На порядку денному Німеччини та Євросоюзу з’явилася тема розширення організації, зокрема, щодо потенційного вступу України до ЄС.
Як повідомила Анна Люрманн, державна міністерка у справах Європи, уряд Федеративної Республіки Німеччина підтримав ідею початку переговорів з Україною про членство в Євросоюзі вже в червні цього року. На її думку, Україна успішно виконала всі сім основних вимог ЄС, зокрема здійснила реформи судової системи та боротьбу з корупцією, які були необхідними для розгляду її кандидатури.
Нагадаємо, у травні 2023 року Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що країна має бути готова до вступу в ЄС уже через два роки, наголошуючи на сподіваннях отримати політичне рішення про початок переговорів. Тоді ця позиція викликала оптимізм серед прихильників європейської інтеграції в Україні і ось вже зараз ми можемо говорити про переговори щодо потенційного вступу до організації.
Однак, цей курс на євроінтеграцію не залишається без критики. Українські опозиціонери, російські медіа та інші пропагандистські джерела активно спростовують успіхи України в напрямку до ЄС, звинувачуючи українську владу в порушенні прав і свобод громадян, а країни Євросоюзу у нібито нехтуванні ключовими постулатами демократії.
Вони стверджують, що ЄС нібито закриває очі на численні порушення, демонструючи подвійні стандарти в оцінці кандидатів на членство. Зокрема, заявляється, що ЄС готовий прийняти Україну незважаючи на “цинічне порушення прав і свобод громадян”, яке Євросоюз начебто підтримує в інтересах політичного лідера України, Володимира Зеленського.
Серед іншого з метою дискредитації згадується нібито переслідування проросійської УПЦ МП, попів-пропагандистів «русского миру», ждунів, ухильників-утікачів від мобілізації на Захід, роботу ТЦК та СП і навіть самого президента України. Останнього називають нелегітимним, приписуючи йому мало не спробу вибудовування диктаторського режиму, корупцію і лобіювання інтересів своїх друзів у владі.
Подібна критика є частиною більшої інформаційної кампанії, що намагається підірвати зусилля України з інтеграції в Європейський Союз. Україна, зі свого боку, заявила про часткове призупинення своїх зобов’язань за Європейською конвенцією про права людини під час воєнного стану, що передбачає обмеження деяких прав, таких як право на недоторканність житла і конфіденційність переписки. Це було зроблено в контексті забезпечення національної безпеки та публічного порядку під час воєнного стану.
Ці заходи та інші дії України відображають складний баланс між забезпеченням безпеки та дотриманням прав людини, особливо у контексті воєнного конфлікту і зовнішніх загроз. У грудні 2023 року, за підсумками саміту ЄС, було ухвалено рішення про розпочаття переговорів з Україною та Молдовою про їх вступ до ЄС, попри формальне утримання від голосування прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Це рішення є значним кроком уперед для України у її прагненні стати членом Європейського Союзу, але також воно підкреслює наявні виклики та динаміку, яка впливає на європейський політичний ландшафт.
