Ситуація з дефіцитом боєприпасів і спорядження у Збройних Силах України (ЗСУ) досягла нової критичної відмітки у світлі поточних міжнародних конфліктів.
ЗСУ відчувають зростаючу напругу, оскільки основна частина арсеналу, снаряди радянського виробництва, більше не надходять, а запаси, що надаються Заходом, нездатні повністю задовольнити поточні потреби.
Паралельно з цим Пентагон висловлює дедалі більше занепокоєння щодо потенційної необхідності балансувати запаси, що зменшуються, між підтримкою двох країн, України та Ізраїлю, які обидві опинилися в епіцентрі військових конфліктів.
Наразі Україна гостро потребує артилерійських снарядів, тоді як Ізраїль просить точні авіаційні боєприпаси та ракети-перехоплювачі для своєї системи протиракетної оборони “Залізний купол”. Потенційна наземна операція Ізраїлю в секторі Газа може погіршити ситуацію, створивши ще більший попит на артилерійські снаряди.
Як реакція на це в українських збройних силах уже було віддано наказ економити, що призвело до скорочення кількості патронів і снарядів, які видають бійцям. Відзначається також дефіцит засобів протиповітряної оборони (ППО), що стає особливо актуальним на тлі наступаючих холодів та потенційних атак Росії по цілях у галузі енергетики.
У контексті цієї проблеми США запропонували унікальне, хоча й суперечливе, рішення в рамках програми FrankenSAM – два типи ЗРК на базі “Бука”, модифікованих для використання ракет AIM-9M і RIM-7. Однак, попри креативний підхід, ці застарілі ракети (AIM-9M – 1983 р., RIM-7 – 1976 р.), викликають сумніви в їхній ефективності використання проти сучасних повітряних цілей.
Ця проблема підкреслює складнощі, пов’язані з міжнародною підтримкою і розподілом ресурсів в умовах безлічі конфліктів. Наразі незрозуміло, як довго триватиме цей дефіцит і якими будуть його наслідки для України.
