“Карфаген”, кол-центри та Офіс генпрокурора: що відомо про справу і суди у ВАКС

Уранці 7 вересня Вищий антикорупційний суд продовжив обирати запобіжний захід Єлизаветі Івахненко, яка в матеріалах операції “Карфаген” фігурує під псевдонімом “Муза”. Напередодні суд уже взяв під варту посадовця Офісу генерального прокурора Сергія Кропиву – до 2 листопада з альтернативою застави у 120 млн грн.

Коротко: що сталося

4 вересня НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про спецоперацію “Карфаген”. Наступного дня антикорупційні органи заявили, що викрили злочинну організацію, яку нібито створив і очолив один із керівників структурного підрозділу Офісу генерального прокурора.

За версією слідства, група отримувала гроші від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній роботі. Водночас проти “чужих” майданчиків могли використовувати обшуки та інші слідчі дії. Одержані кошти, як стверджують НАБУ і САП, вкладали в нерухомість, коштовності та інше майно, оформлювали на близьких людей і проводили через їхні банківські рахунки.

Офіційно НАБУ повідомило про п’ятьох викритих учасників. Попередня правова кваліфікація – статті 255 і 209 Кримінального кодексу: створення або участь у злочинній організації та легалізація майна, одержаного злочинним шляхом.

У центрі публічної частини справи опинився Сергій Кропива. На записах НАБУ його називають “Канцлером”. Сам Кропива вини не визнає, а його захист заявив про намір оскаржити рішення ВАКС.

Що у цій справі називають шахрайськими кол-центрами

Йдеться не про звичайні служби підтримки чи легальний телефонний бізнес. У повідомленні НАБУ “кол-центрами” названі тіньові структури, працівники яких масово ошукували громадян України та іноземців.

Конкретна кількість потерпілих, назви мереж і загальна сума завданих їм збитків у відкритій частині матеріалів поки не розкриті. Це важливе обмеження: “Карфаген” наразі публічно описує передусім можливий захист такого бізнесу посадовцями та відмивання отриманих грошей, а не всі окремі епізоди шахрайства щодо клієнтів.

Як, за версією слідства, працювало “кришування”

Прокурор САП Микола Карась під час презентації матеріалів і в суді описував систему, за якої учасники групи намагалися контролювати кримінальні провадження щодо кол-центрів. Це нібито дозволяло одночасно захищати “свої” майданчики та створювати проблеми конкурентам.

У спрощеному вигляді версія обвинувачення виглядає так:

1. Збір грошей. Кол-центри, а також пов’язані фінансові компанії та обмінні пункти нібито передавали частину доходів за можливість працювати без перешкод.
2. Поділ на “своїх” і “чужих”. На одному із записів “Канцлер” просить помічника перевірити конкретну адресу. Після відповіді “не наш” наступного дня там відбулися обшуки. САП вважає, що метою було не системне припинення шахрайства, а тиск на непідконтрольний майданчик.
3. Вплив на провадження. Слідство стверджує, що група намагалася зосередити контроль над справами про кол-центри та використовувати службові зв’язки у прокуратурі й інших органах.
4. Публічна демонстрація боротьби. В оприлюднених розмовах обговорюється проведення обшуків порціями та їх активне висвітлення. НАБУ трактує це як спробу показувати результативність, не руйнуючи всю систему.
5. Легалізація доходів. Гроші нібито витрачали на майно, переводили на рахунки близьких осіб і пояснювали доходами від підприємництва.

Ця схема поки є реконструкцією сторони обвинувачення. Для доведення її в суді потрібні не лише фрагменти розмов, а й дані про конкретні платежі, рух коштів, рішення у кримінальних провадженнях, службові доручення, обшуки за названими адресами та зв’язок між усіма цими подіями.

Хто такий Сергій Кропива

Сергій Кропива має тривалий досвід у правоохоронних і державних органах. Він служив у міліції та Національній поліції, був першим заступником керівника Департаменту кіберполіції. У 2022 році працював радником генерального прокурора, а потім очолював в ОГП департамент, пов’язаний з економічними злочинами та кібербезпекою.

У липні 2023 року Кропива став заступником голови Одеської обласної адміністрації з питань цифровізації. Від серпня 2025 року він працював заступником начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу генерального прокурора.

Саме після повернення Кропиви до ОГП, за версією НАБУ і САП, злочинна організація отримала можливість впливати на справи щодо кол-центрів. Водночас сама кар’єра чи знайомство з іншими посадовцями не є доказом злочину – слідству необхідно довести конкретні незаконні рішення та дії.

“Канцлер”, “Муза”, “Камрад”, “Флеш” і “Шеф”: хто є хто

Псевдоніми потрібні, щоб розрізняти голоси та ролі в оперативних матеріалах. Саме по собі згадування людини в розмові або журналістське зіставлення псевдоніма з прізвищем не доводить участі у злочині.

Що показали оприлюднені записи

НАБУ і САП опублікували фрагменти розмов, у яких “Канцлер” говорить про підтримку “Шефа”, широкі можливості впливати на правоохоронців, розподіл кол-центрів на “свої” та “чужі”, кадрові питання і приховування реального майнового стану.

Окремий блок стосується майна. За версією слідства, нерухомість та інші активи оформлювали на водія, родичів і близьких осіб. Деяких із них реєстрували підприємцями, щоб надходження на рахунки виглядали як законний дохід. Також обговорювалися апартаменти в районі Буковеля, активи в Києві та Одесі, коштовності й дорогі особисті речі.

Після слідчих дій, пов’язаних з елітними комплексами відпочинку, учасники розмов нібито обговорювали, як пояснювати володіння майном і прибирати з соцмереж фотографії, що демонстрували розкіш. Для обвинувачення це може бути ознакою приховування активів. Для суду, однак, важливо буде встановити, кому майно належало юридично й фактично, за які гроші його придбали та чи знали номінальні власники про можливе походження коштів.

Про які суми йдеться

В офіційному повідомленні НАБУ названо три основні напрями легалізації:

• понад 20 млн грн – витрати на нерухомість, коштовності та інше цінне майно;
• активи мінімальною ринковою вартістю понад 12 млн грн – майно, переоформлене на третіх осіб, зокрема нерухомість в апарт-комплексі поблизу Карпат;
• понад 10 млн грн – кошти на рахунках близьких осіб, які нібито подавалися як доходи від підприємницької діяльності.

Під час судового розгляду сторона обвинувачення озвучила ширші попередні розрахунки: 41,7 млн грн легалізованого майна за період роботи Кропиви в ОГП та ще 48,2 млн грн за період його роботи в Одеській ОВА. У засіданні щодо Івахненко прокурор окремо говорив про епізод на 21,6 млн грн у серпні-вересні 2025 року.

Ці числа не варто автоматично складати. Вони стосуються різних періодів і епізодів, а окремі активи можуть входити одразу до кількох способів підрахунку. Крім того, публічно не показано повного переліку майна та методики оцінки. Остаточні суми можуть змінитися в ході розслідування.

Чому у справі згадують генпрокурора Руслана Кравченка

На записах “Канцлер” неодноразово говорить про “Шефа” та звертається до співрозмовника як до “Андрійовича”. НАБУ стверджує, що ця особа наділила “Канцлера” повноваженнями і відчуттям безкарності. У суді прокурор також розповідав про близькі робочі й особисті контакти Кропиви з Русланом Кравченком.

Зокрема, сторона обвинувачення заявляла, що Кропива міг допомагати з ремонтом будинку, організацією закордонної поїздки, візою та іншими особистими питаннями родини генпрокурора. Ці обставини слідство використовує, щоб показати рівень довіри та доступу Кропиви до керівника ОГП.

Руслан Кравченко заперечив будь-яку причетність до “кришування” кол-центрів, одержання грошей або надання відповідних вказівок. За його словами, побутові доручення і допомога з організаційними питаннями не мали незаконного характеру. Станом на ранок 7 вересня публічної інформації про повідомлення генпрокурору підозри у справі “Карфаген” немає.

Обшуки в Офісі генпрокурора і суперечка довкола них

Увечері 4 вересня детективи НАБУ проводили слідчі дії в Офісі генерального прокурора. Наступного дня ОГП підтвердив обшуки у службових приміщеннях, якими користуються генпрокурор, його перша заступниця Марія Вдовиченко та інші працівники.

Водночас прокуратура заявила, що детективи могли отримати доступ до матеріалів інших кримінальних проваджень, у тому числі щодо можливих порушень працівників НАБУ і САП. ОГП пообіцяв перевірити, чи відповідав фактичний обсяг доступу судовим дозволам.

Ще один спірний епізод – обговорення можливих змін до наказу № 309, який регулює організацію роботи прокурорів у кримінальних провадженнях. САП розглядає розмови про централізацію справ щодо кол-центрів як можливий інструмент контролю. ОГП відповідає, що зміни лише обговорювалися, але генпрокурор їх не підписував і вони не набули чинності.

Окремо Руслан Кравченко заявив, що поширена в медіа фотографія сейфа з готівкою не була зроблена в його кабінеті й не пов’язана з ОГП. Тому до офіційного пояснення походження цього фото його не можна використовувати як самостійний доказ у справі “Карфаген”.

Що вирішив ВАКС щодо Кропиви

6 вересня Вищий антикорупційний суд взяв Сергія Кропиву під варту до 2 листопада 2026 року. Альтернатива – 120 млн грн застави. Прокурор САП просив визначити заставу у 200 млн грн, захист наполягав на значно меншій сумі.

Якщо заставу внесуть, Кропива має виконувати визначені судом обов’язки, зокрема прибувати за викликом, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися з окремими свідками у справі. Серед них медіа називали Руслана Кравченка і Марію Вдовиченко.

Кропива заявив у суді, що не визнає вини, а озвучена прокурором версія не відповідає дійсності. Адвокати повідомили, що оскаржать ухвалу.

Важливо: обрання запобіжного заходу не є вироком. На цьому етапі суд оцінює, чи є підозра обґрунтованою на мінімально необхідному рівні та чи існують ризики втечі, впливу на свідків, знищення доказів або перешкоджання розслідуванню.

Чому судове засідання продовжилося 7 вересня

Окремо ВАКС розглядає клопотання про запобіжний захід Єлизаветі Івахненко – “Музі” з матеріалів НАБУ. Розгляд розпочався 6 вересня, але захист попросив додатковий час для підготовки. Суд переніс продовження на 9:00 7 вересня.

Уранці засідання відновили. За версією обвинувачення, Івахненко та її родичі могли бути залучені до легалізації коштів через придбання й оформлення нерухомості, а також рахунки фізичних осіб-підприємців. Прокурор окремо описав епізод на 21,6 млн грн, пов’язаний з нерухомістю у Києві та Одесі.

На момент підготовки цього матеріалу остаточне рішення щодо запобіжного заходу Івахненко ще не було оголошене.

Як відповів Офіс генерального прокурора

ОГП заявив, що сприятиме розслідуванню можливої причетності свого працівника. Кропиву відсторонили від виконання службових обов’язків, також готується рішення про його звільнення у встановленому законом порядку.

Руслан Кравченко доручив:

• перевірити роботу Департаменту міжнародного співробітництва, де працював Кропива;
• перевірити підрозділ ОГП, відповідальний за протидію кіберзлочинності;
• організувати поліграф для працівників, які здійснюють процесуальне керівництво або розслідують справи щодо незаконних кол-центрів;
• за результатами перевірок ухвалити кадрові, службові, а за наявності підстав – процесуальні рішення.

Генпрокурор також навів статистику ОГП: за попередні 12 місяців правоохоронці провели понад 1050 обшуків, припинили діяльність близько 340 кол-центрів і понад 5 тисяч операторських місць. Ці цифри демонструють масштаб офіційної боротьби, але самі по собі не спростовують і не підтверджують версію про вибірковий захист окремих майданчиків.

Найближчі процесуальні події – рішення ВАКС щодо запобіжного заходу Івахненко та можлива апеляція захисту Кропиви. Паралельно НАБУ має встановити інших можливих учасників і зібрати докази, які поєднають записи розмов із конкретними платежами, обшуками, службовими рішеннями та придбанням майна.

Для розуміння реального масштабу справи важливими будуть відповіді на кілька питань: які саме кол-центри платили, хто передавав і отримував гроші, які кримінальні провадження могли контролюватися, скільки людей стали жертвами шахраїв і чи існував в ОГП або інших органах вищий рівень прикриття.

Висновок

“Карфаген” – це поки не завершена справа і не судовий процес по суті, а рання стадія великого розслідування. Її головне твердження полягає в тому, що посадовці, які мали боротися з кіберзлочинністю, могли перетворити доступ до кримінальних проваджень на платну послугу: захищати одні шахрайські майданчики та тиснути на інші.

Публічні записи, дорогі активи й високі суми застави створюють сильний резонанс, але не замінюють доказування. Ключовим буде не те, кого медіа впізнали за псевдонімами, а те, чи зможуть НАБУ і САП документально показати рух грошей, конкретні незаконні рішення та роль кожного фігуранта – а захист перевірити ці докази у змагальному судовому процесі.