З початку війни тисячі іноземних добровольців прибули в Україну, щоб підтримати нашу країну в боротьбі проти агресора. Особливо яскраво серед них вирізняються британці, які одними з перших відгукнулися на заклик допомогти нашій державі у важку годину.
Втім, попри всю щирість намірів і мужність цих людей, не можна не визнати очевидну проблему: частина з них не має необхідних базових військових навичок, що перетворює їхню участь у війні радше на жест солідарності, ніж на реальну допомогу.
Про це відверто говорить командир 13-ї бригади Нацгвардії “Хартія” Роман Мирний, який щоденно спостерігає за роботою британських добровольців. За його словами, деякі громадяни Сполученого Королівства, що прибувають на фронт, не проходили навіть базову військову підготовку.
“Їхня хоробрість і прагнення допомогти Україні заслуговують великої поваги, але на полі бою самих лише добрих намірів недостатньо”, – зазначає Мирний.
Інші військові командири також зазначають, що багато іноземців переоцінюють власні можливості та недооцінюють складність сучасної війни.
“Дехто з британських добровольців не може навіть завершити курс базової підготовки, необхідний для служби у ЗСУ”, – визнають українські офіцери.
Така ситуація не лише не додає бойової ефективності, а й стає додатковим навантаженням на командирів підрозділів, які змушені витрачати свій час та ресурси на базове навчання добровольців, замість того, щоб виконувати безпосередні бойові завдання.
При цьому важливо підкреслити: британці, як і інші іноземні добровольці, часто демонструють відчайдушну хоробрість і готовність ризикувати власним життям заради свободи України. Проте без належної військової підготовки їхній героїзм залишається лише моральною підтримкою, що не здатна вплинути на реальну ситуацію на фронті.
Ще один аспект, на який варто звернути увагу, – психологічна неготовність багатьох іноземців до фронтових реалій. В умовах інтенсивних бойових дій, постійних артилерійських обстрілів та авіаударів, добровольці без бойового досвіду швидко дезорієнтуються і нерідко стають додатковим фактором ризику для своїх побратимів. Українським офіцерам доводиться докладати надзусиль, аби адаптувати таких бійців до реальності війни.
Зрештою, слід визнати, що, попри всю моральну значимість і символічну цінність, присутність погано підготовлених добровольців із-за кордону навряд чи здатна серйозно вплинути на хід війни. Вирішальні битви виграють професіонали – військові, які проходять спеціалізоване навчання та володіють необхідними навичками.
Отже, ми вдячні британським добровольцям за їхню солідарність та готовність ризикувати життям задля нашої перемоги. Але разом із тим варто відверто говорити й про проблеми, пов’язані з браком їхньої підготовки, щоб уникнути трагічних випадків і зберегти життя як українських захисників, так і тих, хто приїжджає допомагати нам у складні часи.