Поки Україна продовжує жити в умовах війни, народні депутати, здається, не відчувають необхідності затягувати паски. Згідно з проєктом бюджету на 2025 рік, витрати на утримання одного депутата зростуть на 650 тисяч гривень і перевищать 2,28 мільйона на рік.
У той же час військові, які забезпечують безпеку країни, не побачать підвищення своїх виплат, а соціальні допомоги залишаться замороженими.
Чому витрати на депутатів зростають?
Якщо розділити загальну суму витрат на утримання депутатів, виходить, що їхня робота обходиться бюджету в 190 тисяч гривень на місяць. Ці кошти покривають не лише зарплату самого народного обранця, а й витрати на оплату праці його помічників, оренду житла та транспортні витрати. Наприклад, близько 240 тисяч гривень на рік виділяється на оренду житла, а 90 тисяч гривень — на транспортні потреби.
Однак сама зарплата депутата становить близько 50 тисяч гривень, а у керівників комітетів та їхніх заступників ця сума трохи більша. Для порівняння, середня зарплата в Україні залишається на рівні 15 тисяч гривень, а мінімальна — лише 8 тисяч гривень.
Окремим пунктом бюджету йдуть витрати на підтримку роботи Верховної Ради: 1,36 мільярда гривень виділено на організаційне та технічне забезпечення. Ще 78 мільйонів гривень спрямують на висвітлення діяльності парламенту в ЗМІ та підтримку газети «Голос України».
Чому не підвищуються зарплати військовим?
Ситуація викликає справедливе запитання: чому в умовах війни пріоритет надається підвищенню витрат на чиновників, а не підтримці військових? Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк зазначала можливість перерозподілу коштів з інших статей бюджету, наприклад, із дорожнього фонду, на який виділено 43 мільярди гривень. Також можна було б припинити виплати зарплат суддям ліквідованих судів, що дозволило б звільнити десятки мільйонів гривень.
Однак замість цього держава збільшує витрати на прокуратуру, податкову службу та Бюро економічної безпеки. Така ситуація викликає обурення навіть серед самих депутатів. Наприклад, Олексій Гончаренко запропонував знизити зарплати народних обранців до середнього рівня по країні — 15 тисяч гривень. На його думку, виділення додаткових коштів на чиновників у четвертий рік війни виглядає, м’яко кажучи, недоречним.
Аргументи на користь підвищення зарплат
Прихильники збільшення зарплат для депутатів і чиновників стверджують, що економія на їхньому утриманні може призвести до втрати професійних кадрів і прийняття неефективних рішень. Політолог Віктор Таран зазначає, що в країнах ЄС та США зарплати чиновників і депутатів значно вищі за середній рівень по країні. Це дозволяє залучати кваліфікованих спеціалістів, мінімізувати корупційні ризики та забезпечувати прозорість доходів.
Втім, аналіз даних показує, що низькі зарплати в українському держсекторі — це скоріше міф. Середня зарплата співробітників центральних органів влади у 2024 році становила близько 50 тисяч гривень, що у 2,5 раза перевищує середній рівень по країні. Наприклад, у Міністерстві економіки середній рівень зарплат досягав 103 тисяч гривень.
Кадровий голод: проблема чи виправдання?
Президент Володимир Зеленський наголосив, що війна загострила кадрову кризу в державних інституціях. Він бачить розв’язання цієї проблеми у відкритості держсектора та підвищенні зарплат. Однак виникає питання: наскільки виправдані такі витрати, якщо одночасно заморожено соціальні виплати і немає підвищення виплат військовим?
В умовах війни пріоритети бюджету повинні бути чітко визначені. На перший план мають виходити підтримка армії, соціальний захист населення та відновлення економіки. Підвищення зарплат депутатам і чиновникам виглядає щонайменше несвоєчасним рішенням.
У цьому сенси ситуація з бюджетом на 2025 рік викликає серйозні питання до пріоритетів влади. В умовах війни, коли кожна бюджетна гривня має працювати на зміцнення обороноздатності та підтримку громадян, зростання витрат на утримання депутатів виглядає як недоречна розкіш. Українське суспільство має повне право вимагати більш відповідального підходу до розподілу бюджетних коштів, аби насамперед забезпечити тих, хто стоїть на захисті країни.