Пропаганда страху: як проросійські ресурси просувають терор в Україні

У проросійському сегменті Telegram підпали, напади та заяви про “ліквідації” використовують для підтримки роботи підпілляв Україні. Насильство подають як прояв народного невдоволення, а людей, які служать державі, – як мішені, що нібито заслуговують на розправу.

Така подача має виразний пропагандистський зміст: епізоди об’єднують у розповідь про масовий внутрішній спротив, здатний діяти в різних містах і діставатися до конкретних людей. Військові звання, прізвища та погрози продовження надають цій історії персонального характеру.

На такому тлі напад подають як “помсту” чи “покарання”. Людину зводять до її форми, посади або служби в державній установі. Саме ця належність у пропагандистській розповіді стає виправданням розправи.

Схвальні коментарі та переможні гасла задають читачеві бажану реакцію: радіти нападу, підтримувати виконавців і чекати наступних повідомлень. Так насильство отримує героїчне оформлення, а його жертву позбавляють співчуття.

Яскравим прикладом є дві публікації одного проросійського Telegram-ресурсу. У першій добірку записів представляють як результати діяльності “київського підпілля”, заявляючи про напади на військових та силовиків у кількох містах.

Скриншоти першої пропагандистської публікації з прев’ю відео та підписами до них

У другій публікації автори повідомляють про людей, яких називають оперативником СБУ та офіцером Військово-морських сил в Одесі, й подають події як покарання за службу Україні.

Скриншоти другої пропагандистської публікації з прев’ю відео та підписами до них

В обох випадках перелічують прізвища, звання та посади, називають людей “пособниками режима” і завершують дописи гаслом “Вместе к Победе”.

Перелік посад і прізвищ робить погрозу адресною. Перерахування міст створює відчуття широкого охоплення. Обіцянки продовження підтримують очікування нового нападу. Разом ці елементи нав’язують образ сили, яка знає своїх майбутніх жертв і може діяти будь-де.

Для військових, правоохоронців та їхніх близьких така подача є залякуванням. Аудиторії, уже налаштованій проти української держави, вона пропонує привід схвалювати насильство та відчувати причетність до “перемог”.

Так формується пропагандистська історія про народний рух проти України та української влади. Її просувають через персональні погрози, героїзацію нападів і повторювані заяви про нові успіхи “підпілля”. Службу Україні в цій історії перетворюють на провину, а розправу – на норму.

Підписуйтесь

на наш Telegram

Підписатись