Як отримати до 90 днів безоплатного догляду в лікарні, якщо вдома небезпечно

Коли в багатоповерхівці зупиняється ліфт, людині з ходунками буває важко навіть спуститися по питну воду. Цієї зими літні люди й ті, кому складно самостійно пересуватися, зможуть отримати до 90 днів безоплатного догляду в лікарні, якщо через обстріли чи перебої зі світлом, водою або опаленням залишатися вдома небезпечно.
Про продовження програми на весь опалювальний сезон 2026/2027 років 19 листопада повідомило Мінсоцполітики. Проживання в опалюваному медзакладі, харчування й догляд оплатить держава через Національну службу здоров’я України (НСЗУ).
Кому тепер доступний догляд і на який строк
Спочатку програму створили для людей, яких евакуювали з прифронтових територій. Частина з них за станом здоров’я потребувала щоденної допомоги й після того, як діставалася безпечнішого міста. Для таких людей передбачили до 30 днів догляду в лікарні. Наприкінці 2025 року уряд дозволив продовжувати цей строк до 60 днів, зокрема коли людині був потрібен подальший медичний супровід.
Цієї зими допомогу поширили й на мешканців громад, де обстріли або пошкодження мереж зробили перебування вдома небезпечним. З’ясувати, чи доступний догляд, родина може й тоді, коли близька людина ще у власній оселі. Програма діятиме до кінця опалювального сезону, а 90 днів – найбільший строк, який одна людина зможе провести в медзакладі.
Яку допомогу людина отримає в лікарні
Медсестри та медбрати стежать за станом пацієнта, виконують призначення лікаря й допомагають приймати ліки. Якщо людині важко самій умитися, перевдягнутися чи поїсти, їй допомагає персонал. За роз’ясненням МОЗ, до послуги також входять речі першої необхідності, харчування щонайменше чотири рази на день і психологічна підтримка.
У Запоріжжі, наприклад, міська лікарня № 8 долучилася до програми ще восени 2025 року. Як розповідала міська рада, евакуйованим там доступна й допомога соціального працівника. Поки людина перебуває під наглядом медиків, фахівець може допомогти їй відновити документи, оформити соціальні послуги або знайти житло, куди вона зможе переїхати після виписки.
Як знайшли місце для 85-річної Антоніни з Краматорська
У липні 2026 року команда благодійного фонду “Схід SOS” евакуювала з Краматорська 85-річну Антоніну. Жінка перенесла інсульт і перебувала в терапевтичному відділенні місцевої лікарні. Спершу її доправили до транзитного центру в Лозовій, а звідти – до центру соціальної адаптації в Дніпрі.
Поки пані Антоніна відновлювала сили, працівниці фонду допомогли їй поновити втрачені документи й відкрити банківську картку для соціальних виплат. Одночасно шукали місце, де вона могла б і далі отримувати щоденний догляд. У жовтні фонд повідомив, що жінку прийняла Білогірська багатопрофільна лікарня на Хмельниччині.
За даними “Схід SOS”, у серпні та вересні завдяки співпраці фонду з Мінсоцполітики догляд отримали понад 100 евакуйованих людей віком від 50 до 92 років. Серед них були жителі Херсона, Дружківки, Слов’янська й інших прифронтових громад. Людей приймали, зокрема, на Одещині, Житомирщині, Хмельниччині та Буковині.
Як знайти лікарню, якщо людина ще вдома
Почати можна з дзвінка до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. Назвіть свою громаду й запитайте, який найближчий заклад має договір на довготривалий медсестринський догляд. За консультацією можна також зателефонувати на урядову лінію 15-45. Дзвінки на неї з мобільних і стаціонарних телефонів в Україні безоплатні.
Знайти лікарню можна й онлайн. На сторінці Мінсоцполітики є посилання на перелік закладів, які уклали договори з НСЗУ. У таблиці потрібно обрати пакет № 84. Коли знайдете заклад поблизу, зателефонуйте туди й поставте три запитання.
- Чи є зараз вільне місце та коли лікарня може прийняти людину?
- До кого звернутися за направленням і які документи взяти із собою?
- З ким узгодити доїзд, якщо людина користується кріслом колісним, не може самостійно сісти в автомобіль або потребує супроводу?
Про доступний транспорт можна окремо запитати у відділі соцзахисту громади. Під час розмови варто сказати, чи може людина сама вийти з квартири та спуститися сходами. Від цього залежить, яка саме допомога знадобиться в дорозі.
Куди звернутися одразу після евакуації
Якщо людина прибула до транзитного центру, шукати лікарню родина може разом із медиком на місці. Він оцінить стан людини й за наявності медичних показань організує направлення до закладу, який надає довготривалий догляд. Уже під час першої розмови варто розповісти, чи може людина без допомоги встати з ліжка, одягнутися, поїсти та чи є поруч хтось із близьких.
Ще одне питання – де жити після лікарні. Разом із соціальним працівником евакуйована людина може обговорити, чи має вона куди переїхати та якої допомоги потребуватиме за новою адресою. Якщо їхати нікуди, за результатами оцінки потреб їй можуть запропонувати тимчасовий прихисток із соціальним супроводом.
Яку підтримку переселенці зможуть отримувати вдома
Для маломобільних людей, евакуйованих із територій бойових дій або тимчасової окупації, уряд запроваджує ще дві послуги. Перша – догляд удома. Нею можна буде скористатися і в орендованій квартирі. Залежно від потреб людини допомога може включати купівлю продуктів, приготування їжі та інші побутові справи, з якими складно впоратися самотужки.
Друга послуга – соціальна адаптація. Вона передбачає допомогу з облаштуванням у новій громаді та відновленням навичок самостійного життя. Людина також зможе отримати психологічну й правову підтримку. Якщо житло після евакуації вже знайдено, про послуги за конкретною адресою можна запитати у відділі соцзахисту громади, до якої переїхала родина.





