Останніми вихідними Росія фактично захопила два міста в Донецькій області — Селидове та Гірняк. Хоча офіційного підтвердження цьому немає, численні джерела як з російської, так і з української та західної сторін повідомляють про це як про доконаний факт.
Ця подія викликає низку важливих питань щодо подальшого розвитку ситуації на фронті та можливих наслідків для оборони України.
Гірняк, розташований на панівних висотах, контролював простір на північ від Курахівського водосховища. Його втрата ускладнює утримання цієї території та північних підступів до Курахового. Селидове ж відкриває росіянам можливість розпочати наступ широким фронтом на захід від водосховища, у напрямку населеного пункту з символічною назвою Константинополь. Разом із сусідньою Андріївкою, цей населений пункт знаходиться на важливій транспортній розв’язці, що з’єднує Курахове із Запорізькою областю.
Одночасно з півдня до цих населених пунктів проривається друга група російських військ, яка за вихідні вклинилася на сім кілометрів в оборону ЗСУ, закріпившись у районі Шахтарського та Новоукраїнки. Таким чином, російські сили наближаються до реалізації свого задуму щодо оточення та блокування угруповання ЗСУ на південний захід від Донецька навколо Курахового. Під загрозою оточення українські військові можуть бути змушені відступити, що призведе до зміни лінії фронту в цьому регіоні.
Захоплення Селидового відкриває росіянам шлях до кордону з Дніпропетровською областю, до якої близько 35 кілометрів по прямій. При цьому вони можуть обійти з півдня такі великі міста, як Покровськ і Павлоград. Якщо провести пряму лінію від Селидового до річки Дніпро, то на цьому шляху немає великих міст, і невідомо, чи є там серйозні укріплення. Це може створити новий фронт і додатковий тиск на оборону України.
Однак реалізація такого масштабного наступу можлива лише за наявності у Росії значних резервів, а у ЗСУ — їх відсутності. Наразі це під питанням. Тому, швидше за все, росіяни зосередяться на просуванні до Константинополя з півдня та півночі, одночасно «промацуючи» оборону ЗСУ на захід від Селидового у напрямку Дніпропетровської області. Якщо оборона виявиться недостатньо міцною, вони можуть зібрати резерви для прориву і на цьому напрямку.
Просування росіян у напрямку Запоріжжя та Дніпра несе в собі значно більшу загрозу для України, ніж рух на Донбасі. Ці міста є ключовими логістичними центрами, через які проходять постачання для всього південного фронту ЗСУ. Крім того, контроль над цими напрямками відкриває шлях до правого берега Дніпра, що може кардинально змінити ситуацію на фронті.
Ситуація, що склалася, вимагає негайної реакції з боку українського командування. Необхідно зміцнювати оборону на критичних напрямках, перекидати резерви та посилювати розвідку для виявлення намірів противника. Крім того, важливо мобілізувати міжнародну підтримку, оскільки подальше просування російських військ може мати серйозні наслідки не лише для України, але й для безпеки в Європі в цілому.
Втрата Селидового та Гірняка — тривожний сигнал, який свідчить про зміну балансу сил на цьому відтинку фронту. Україна опинилася перед новими викликами, які потребують консолідованих зусиль не лише військових, але й дипломатів та всього суспільства. Від того, як швидко і ефективно будуть прийняті необхідні рішення, залежить подальший розвиток подій і можливість стримати наступ противника.
