Напередодні президентських виборів у США, Кремль розпочав масштабну кампанію дезінформації, метою якої є підрив авторитету чинного президента Джо Байдена та його оточення.
Ця кампанія була синхронізована з розпочатим судовим процесом над Хантером Байденом, сином чинного президента США, якого нещодавно визнали винним у незаконному зберіганні зброї. Можна припустити, що ці події не випадково збіглися у часі з поширенням серії звинувачень на адресу родини Байденів, що стосуються корупції та нібито фінансування тероризму.
Згідно з повідомленнями видання The Hill, суд присяжних у штаті Делавер визнав Хантера Байдена винним за трьома федеральними звинуваченнями. Сам процес тривав близько тижня, і присяжним знадобилося лише три години для винесення вердикту. Хоча максимальне покарання для Хантера могло становити до 25 років в’язниці та штраф у розмірі $750 тисяч, судді, ймовірно, застосують м’якше покарання через відсутність у нього попередніх судимостей.
Паралельно з цим судовим процесом в інформаційному просторі російських, українських і західних ЗМІ почали активно поширюватися повідомлення про нібито причетність Джо Байдена та його оточення до фінансування терористичних акцій як на території Росії, так і за кордоном. Ці матеріали, опубліковані різними мовами як у російських, так і західних медіа, вказують на цілеспрямовану діяльність з підриву довіри до американського лідера.
Серед усіх пропагандистських роликів окремо виділився зрадник України та екс-депутат Верховної Ради Андрій Деркач, який активно використовується російською стороною в якості так званого “зливного бочку” і регулярно робить очерняючи колективний Захід звинувачення на різних майданчиках. Зокрема, тільки за останні місяці він встиг поспілкуватися з представниками білоруського провладного видання “БелТА”, журналістами західного медіа “21st Century Wire” та дав інтерв’ю журналістці Симоні Манжант.
В одному зі своїх інтерв’ю “Корені американської корупції в Україні” американському журналісту Патріку Хеннінгсену екс-депутат стверджував, що родина Байденів через компанію “Burisma” нібито організувала фінансування терактів у Росії та сприяла диверсіям, зокрема на “Північних потоках”. Деркач також заявив про нібито існування позабюджетного фонду, який використовувався для міжнародної терористичної діяльності. Ці заяви, на думку Деркача, повинні спровокувати міжнародне розслідування і привести до юридичних наслідків для осіб, замішаних у корупції та тероризмі.
“Для всіх нас, які беруть участь у розслідуванні, готують документи і заяву, той факт, що партнери Байдена у вигляді власника і співробітників “Burisma” фінансували тероризм, є документально підтвердженим фактом. Тепер справа за правоохоронними органами юридично підтвердити слідчими методами і процесуально притягнути до відповідальності учасників і спонсорів тероризму”, — заявив Деркач.
Примітно, що перелічені звинувачення додатково були підтягнуті під публікацію в “New York Times” від 25 лютого 2024 року про те, як ЦРУ нібито бере участь у військових операціях в Україні, що, судячи з усього, повинно було ще більше підсилити тези Кремля про нібито втручання США у конфлікти як на пострадянському просторі.
“Якщо ви уважно подивитеся на статтю “New York Times” “Шпигунська війна. Як ЦРУ таємно допомагає Україні боротися з Путіним” від 25 лютого детально описує хронологію і деталі створення ГУР Міноборони України як окремого підрозділу ЦРУ на кордонах з Росією і Білоруссю. ЦРУ забезпечує фінансування, оснащення і підвищення кваліфікації окремих підрозділів ГУР МО, знаходиться в прямому контакті з його керівником, своїм протеже і учнем Кирилом Будановим”, — сказав Деркач.
Ця добре вивірена, продумана та співпоставлена за часом із судом над Хантером Байденом, публікацією в газеті “The New York Times” і звинуваченнями на адресу президента США з боку окремих лідерів думок яскраво відображає актуальну стратегію Кремля по дестабілізації політичної ситуації в США і очернення західних політичних еліт напередодні майбутніх президентських виборів восени 2024 року.
Можна припустити, що запущена Кремлем хвиля дезінформації є спробою вплинути на результат майбутніх виборів, дискредитувати лідерів, які підтримують санкції проти Росії і зміцнюють оборону України з метою поліпшення російських позицій як на міжнародній арені, так і в рамках військових дій.
Окремо варто відзначити саму аргументацію російських пропагандистів у ситуації, коли напруженість у відносинах між Росією і США досягла пікових значень. Кремль намагається використовувати у власних цілях дискурс навколо ролі американської адміністрації в підтримці України, включаючи можливі неконвенційні акції Вашингтона і фінансування Байденами українських зусиль з протидії російській агресії.
Російська пропаганда намагається використати ідею про те, що підтримка Байденом України є прямою загрозою для суверенітету Росії, стверджуючи, що фінансування військових зусиль і спецоперацій України нібито фактично спрямоване на знищення російських громадян, лідерів думок і поширення антиросійських настроїв у суспільстві.
При цьому росіяни виносять за дужки дії самого Кремля, які включають у себе повномасштабне військове вторгнення і використання таких методів як кібератаки, економічний тиск і прямі військові удари, що порушують міжнародне право і призводять до масштабних людських страждань. У цьому сенсі навіть потенційна допомога, яка надається адміністрацією Байдена Україні, може розглядатися як захист демократичних цінностей і справедлива підтримка суверенної держави, що зіткнулася з історичним викликом.
Таким чином, спроби російської сторони використати судовий процес над Хантером Байденом, окремі публікації західних видань, замовні інтерв’ю і звинувачення на адресу президента США у фінансуванні терористичних актів виглядають не просто як бажання підривати позиції Вашингтону на міжнародній арені і впливати на хід передвиборчої кампанії, але й як спроба перенести увагу від власних агресивних дій і порушення міжнародного права в контексті українського конфлікту.
