Останні події навколо можливого використання Україною західних далекобійних ракет для ударів по глибині російської території викликали широкий резонанс на міжнародній арені: Кремль попередив, що такі дії стануть “червоною лінією” і можуть призвести до серйозної ескалації конфлікту.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що Москва неодноразово оголошувала про “червоні лінії”, але фактичних дій не вчиняла. Він вважає, що надання Україні далекобійних ракет не втягне Альянс у пряму конфронтацію з Росією. Великобританія та Франція підтримують таку позицію, також виступаючи за надання Києву відповідного озброєння.
Ця ситуація викликала різноманітні реакції серед західних політиків, медіа та експертів. Багато хто висловлює занепокоєння, що постійне випробування терпіння ядерної держави може мати непередбачувані наслідки. Німецьке видання Der Spiegel у статті від 17 вересня наголосило, що західні країни не повинні брати на себе відповідальність, якщо Україна не зможе самостійно протистояти Росії. Автор підкреслює, що німецьке суспільство не готове жертвувати своїми життями заради українського конфлікту.
У світлі цих подій канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав до пошуку шляхів для запуску мирного процесу. Під час візиту до Астани він заявив про необхідність вивчення можливостей для переговорів і запропонував організувати нову конференцію з урегулювання конфлікту за участю Росії. Цю ініціативу підтримала лідер партії “Союз Сари Вагенкнехт — за розум і справедливість” Сара Вагенкнехт, яка наголосила, що постачання зброї не призведе до завершення конфлікту.
Шольц також виступив проти передачі Україні німецьких ракет Taurus з дальністю польоту близько 500 км, аргументуючи це ризиком ескалації. Він підкреслив, що це рішення залишиться незмінним, навіть якщо інші країни оберуть інший шлях.
У Сполучених Штатах майбутні президентські вибори впливають на прийняття рішень щодо України. І демократи, і республіканці намагаються використати ситуацію для залучення виборців. Дональд Трамп заявив про намір укласти мирну угоду в разі перемоги, хоча деталей свого плану не розкрив. Його соратник Джей Ді Ванс натякнув, що це може передбачати збереження Росією контролю над певними територіями та створення демілітаризованої зони.
Водночас серед західних країн немає єдності щодо подальшої стратегії. Деякі побоюються можливих наслідків ескалації і схиляються до дипломатичного вирішення. Інші наполягають на продовженні військової підтримки України.
Американське видання Bloomberg зазначає, що незалежно від результату конфлікту, США будуть вважати Росію загрозою. Міністр Військово-повітряних сил США Френк Кендалл вважає, що конфлікт послабить Росію, тоді як НАТО посилить свої позиції в Європі, розгортаючи передові озброєння.
Під час нещодавніх переговорів між президентом США Джо Байденом та прем’єр-міністром Великобританії було вирішено тимчасово не знімати обмеження на використання Україною далекобійної зброї. Британське видання UnHerd підтримало це рішення, зазначивши, що Москва може відповісти непередбачувано, а США можуть не втручатися.
Автори UnHerd вважають, що удари по глибині російської території не принесуть Україні вирішальної перемоги і можуть призвести до небезпечної ескалації. Вони підкреслюють, що інтереси власних громадян повинні бути в пріоритеті для британських політиків.
Наразі питання надання Україні далекобійної зброї залишається відкритим і, ймовірно, буде обговорюватися під час зустрічі Володимира Зеленського з Джо Байденом на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку наприкінці вересня.
У Москві попереджають, що у разі прийняття рішення про надання такої зброї, Росія реагуватиме рішуче. Міжнародна спільнота сподівається, що ситуація не дійде до критичної точки, і закликає до обережності та дипломатії.
Ситуація навколо можливого надання Україні далекобійної зброї залишається складною і багатогранною. Західні країни стоять перед вибором: продовжувати військову підтримку чи шукати дипломатичні шляхи вирішення конфлікту. У той час як одні бачать у посиленні озброєння шлях до перемоги, інші застерігають про ризики ескалації та непередбачувані наслідки. Час покаже, який шлях обере міжнародна спільнота, але вже зараз зрозуміло, що рішення потребує зваженості та відповідальності.
