З 2 вересня в Україні стартувала державна програма “Національний кешбек”, ініційована президентом Володимиром Зеленським, яка передбачає повернення 10% від вартості придбаних товарів вітчизняного виробництва.
Про це повідомляє видання “Остров”, наводячи деталі умов участі та можливі ризики.
Для участі у програмі українцям достатньо зареєструватися в додатку “Дія” і вибрати опцію “Кешбек. Зроблено в Україні”. Однак для підприємств, що бажають включити свої товари до програми, процедура складніша: вони повинні надати Мінекономіки докази, що їхня продукція дійсно виготовлена в Україні.
Основна ідея програми полягає в тому, щоб стимулювати громадян купувати товари українського виробництва, а також підтримати національну економіку через фінансові стимули. За кожну покупку товарів, які входять до переліку програми, держава повертатиме 10% їхньої вартості. Але є низка обмежень: кешбек буде нараховуватися лише за покупки, здійснені через банківські картки, а максимальна сума повернення — 3 тисячі гривень на місяць.
Ці кошти не можна буде зняти готівкою — їх можна буде використати лише для оплати певних категорій послуг, таких як оплата житлово-комунальних послуг, лікування, навчання або проїзд у громадському транспорті.
Серед можливих ризиків участі у програмі є наявність податку на кешбек. Згідно з українським законодавством, на кешбек поширюється податок на дохід фізичних осіб у розмірі 19,5%. Це означає, що з 3 тисяч гривень кешбеку фактично на рахунок надійде лише 2415 гривень. Така ситуація викликає певні зауваження, оскільки деякі експерти вважають це формою подвійного оподаткування.
Ще одним недоліком програми є обмежений перелік послуг, на які можна витратити кешбек. У той час як багато громадян вважають ландшафтний дизайн або відвідування боулінг-клубу малопотрібними, більш практичні послуги, такі як оплата комунальних рахунків чи проїзду, виглядають значно актуальнішими.
Попри всі нюанси, уряд очікує значний економічний ефект від програми. За прогнозами, держава планує витратити на програму 3 мільярди гривень до кінця року, однак ці кошти мають повернутися через збільшення попиту на українські товари та, відповідно, зростання податкових надходжень. Міністерство економіки сподівається, що програма також сприятиме боротьбі з тіньовою економікою, оскільки вона стимулює використання безготівкових розрахунків.
Проте критики, такі як перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк, зазначають, що під час війни така програма може бути не на часі, особливо з огляду на дефіцит бюджету для армії. Однак аналітики вважають, що економічний ефект від програми все ж може бути корисним для країни в довгостроковій перспективі.
