Українські журналісти і співробітники Міністерства закордонних справ висловили обурення з приводу того, що кремлівська пропаганда отримала легітимність під виглядом журналістської діяльності.
З приводу інциденту висловився журналіст Остап Яриш.
У матеріалі, опублікованому в “The New York Times”, розповідається про ситуацію в Курській області, де відбулося зіткнення між Україною і Росією. Авторка статті, Нанна Гайтманн, провела шість днів у прифронтових районах Курської області, де, за її словами, супроводжувалася бійцями спецпідрозділу “Ахмат”, які, як вона стверджує, займалися евакуацією в регіоні.
Матеріал викликав бурхливу реакцію в суспільстві. Багато хто висловив своє невдоволення і незгоду з позицією автора.
“Прошу вибачення??? Я навіть не знаю, з чого почати. “Ахмат” сумно відомий своїми військовими злочинами, включно з тортурами, стратами мирних жителів, мародерством і участю в операціях із фільтрації. Крім того, Кремль активно використовує їх як інструменти пропаганди. Що це?”, – написав журналіст Остап Яриш.
Представник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий прокоментував публікацію в “New York Times”, назвавши її рішення надати супровід співробітникам служби безпеки Кадирова “вкрай безглуздими”. Він також звинуватив видання в навмисному спотворенні фактів.
“Той, хто в The New York Times вважав, що було б розумно вести репортаж разом із російськими військовими злочинцями, ухвалив найдурніше рішення. Це не баланс і не “зворотний бік історії”. Це просто дозволяє російській пропаганді вводити аудиторію в оману. Сумно бачити, що маніпуляції на рівні Дюранті повертаються в NYT”, – наголосив Тихий.
