Зеленський розраховує відкрити всі кластери переговорів з ЄС до кінця року: що залишилося Україні

Україна розраховує до кінця 2026 року відкрити два останні кластери переговорів про вступ до Європейського Союзу. Про таку мету Володимир Зеленський заявив 26 жовтня на зустрічі з головою Сеймасу Литви Юозасом Олекасом. Далі Київ планує зосередитися на реформах, необхідних для поступового закриття переговорних розділів. Підтримку цьому процесу Україна очікує під час литовського головування в Раді ЄС у першому півріччі 2027-го.

Заява визначає бажаний темп переговорів, але не встановлює дату вступу. Відкриття всіх кластерів означатиме, що переговорний процес охопив усі тематичні блоки. Після цього залишатиметься виконання погоджених умов та оцінювання результатів реформ. Європейська комісія прямо пов’язує переговори з приведенням українських правил і практик у відповідність до законодавства ЄС.

Чотири кластери вже відкриті: як змінилися переговори у 2026 році

Станом на 27 жовтня відкрито чотири із шести кластерів. Переговори за першим, який охоплює основи вступного процесу, почалися 15 червня 2026 року. До нього належать, зокрема, функціонування демократичних інституцій, реформа державного управління та економічні критерії.

14 липня сторони відкрили шостий кластер, присвячений зовнішнім відносинам. Він охоплює два розділи: зовнішні відносини та зовнішню, безпекову й оборонну політику.

Наступний крок відбувся 13 жовтня в Люксембурзі, де четверта міжурядова конференція відкрила другий і третій кластери: внутрішній ринок та конкурентоспроможність й інклюзивний розвиток. Українську делегацію очолював віцепрем’єр Всеволод Ченцов, європейську – представник ірландського головування Томас Бірн. У роботі також брала участь єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.

У такий спосіб переговори вже охопили основи вступу, зовнішню політику та економічні напрями.

Які два напрями ще належить відкрити

За структурою переговорів залишаються четвертий і п’ятий кластери. Четвертий має назву “Зелений порядок денний та стале сполучення”. Він об’єднує транспортну політику, енергетику, транс’європейські мережі, довкілля та зміни клімату.

П’ятий кластер охоплює ресурси, сільське господарство та політику згуртованості. До нього входять аграрна політика і розвиток сільських територій, безпечність харчових продуктів, ветеринарні та фітосанітарні правила, рибальство, регіональна політика, а також фінансові та бюджетні положення.

Цей перелік пояснює практичний масштаб майбутньої роботи. Йдеться про правила у сферах, з якими щодня стикаються перевізники, енергетичні компанії, виробники продуктів і місцеві громади. Водночас із самого відкриття переговорів не випливає, що всі відповідні правила починають діяти одномоментно: переговорна процедура передбачає виконання умов і окреме проходження розділів.

Що вже обговорюють щодо бізнесу та внутрішнього ринку

Відкриті у жовтні кластери також мають безпосередній економічний зміст. Другий охоплює вільний рух товарів, працівників, послуг і капіталу, а також корпоративне право, інтелектуальну власність, конкуренцію, фінансові послуги та захист споживачів.

У третьому зосереджені податки, економічна й монетарна політика, зайнятість, промисловість, цифрова трансформація, наука, освіта та митний союз. Загалом ці два кластери містять 17 переговорних розділів.

ЄС уже визначив орієнтири для їхнього майбутнього попереднього закриття. У повідомленні про жовтневе рішення Рада ЄС наголосила, що оцінюватиме і наближення законодавства, і його застосування протягом усіх переговорів. Тому для оцінки поступу важливими будуть не лише ухвалені документи, а й виконання правил на практиці.

Чому відкриття всіх кластерів не зніме вимог до реформ

За методологією розширення переговори щодо основ вступного процесу відкривають першими, а закривають останніми. Поступ у цьому блоці визначає загальний темп переговорів. Кожен кластер відкривають як єдине ціле після виконання початкових умов, натомість попереднє закриття розділів розглядають окремо.

Для України ЄС установив проміжні орієнтири за першим кластером і частиною його розділів ще на червневій конференції. Їх потрібно виконати для подальшого просування в цьому напрямі.

Отже, кількість відкритих кластерів показує широту переговорів, але сама собою не описує глибину виконаних зобов’язань. Для наступного етапу потрібні результати за конкретними умовами.

Яку роль може відіграти Литва

Литва головуватиме в Раді ЄС із січня до червня 2027 року, після Ірландії. Країна, яка виконує цю роль, планує та координує засідання, формує робочу програму, веде більшість обговорень у Раді та допомагає державам-членам шукати компроміси.

На зустрічі 26 жовтня Олекас висловив сподівання, що початок литовського головування створить для України можливості подальшого просування. Зеленський пов’язав наступний етап із діалогом із державами-членами та додатковими реформами для закриття розділів.

Із повноважень головування випливає, що Литва може допомагати організовувати переговорну роботу та знаходити узгоджені рішення. Однак головування зобов’язане діяти як неупереджений посередник. Воно не підміняє позиції інших членів Євросоюзу та не дає одній країні права самостійно визначити результат розширення.

Чому Київ наголошує на спільному русі з Молдовою

Того самого дня європейську інтеграцію Зеленський обговорив із прем’єр-міністром Молдови Васілє Тофаном. Українська сторона наголосила на продовженні спільного руху двох держав до членства та виступила проти спроб розділити цей процес.

Зустріч мала і прикладний порядок денний. Сторони обговорювали інфраструктуру, експортні маршрути, газовий транзит і перевезення вантажів. Україна запропонувала відновити “Шляхи солідарності”, а президент подякував Молдові за підтримку “Вертикального газового коридору”, зокрема за знижку на транзит через Трансбалканський маршрут.

Це показує, як політичний діалог щодо членства поєднується з окремими домовленостями про економічні зв’язки. Водночас спільна політична позиція не скасовує необхідності виконувати критерії вступу кожною державою.

Що має відбутися перед членством

Після завершення переговорів за всіма напрямами умови вступу оформлюють у договорі. Для нього потрібні згода Європейського парламенту та одностайне схвалення Ради ЄС. Далі договір підписують і ратифікують усі сторони відповідно до своїх конституційних процедур. Членство починається у визначену цим документом дату.

Рада ЄС також наголошує на двосторонній підготовці: кандидат має виконувати реформи, а сам Євросоюз – бути готовим до прийняття нових членів. На жовтневих обговореннях 2026 року європейські лідери підтвердили цей підхід.

Подальший поступ України визначатиметься виконанням умов для закриття розділів. Юридично визначену дату членства встановить лише договір про вступ.