Саміт БРІКС, що об’єднує найбільші економіки поза західним блоком — Бразилію, Росію, Індію, Китай та Південну Африку, — завершився в Казані.
Захід проходив у розширеному форматі за участі представників не лише дев’яти членів БРІКС, але й понад 30 інших держав та Генерального секретаря ООН. Така масштабність події свідчить про те, що спроби західних країн ізолювати Росію через її вторгнення в Україну призвели радше до ізоляції самої Росії від Заходу та його інституцій, ніж від світової спільноти загалом.
Проте на Заході та в Україні звертають увагу на те, що Росії не вдається всередині БРІКС нав’язати лінію протистояння з західними країнами. Деякі члени об’єднання, зокрема Індія та Бразилія, категорично проти цього. Також помітно, що декларація саміту містить лише загальні формулювання щодо війни в Україні.
Російська сторона підкреслила, що БРІКС не прагне замінити існуючі міжнародні інститути, а тема нової міжнародної системи розрахунків, яку просуває РФ, не є альтернативою SWIFT. Представники Кремля також зазначили, що Росія буде вирішувати свої проблеми самостійно, не втягуючи в них партнерів по БРІКС.
Втім, дух декларації саміту все ж має “антизахідний” відтінок. У ній згадуються переваги багатополярного світу, засуджуються санкції та міститься заклик до більшого представництва незахідних країн у міжнародних організаціях, таких як МВФ. Тобто БРІКС не позиціонує себе як альтернатива існуючим інститутам, а виступає за позбавлення Заходу монополії на вплив у них.
Одним із ключових підсумків саміту стало те, що Кремль фактично підтримав мирну ініціативу, висунуту Китаєм та Бразилією, яка передбачає якнайшвидше завершення війни по лінії фронту. Це дещо суперечить попереднім заявам Росії, які включали вимоги щодо виведення українських військ з чотирьох областей.
Підтримка Росією цієї ініціативи може свідчити про зміну її позиції щодо умов завершення війни. Проте не виключено, що це лише дипломатичний хід, оскільки Україна вже відхилила цю пропозицію, наполягаючи на повному відновленні своїх територій.
Заяви Москви про підтримку китайсько-бразильської ініціативи укріплюють її позиції серед країн Глобального Півдня, більшість з яких виступає за швидке завершення війни. Це ускладнює для України та її західних партнерів завдання залучення цих країн до спільного тиску на Росію.
У ситуації, коли Кремль підтримує мирну ініціативу, а Київ її відкидає, українцям буде важко переконати міжнародну спільноту в своїй правоті. Особливо це актуально на тлі потенційних змін у США, де наступний президент може підтримати варіант припинення бойових дій по лінії фронту.
БРІКС продовжує позиціонувати себе як платформа для діалогу та співпраці між найбільшими незахідними економіками. Підтримка Росією мирної ініціативи може бути як щирою спробою знайти вихід з конфлікту, так і стратегічним маневром для зміцнення своїх позицій.
Для України це означає необхідність шукати нові шляхи взаємодії з країнами Глобального Півдня та посилювати аргументацію на свою користь. Відмова від мирних ініціатив без пропозиції альтернатив може послабити її позиції на міжнародній арені.
