URAUA.INFO

Лондон на краю зриву: США можуть вийти з гри та залишити Україну без допомоги

 Британська столиця вкотре слугує кулуарами великої геополітики: тут у травневому тумані зійшлися ті, хто вважає себе архітекторами нового світового порядку. Офіційна візитка зустрічі – “консультації з припинення вогню”, неофіційна ж – останній раунд дипломатичного покеру між Вашингтоном, Києвом, Москвою та Європою.

Ставка запаморочлива: з одного боку – шанс завершити найбільшу війну на континенті з часів Другої світової, з іншого – ризик залишити Україну сам на сам із агресором.

Упродовж передвиборчої кампанії Дональд Трамп по-дитячому просто формулював головну ціль: “Мир — за 24 години”, але реальність виявилася жорсткішою. Після інавгурації його команда зварила суміш із семи пунктів: припинення вогню “як є”, американське (а не міжнародне) визнання російського Криму, заморожені санкції проти Москви, мораторій на вступ України до НАТО. У Лондоні делегацію очолювати мав шеф Держдепу, та в останню мить її спустили “на два щаблі” – сигнал Банковій: терпіння не безмежне.

Українська команда привезла мандат тільки на перемир’я, без схвалення “плану-7”. Історія з Кримом – лише вершина айсберга. Набагато болючіше блок НАТО: для Банкової це не просто альянс, а символ безпеки й приналежності до західного світу. Та в офісі Зеленського чудово усвідомлюють: четвертий місяць без американських ракет, снарядів “155-го калібру” та супутникових знімків ніщо не компенсує. Європа обіцяє “створити коаліцію дронів”, але поки узгоджує стандарти, фронт прогинається. Генштаб чесно доповідає: дефіцит БК уже відчутний, а мобілізація без гарантій перемир’я буксує.

Водночас воєнний стан – це і важіль контролю за елітами, і бюджетна зливка, і можливість тримати опозицію “на короткому повідку”. Скасувати його – відкрити шлюзи політичної турбулентності. Тож у Києві точиться справжня дуель між “партією миру” та “партією війни”, і Лондон став полем їхнього випробування на міцність.

У Кремлі уважно читають американський пакет і посміхаються. Санкції, накладені з 2014-го, – головний фінансовий морок: без них російські держбанки знову виходять на західні ринки, а нафтогазові монополії дістають дешевші кредити. Так, доведеться зафіксуватися на поточних рубежах і поки відкласти ідею “Новоросії до Дніпра”. Але це легка данина за повернення до глобальної торгівлі й перспективу, що інші столиці рано чи пізно повторять жест Вашингтона.

Брюссель, Берлін і Париж офіційно клянуться підтримувати Україну “стільки, скільки треба”. На практиці – склади порожні, а виборці хочуть дешевої електрики й субсидій, а не ще однієї програми “танк за податки”. Франція мріє про власну миротворчу місію, але без гарантій Пентагона солдати Марні туди не підуть. Німеччина готується до виборів: будь-яке рішення, що подорожчить газ і дизель, стане політичним самогубством.

Відтак ЄС удень аплодує Україні, а вночі шле депеші Трампу: “Вирішіть це швидко, нас рятуйте від газового шантажу й ринку зброї, що горить”.

Якщо Лондон завершиться без результату, сценарій виглядає похмуро:

—  Вихід США з процесу. Озброєння та розвіддані зникають, а разом із ними – гарантія, що російські літаки не з’являться над Одесою.

—  Європейська розгубленість. Брюссель готує чергове комюніке, але реального плану “допомоги без Америки” немає.

Нове російське наступальне вікно. Кремль отримує шанс перевірити оборону від Сум до Запоріжжя, адже моральний дух західних союзників дестабілізується.

Перезапуск діалогу Москва-Вашингтон без Києва. Тема війни відсувається на другорядний план, а РФ продає світу «розумного» партнера, готового боротися з Китаєм і тероризмом.

Навряд чи українське керівництво хоче опинитися в такій реальності, проте й поступки заради самого перемир’я можуть коштувати дорого. Як мінімум – втрату довіри виборців, як максимум – внутрішньополітичну кризу на тлі військової втоми. Варто сказати й про те, що американці поставили мовчазний дедлайн – перші дні травня. Якщо до того моменту з’явиться чорнило під хоча б рамковим документом, ціна компромісів буде болючою, але зрозумілою. Якщо ні – світ ризикує знову прокинутися під гуркіт ракет, і вже без омбудсмена зі смолоскипом демократії.

Також читайте

  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика
Джерело: Telegram-канали

Окупанти продовжують нарощувати інтенсивність ударів по Сумській області, дедалі частіше застосовуючи дрони-камікадзе “Ланцет” для ураження українських підрозділів. Про це повідомляють...

23 Квітня, 2025
  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика