Після ракетного удару 8 липня, що сколихнув Україну, українські блогери почали закликати до якнайшвидшого припинення війни.
Цей випадок став поворотним моментом у суспільних настроях: якщо раніше більшість українців підтримували продовження бойових дій до перемоги, тепер дедалі більше людей стали прагнути будь-якого миру. Особливо ці настрої відображаються у постах популярних блогерів, які раніше уникали політичних тем.
Багато блогерів відзначають, що досягнення офіційних цілей України, зокрема повернення до кордонів 1991 року, стає все складнішим. Вони акцентують на зростанні кількості жертв серед цивільного населення і політичних іграх навколо конфлікту. Блогери вважають, що переговори з окупантами неминучі, і чим раніше вони розпочнуться, тим більше життів вдасться врятувати.
Проте ці заклики викликають неоднозначну реакцію: деякі звинувачують блогерів у поширенні проросійських наративів і закликають СБУ до втручання у проблему, а інші підтримують нову думку та вказують на важливість діалогу.
На думку експертів, блогери реагують на зміну громадських настроїв, яка почалася ще минулої осені, коли стало зрозуміло, що швидка перемога над Росією малоймовірна. Це призвело до зростання числа прихильників швидкого завершення війни, навіть якщо для цього доведеться піти на компроміси.
Реакція на ракетну атаку 8 липня була неоднозначною: окрім звичних закликів до помсти та підтримки армії, з’явилися й повідомлення про необхідність припинення війни. Ці пости, написані блогерами з багатомільйонною аудиторією, викликали великий резонанс. Наприклад, Владислава Роговенко висловила шок і гнів, закликаючи до миру. Юлія Верба звинуватила владу у корупції під час війни, а Міла Бараєва заявила, що їй байдуже, як припиниться війна, аби діти не гинули.
Олександр Волошин підкреслив необхідність бути розумнішими в цій “грі”, а Анна Алхім висловила розчарування у закликах до перемоги, які здаються їй безглуздими. Деякі політики також висловилися за якнайшвидше завершення війни. Депутат Артем Дмитрук закликав до припинення конфлікту задля порятунку життів, а Олексій Арестович розкритикував тих, хто закликає до війни до переможного кінця, стверджуючи, що це лише призведе до ще більшої кількості жертв.
Тим не менш, блогерів, які закликають до миру, звинувачують у підспівуванні Кремлю. Відомі волонтери та політики підозрюють їх у поширенні російських наративів і вимагають від СБУ вжити заходів. Сергій Притула, зокрема, висловив невдоволення синхронними заявами блогерів і запідозрив їх у співпраці з ворогом. Сергій Стерненко також припустив існування прихованої мережі, що поширює заклики до миру.
Політологи Руслан Бортник та Андрій Золотарьов тим часом зазначають, що втома від війни зростає, і багато хто готовий прийняти будь-який мир. Влада поки що не реагує на цю дискусію, вірогідно очікуючи реакції суспільства. Однак, якщо українські керівники дійсно розглядають можливість компромісів, ці заклики можуть стати підготовкою громадської думки до майбутніх переговорів з ворожою країною.
