Щороку, у третій четвер травня, українці одягають вишиванки – не просто як святковий одяг, а як символ національної гідності, патріотизму та єдності. 15 травня 2025 року Україна знову перетворилася на яскравий візерунок, об’єднавши різні покоління і регіони країни в спільній традиції.
Історія цього свята досить молода, хоча сама вишиванка має багатовікове коріння. Започаткували його у 2006 році студенти Чернівецького національного університету. Ідея належить тодішній студентці Лесі Воронюк, яка запропонувала одногрупникам обрати один день і разом одягнути вишиті сорочки, підкресливши культурну ідентичність. Тоді акція була невеликою, але дуже швидко поширилась, перерісши у всеукраїнський, а згодом і міжнародний рух.
Вишиванка для українців – це не просто одяг. Це культурний код нації, своєрідний паспорт українця у світі. Вишитий одяг зберігає символіку, у якій закодовані родинні історії, обереги, захист від зла. У давнину вважали, що вишивка здатна захищати від негараздів, тож до створення сорочок ставилися з особливою ретельністю та любов’ю. В кожному регіоні України – свій унікальний стиль та орнамент. Наприклад, полтавська вишивка славиться білими нитками на білому полотні, буковинська – насиченими червоними, жовтими та зеленими кольорами, а вишиванки Закарпаття часто поєднують яскраві квіткові мотиви.
Цікаво, що орнаменти несуть у собі символічні значення: геометричні візерунки є символом порядку і захисту, квіткові – означають щастя, любов і процвітання, а рослинні символи – духовне очищення й оновлення.
Цьогорічні святкування Дня вишиванки набули особливого змісту в умовах війни та випробувань. Українці вийшли на марші та флешмоби не просто заради краси, але й на знак солідарності та підтримки Збройних сил. У Києві, Львові, Одесі та Харкові сотні тисяч людей у вишитих сорочках утворили живі ланцюги єдності, тримаючись за руки та співаючи гімн України. У центрі столиці відбувся масштабний флешмоб, коли учасники вишикувались у формі тризуба, а зверху їх знімали безпілотники – символ сучасної боротьби.
Активно долучилися до святкування і відомі українці: музиканти, актори, політики, спортсмени. У соцмережах активно поширювали фото у вишиванках військові на передовій, волонтери та українці, що наразі перебувають за кордоном. Для багатьох одягнути вишиванку означало підтвердити свій зв’язок з Батьківщиною і висловити підтримку тим, хто зараз боронить її від агресії.
Можливо, саме війна і випробування, які переживає зараз Україна, зробили цей день ще більш значущим. Вишиванка стала символом не тільки культурної ідентичності, а й міцного духу, який не зламати ворогові. Вона єднає тих, хто знаходиться далеко, з тими, хто залишається на передовій боротьби, нагадуючи, що Україна – це не просто земля, це люди, їхні історії та мрії про мирне майбутнє.
Вишиванка і надалі залишається одним із найважливіших елементів сучасного українського національного самовираження, і в умовах 2025 року набуває нових, ще більш глибоких сенсів. Це свято нагадує нам про спадщину, яку передавали наші предки, і дає натхнення на боротьбу за майбутнє, у якому ми прагнемо жити.