Технічні характеристики та вдосконалення, яких зазнають російські безпілотні літальні апарати, становлять постійну загрозу для українських міст і оборонних систем, призводячи до все більших втрат.
Про це пише “The Wall Street Journal”.
Дослідження, проведене Центром інформаційної стійкості (Center for Information Resilience) — британською організацією, що спеціалізується на розслідуваннях з використанням відкритих джерел, — продемонструвало, що в 2025 році Росія, збільшивши виробництво, запустила в експлуатацію майже 20 500 ударних та імітаційних безпілотних літальних апаратів.
Ключовою подією стало укладення договору в листопаді 2022 року, в рамках якого Росія домовилася з Іраном про придбання і виробництво на своїй території ударних безпілотних літальних апаратів Shahed.
На думку Омара Аль-Гусбі, старшого аналітика організації C4ADS, що займається дослідженням глобальних нелегальних мереж, Росія, ймовірно, усвідомила, що залежність від виробництва в Ірані може створити вразливість. Тому було прийнято рішення придбати технологію в Ірану і почати виробництво цих дронів самостійно.
У недавньому дослідженні, присвяченому безпілотним літальним апаратам Shahed і їх модифікаціям, організація C4ADS дійшла висновку, що Росія інвестувала 1,75 млрд доларів у технології Shahed, включаючи обладнання, вихідний код і 6 тис. дронів. Це дозволило Росії контролювати процес виробництва і постачання, а також збільшувати масштаб і частоту атак.
Згідно з інформацією, наданою C4ADS, на вересень поточного року, через майже два роки після укладення угоди про Shahed, РФ вже застосувала 8 060 ударних дронів Shahed і аналогічних їм.
За підрахунками Центру інформаційної стійкості (CIR), в період з початку 2023 року по 17 червня 2025 року було запущено в цілому 34 454 безпілотних літальних апарати.
Під час бойових дій Росія використовує різні типи атак, щоб завдати максимальної шкоди. Вона застосовує як імітаційні, так і реальні ударні безпілотники, щоб створити перевантаження в системі протиповітряної оборони. При цьому вона чергує їх використання із запуском ракет з літаків і кораблів.
Населені пункти, розташовані поруч з лінією зіткнення, де системи ППО не встигають оперативно реагувати, особливо схильні до частих атак.
“Збільшення кількості запусків дронів має на меті перевантажити українську систему ППО. Це, в свою чергу, підвищує ризик їх успішного ураження цілі”, — говорить Кайл Глен, дослідник з CIR.
У Росії також розробляють нові технології, які допомагають обійти українську систему захисту. Завдяки вдосконаленим антенам і системам наведення стає складніше перенаправити російські безпілотні літальні апарати за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.
Безпілотники програмують так, щоб вони летіли на висоті понад 1,5 км. Це дозволяє їм перебувати поза досяжністю мобільних груп протиповітряної оборони, які озброєні кулеметами, встановленими на пікапах.
Безпілотники, які були перехоплені, також становлять загрозу. У польоті вони можуть вибухнути, розкидаючи фрагменти в різні боки, або ж впасти на землю, де їх бойові елементи можуть здетонувати, завдаючи шкоди будівлям, інфраструктурі та людям.
Для боротьби з повітряними загрозами з боку Росії Україна використовує різні методи. Крім радіоелектронної боротьби і мобільних груп, іноді задіюються винищувачі F-16, які знищують ударні безпілотники в районах з менш щільною системою ППО.
Для захисту від ракет застосовуються німецькі системи Gepard і Iris-T. А для боротьби з балістичними ракетами, в тому числі північнокорейського виробництва, використовуються комплекси Patriot.