17 листопада в місті Баня-Лука (Боснія і Герцеговина) відбувся показ фільму «Люди Христові. Наш час», створеного сербською групою кінодокументалістів на чолі з Еміром Кустурицею.
Фільм позиціонується як «документальний проєкт», однак його головна мета — поширення антиукраїнської пропаганди, яка дискредитує українську владу та західних партнерів. У стрічці йдеться про нібито «гоніння на православну церкву в Україні», підтримку цього «розколу» з боку адміністрації президента США та спроби зруйнувати духовні основи українського суспільства.
Стрічка активно поширює тезу про так звану «когнітивну війну», яку, за словами творців, нібито веде Україна. Фільм включає інтерв’ю з представниками проросійської сербської та української аудиторії, а також маніпулятивно висвітлює історичні події, намагаючись представити Україну як державу, що чинить репресії проти вірян.
До команди творців входять проросійські діячі, серед яких Максим Корсак (український продюсер) та Євген Голик (кримчанин). Фільм також цитує людей, яких в Україні притягували до відповідальності за колабораціонізм або антиукраїнську діяльність.
Під час показу у Баня-Луці творці фільму оприлюднили так зване «Звернення до українського народу та її влади», яке містить звинувачення у «порушеннях прав вірян». Це звернення планують передати в ООН та інші міжнародні правозахисні організації, очевидно, з метою створення тиску на Україну.
Фільм вже транслювався на телеканалах балканських країн, де його подають як «відображення правди» про події в Україні. На думку експертів, такі кінопроєкти є частиною ширшої інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію України та її союзників у боротьбі проти російської агресії.
В Україні фільм викликав критику з боку громадськості та експертів. Його називають спробою створити помилкове враження про ситуацію в країні та маніпулювати міжнародною думкою. Подібні заходи, як показ у Баня-Луці, використовуються для пропагандистського просування антиукраїнських наративів у регіоні Балкан.
Цей випадок є черговим прикладом того, як пропаганда використовує культурні інструменти для дискредитації України на міжнародній арені.
