Швейцарський саміт миру по Україні став значною подією світової політики, зібравши країни колективного Заходу та частину глобального Півдня.
Проте, незважаючи на це, учасники саміту не змогли досягти єдності: багато країн закликали до переговорів і компромісу між Україною та Росією. Навіть західні країни, продовжуючи підтримувати Україну, почали допускати можливість діалогу з Москвою.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також зазначив, що для завершення війни потрібно участь обох сторін. Він підкреслив, що рано чи пізно з Росією доведеться говорити, і це очевидно для всіх.
Саміт зібрав представників 92 країн, хоча спочатку було запрошено 160. Не всі держави були представлені на рівні своїх перших осіб: від США приїхала віце-президент Камала Гарріс, від Індії, Мексики, Туреччини та Саудівської Аравії — міністри. Деякі країни, такі як Бразилія, Ізраїль, Індонезія та ПАР, були представлені їхніми послами у Швейцарії. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш і папа римський Франциск також не були присутні на заході.
Відсутність Китаю та відмова низки інших ключових країн, таких як Пакистан, Єгипет, Алжир, В’єтнам та Іран, суттєво вплинули на результати саміту. Китай відмовився брати участь без присутності російських представників, що викликало скептицизм багатьох країн. Росія також активно протидіяла заходу.
Попри поступки з боку України, яка погодилася зняти ключові вимоги, такі як виведення російських військ на кордони 1991 року та виплату репарацій, комюніке саміту підписали лише 80 країн. Серед тих, хто не підписав документ, були представники Бразилії, Індії, Мексики, ОАЕ, Саудівської Аравії, ПАР, Вірменії, ООН та Ватикану.
Експерти вважають, що на наступному саміті буде запрошена Росія, що відкриє шлях до реального переговорного процесу. Політолог Кость Бондаренко зазначає, що нинішній саміт розвиває переговорний трек, що стане важливим кроком у завершенні війни.
Володимир Зеленський підкреслив, що робота над умовами закінчення війни продовжиться без участі Москви. Він також заявив, що хоче, щоб Росія брала участь у другому саміті миру, що свідчитиме про її готовність до миру.
Політолог Бондаренко вважає, що звернення Києва до власної “формули миру” є переговорною позицією. Росія вимагає закріплення Криму і чотирьох областей у адміністративних кордонах, тоді як Україна наполягає на територіальній цілісності. Можливо, у майбутньому буде знайдено компроміс.
Проте, поки що сторони лише декларують прагнення до переговорів, насправді зберігаючи протилежні погляди на ключові питання відносин — від територіальних до внутрішньополітичних. Однак поки що США і Китай не вдаються до примусу до переговорів. Можливо, Пекін у найближчий час активізує роботу над власним “мирним” заходом.
Ймовірно, його варто чекати до виборів у США. Пекін захоче запропонувати американській адміністрації власний варіант врегулювання конфлікту. Новий великий “саміт миру” за аналогією зі швейцарським може відбутися вже після завершення президентської кампанії в Америці.
Дональд Трамп, який балотується на пост президента, обіцяє закінчити війну за “24 години” без проведення форумів. Проте, чи вдасться йому це і чи стане він взагалі президентом, питання поки що відкрите.
Таким чином, швейцарський саміт підкреслив важливість дипломатичних зусиль для досягнення миру в Україні. Незважаючи на розбіжності та відсутність єдності серед учасників, цей захід відкриває нові можливості для подальших переговорів і пошуку компромісів. Учасники саміту чітко дали зрозуміти, що для досягнення миру необхідно залучити всі сторони конфлікту, і це створює передумови для можливих змін у міжнародних відносинах.
