Україна заявляє про готовність до переговорів з Росією, що активно обговорюється в світових медіа: Президент Зеленський та міністр закордонних справ Кулеба неодноразово підкреслювали, що Україна бажає мирного врегулювання конфлікту.
Зокрема, у виступах президента звучали прогнози про можливе завершення “гарячої фази війни” до кінця року, а глава МЗС України під час зустрічі в Китаї висловив сподівання на переговорний процес, хоча й вказав на відсутність готовності до діалогу з боку РФ.
Ттака риторика може бути викликана складнощами на фронті та невизначеністю щодо майбутньої підтримки з боку Заходу. Існує припущення, що втручання у ситуацію США під новим президентством Дональда Трампа, якщо він переможе на виборах, може змінити підходи до підтримки України.
Дійшло навіть до того, що Зеленський заявив про готовність до переговорів, навіть якщо це не передбачатиме повернення всіх територій, відійшовши від позиції повного виведення російських військ, що раніше було ключовою вимогою Києва.
Росія ж, зі свого боку, висунула вимоги, які включають передачу їй контролю над значною частиною української території та гарантії невступу України до НАТО. Ці умови Москви викликають значний скепсис щодо можливості досягнення компромісу.
Серед факторів, які могли б змінити позицію Росії, важливе місце займають потенційні внутрішні потрясіння в РФ чи зміна ситуації на фронті на користь України. Але наразі немає факторів, які могли б вказувати на поліпшення ситуації для ЗСУ на фронті.
Ключову роль у пошуку мирного рішення може відіграти Китай, враховуючи його вплив на Росію та значний міжнародний авторитет. Можна припустити, що нещодавній візит Кулеби до Китаю має на меті саме залучення Пекіна до діалогу, але реальні кроки та реакція Китаю залишаються невизначеними.
Усі ці події розгортаються на фоні глобальних закликів до миру, і, здається, Київ намагається демонструвати свою відкритість до переговорів, в той час як підтверджень готовності до реальних дій з боку Росії не спостерігається. Це створює новий контекст для міжнародної дипломатії, де кожна сторона намагається маневрувати та зберігати обличчя, водночас реагуючи на внутрішні та зовнішні виклики.
