Наступ повстанців у Сирії знову ставить питання про майбутнє цієї країни та роль зовнішніх гравців у регіоні. За останні дні ситуація на сирійському фронті різко загострилася: повстанські сили, очолювані угрупованням “Хаят Тахрір аш-Шам” (ХТШ), здійснили масштабний наступ, захопивши значні території, включаючи стратегічно важливе місто Алеппо.
Сирійська армія офіційно визнала серйозні втрати.
“Велика кількість терористів та фронтів спонукали наші збройні сили провести операції з передислокації, спрямовані на зміцнення ліній оборони, щоб відбити атаку, зберегти життя мирних жителів та солдатів та підготуватися до контратаки”, – йдеться у заяві військового командування.
Фактично, урядові війська були змушені покинути Алеппо, що підтверджують численні свідчення очевидців. Будівлі міської ради, поліцейські дільниці та офіси спецслужб залишилися порожніми, не зустрічаючи опору.
За даними Сирійського центру моніторингу за дотриманням прав людини (SOHR), з початку наступу загинуло понад 300 осіб, включаючи 20 цивільних. Повстанці також захопили аеропорт Алеппо та кілька десятків прилеглих міст. Звідси вони продовжують просування в бік Хами, де вже йдуть запеклі бої за 20 кілометрів від центру міста. В інтернеті з’являються відео, на яких видно колони урядових військ, що відступають у напрямку Хомса, хоча справжність цих кадрів поки не підтверджена.
Президент Башар Асад вперше відреагував на ситуацію, поширивши заяву через свій офіс:
“Сирія продовжує захищати свою стабільність і територіальну цілісність перед усіма терористами і тими, хто їх підтримує. Вона здатна, за допомогою своїх друзів та союзників, завдати їм поразки та знищити їх, незалежно від того, наскільки активними будуть атаки терористів”.
Проте відсутність його публічної присутності та невизначеність місця перебування викликають додаткові питання щодо контролю уряду над ситуацією.
Хто ж такі повстанці, що зуміли досягти таких успіхів?
“Хаят Тахрір аш-Шам” – це ісламістське угруповання, що виникло у 2011 році як “Джебхат ан-Нусра”, пов’язане з “Аль-Каїдою”. У 2016 році вони оголосили про розрив з міжнародним тероризмом та створили нову структуру. Вони відомі своєю жорстокістю в боротьбі проти урядових сил. Їхня ідеологія базується на джихадизмі, що ускладнює можливість діалогу з ними.
Ситуація ускладнюється зменшенням присутності проіранських сил у регіоні. За словами командира повстанських бригад “Джайш аль-Ізза” Мустафи Абдул Джабера, їхньому швидкому просуванню сприяла нестача цих сил, які зазнали втрат від ізраїльських ударів. Це створило вакуум, який повстанці зуміли швидко заповнити.
Не можна ігнорувати можливу роль Туреччини. Деякі джерела в опозиції стверджують, що Анкара могла дати “зелене світло” для цього наступу. Туреччина традиційно підтримує певні повстанські угруповання, прагнучи посилити свій вплив у регіоні та запобігти посиленню курдських сил на кордоні. Офіційні представники Туреччини утримуються від прямих коментарів, але їхня стримана реакція може свідчити про приховану участь.
Чому саме зараз відбувається ця ескалація?
Можливо, це пов’язано з ширшим контекстом напруженості на Близькому Сході, включаючи конфлікт у Газі та загострення відносин між ключовими гравцями в регіоні. Зменшення присутності іранських сил, активізація ісламістських угруповань та зміни в балансі сил створюють передумови для нових зіткнень.
Росія, зі свого боку, прагне зберегти свій вплив у Сирії та підтримати режим Асада. “Ми за те, щоб сирійська влада навела лад у себе в країні і відновила конституційний порядок якнайшвидше”, – заявив речник Кремля Дмитро Пєсков. Проте активна військова підтримка може призвести до подальшої ескалації та загострення відносин з іншими країнами, залученими у конфлікт.
Ситуація в Сирії залишається надзвичайно складною та непередбачуваною. Міжнародна спільнота стоїть перед вибором: залишатися спостерігачем або активно втрутитися для пошуку мирного вирішення. З урахуванням всіх ризиків та потенційних наслідків, очевидно, що необхідні скоординовані зусилля для стабілізації ситуації.
Тим часом гуманітарна ситуація в регіоні стрімко погіршується. Тисячі людей змушені залишати свої домівки, рятуючись від бойових дій. Повідомлення про загибель мирних жителів та руйнування інфраструктури викликають занепокоєння міжнародної спільноти. Організації з прав людини закликають до негайного припинення вогню та надання гуманітарної допомоги постраждалим.
