Відомий західний журналіст Девід Аксель опублікував гучну статтю, в якій розкритикував нещодавній рейд Легіону “Свобода Росії” — російського добровольчого підрозділу, що воює на боці України.
П’ять місяців тому ці бійці здійснили короткий рейд на російську територію, проникнувши в прикордонне місто Тьоткіно.
Тепер вони повторили свої дії, але з більшим розмахом. У вівторок бійці Легіону, використовуючи американські бронемашини Stryker, перетнули кордон і увійшли до міста Суджа, розташованого за 35 миль на схід від Тьоткіно. Під час операції їм вдалося знищити кілька танків Т-62, взяти в полон російських солдатів і збити вертоліт Ка-52.
Хоча такі дії виглядають ефектно, Аксель зазначає серйозні питання щодо доцільності використання таких цінних військових ресурсів. У той час, як Легіон “Свобода Росії” проводить операцію в Суджі, що практично не має військового значення, українські бригади змушені відступати з Нью-Йорка — колишнього українського опорного пункту, розташованого на захід від Горлівки на сході України.
“Противник чинить тиск із використанням великих піхотних сил, підтримуваних авіацією та артилерійським вогнем”, – повідомляє Український центр стратегій оборони.
Густа міська забудова дає перевагу російським силам, які використовують її для укриття своєї піхоти. Незважаючи на сприятливі для росіян умови місцевості, захисники Нью-Йорка, очолювані 41-ю та 53-ю механізованими бригадами ЗСУ, могли б значно виграти від підкріплення.
У своїй статті на Forbes Аксель підкреслює, що Легіон “Свобода Росії”, замість того щоб витрачати свої сили на захоплення полонених у прикордонному містечку, міг би підтримати оборону на сході України, де ситуація значно критичніша.
Тим часом російські війська вже почали завдавати ударів по Легіону “Свобода Росії” за допомогою штурмовиків Су-25. Російська артилерія знищила два українські зенітні комплекси “Бук”, які, ймовірно, підтримували операцію на кордоні. Є також повідомлення про мобілізацію російських резервів.
Цей сценарій повторюється не вперше. Проросійські російські бійці неодноразово здійснювали рейди на російську територію протягом усього конфлікту, але жоден із них не призвів до тривалого утримання захоплених позицій.
Скоріше за все, Легіон “Свобода Росії” незабаром покине Суджу, і цей рейд швидко стане лише незначним епізодом у масштабній картині російсько-української війни. Аксель припускає, що ресурси, витрачені на цю операцію, могли б бути використані більш раціонально. У цьому контексті рішення про проведення рейду викликає сумніви.
Невідомо, хто саме дав зелене світло на операцію в Суджі і які цілі при цьому переслідувалися. Легіон “Свобода Росії” підпорядковується українській розвідці в Києві, але, можливо, має значну свободу в плануванні власних операцій. Аксель зазначає, що дії Легіону, можливо, спрямовані більше на досягнення політичних цілей, аніж на практичний військовий вплив, і служать для створення пропагандистського ефекту, пов’язаного з “вторгненням” до Росії.
Однак очевидно, що ті, хто ухвалив рішення про проведення цього рейду, упустили з виду одну з найбільш актуальних проблем України — нестачу добре підготовленої піхоти. Аксель підкреслює, що це стало наслідком затримки з ухваленням закону про мобілізацію в Україні, тоді як Росія провела масову мобілізацію ще торік.
