший погляд, а замість підготовленої оборони Україна може отримати ще одну оголену ділянку фронту, як це було у випадку провалу на Харківському напрямку.
Справа в тому, що угруповання ЗСУ на правому березі чисельно поступається російському, а баланс сил особливо змінився через перекидання військ для утримання згаданого вище Харкова. Крім того, для проведення операції російським військам можуть бути надані підрозділи так званих військ оборони тимчасово окупованого Криму, що потенційно розширить чисельність ворожого угруповання «Дніпро» до 100 тисяч осіб.
Інша проблема полягає в тому, що росіяни досі утримують панування в повітряному просторі: незважаючи на постачання західних систем ППО та боєприпасів до них, останнім часом протиповітряна оборона України була суттєво виснажена. Передові комплекси Patriot і IRIS-T зосереджені в інших регіонах України, а Херсонщина прострілюється без особливих проблем. Якщо врахувати, що ймовірному наступу може передувати комбінований удар авіації, балістики та дронів, то без ефективної роботи ППО окупанти можуть вивести з ладу зв’язок, управління або критично важливі об’єкти.
Ще один момент полягає в тому, що через широкий фронт і обмежену чисельність особового складу Сили оборони не можуть закрити всі потенційно можливі напрямки форсування російських військ: ЗСУ буквально змушені тримати велику кількість сил у дельті річки, наступати в якій окупантам недоцільно через ландшафт і широке русло Дніпра. Проте, і піти звідти військові не можуть, оскільки без стримування загарбники одразу просунуться.
Додатковою проблемою і фактором ризику є те, що росіяни значно наростили власні можливості в сфері радіоелектронної боротьби (РЕБ). Уже зараз у мережі можна знайти безліч відео-підтверджень того, що дрони фактично не долітають до середини Дніпра. Якщо крім стаціонарних станцій окупанти будуть застосовані мобільні установки на човнах, багато з них зможуть отримати шанс прорватися на інший берег.
Також потрібно враховувати поточний стан української енергетики і брак потужностей для забезпечення всіх критично важливих об’єктів, у тому числі військових. Через проблеми з ППО росіяни можуть знеструмити місто ударами високоточної зброї, а вже після цього здійснити спробу форсування річки. Такий захід може посіяти паніку серед цивільного населення і призвести до великої кількості жертв, а ще суттєво ускладнить оборону рубежів для української армії.
Варто зазначити також, що особливістю Херсонського напрямку є те, що обидві сторони мають всі можливості для ефективного ведення розвідки. Це створює переваги для ЗСУ, але водночас дозволяє припустити обізнаність російського командування про сильні і слабкі сторони української оборони, чисельність особового складу, відповідальних командирів тощо.
У цьому сенсі наявні розвіддані потенційно дозволяють росіянам обирати найбільш вигідні місця для створення плацдарму та подальшого просування у разі ухвалення рішення про спробу захопити більше територій Херсонської області. Не варто забувати, що незважаючи на всі дії, які вживає СБУ, окупанти також мають широку агентурну мережу серед українського населення. На жаль, практика показує, що дуже багато хто передаватиме інформацію росіянам не тільки на стадії планування, а й під час можливого наступу.
Таким чином можливий сценарій форсування Дніпра виглядає наступним: масована підготовка ударами ВКС окупантів – спроба подолання Дніпра на широкому фронті – закріплення на зайнятих плацдармах серед серед найменш захищених. Єдиним компонентом, який поки викликає великі питання, є накопичення великої кількості швидких плавзасобів. Проте, можна не сумніватися, що ця проблема активно вирішується, що дозволяє зробити висновок – ЗС РФ можуть здійснити спробу знову оволодіти Херсоном, а українська сторона повинна готуватися до потенційної оборони.
