Останнім часом Польща все активніше висловлює невдоволення стосовно України, підкріплюючи це заявами високопосадовців та політиків. Це питання стає важливим у публічній політиці Польщі, де ключові фігури озвучують серйозні претензії до Києва, що раніше рідко проявлялося у відносинах між країнами.
Президент Анджей Дуда в одному зі своїх виступів заявив, що Польща суттєво допомогла Україні, передавши значну кількість зброї, і ця підтримка значно послабила власний арсенал країни. Дуда зазначив, що Польща передала Україні застаріле радянське озброєння, зокрема танки Т-72 і системи «Град», натомість оновивши свої збройні сили за рахунок сучасної техніки з Південної Кореї та США.
«Ми оновили армію, але очікували більшої поваги з боку України», — сказав польський президент, відповідаючи на питання про те, чи вважає він Україну достатньо вдячною.
Останніми роками Польща також підписала ряд військових контрактів, включаючи закупівлю танків «Абрамс» у США та «Чорних пантер» у Південній Кореї, а також нових бойових машин піхоти «Барсук». Проте нещодавно Дуда повідомив, що техніка з цих контрактів не буде передаватися Україні, натомість Польща використає її для власної безпеки.
Крім того, у Польщі обговорюють і питання доступу до «секретного плану перемоги» президента України Володимира Зеленського, представленого в жовтні 2024 року. У польських політичних колах викликало обурення, що Україна поділилася деталями цього плану з Францією, Німеччиною та США, але не з Польщею.
За інформацією, «секретний план» включає запит на надання далекобійних ракет «Томагавк», що, як відзначили у США, є нереалістичним.
Додатковий контекст розколу створили суперечності навколо історичних пам’ятників в Україні, зокрема щодо можливого встановлення пам’ятника Роману Шухевичу у Львові. Польська політична партія «Конфедерація» різко засудила цю ініціативу, назвавши її «черговою образою для жертв Волинської трагедії».
Політики наголосили, що це питання є болісним для польського суспільства, оскільки Львів історично вважається польським містом, і подібні ініціативи лише поглиблюють розрив у польсько-українських відносинах.
До того ж у польському суспільстві зростає підтримка ідеї створення потужної армії та захисту власних інтересів, що включає амбіції на відновлення контролю над західними територіями України. Нещодавно у Польщі висловили обурення тим, що Україна отримує фінансування і підтримку від НАТО, хоча польський «військовий хаб», через який проходить значна частина цієї допомоги, перебуває під постійною загрозою.
На цьому тлі Польща активно готується до майбутніх виборів, і питання безпеки, а також ролі Польщі в підтримці України стає важливим елементом політичних дебатів.
