Днями в Москві відбулася нарада з питань збільшення чисельності збройних сил Росії, під час якої міністр оборони Сергій Шойгу остаточно підтвердив плани з нарощування чисельності ЗС Росії до 1,5 млн осіб у період з 2023 до 2026 роки.
Нагадаємо, влітку 2022 року президент Росії Володимир Путін уже видавав указ про збільшення чисельності збройних сил до 1,13 млн осіб, а перед початком війни в Україні у ЗС Росії служили трохи більше ніж 900 тисяч осіб.
Питання про нове збільшення чисельності російських збройних сил уперше було порушено на розширеній колегії Міноборони Росії 21 грудня 2022 року. Тоді Сергій Шойгу висунув низку пропозицій, пов’язаних із нарощуванням чисельності збройних сил. Крім власне збільшення чисельності до 1,5 млн осіб за найближчі 3 роки, вони передбачали:
– підйом віку зарахування на військову службу з 18 до 21 року, а граничного призовного віку – з 27 до 30 років;
– введення можливості укладати контракт із першого дня вступу на строкову службу;
– збільшення кількості військовослужбовців за контрактом до 695 тис осіб (на момент початку війни в Україні їх було трохи більше ніж 400 тисяч);
– створення двох нових військових округів – Московського і Ленінградського;
– створення 25 нових дивізій, включно з 7 мотострілецькими дивізіями, сформованими з 7 наявних мотострілецьких бригад у Західному, Центральному, Східному військових округах і на Північному флоті, 2 новими десантно-штурмовими дивізіями, 3 авіадивізіями, 5 артилерійськими дивізіями, 5 дивізіями морської піхоти з 5 наявних бригад морської піхоти.
Вищевикладене означає, що від концепції “маленької професійної армії для точкового застосування в регіональних конфліктах” Росія повертається до концепції масових збройних сил для протистояння Заходу, як це було в роки Холодної війни.
Призовний вік піднімається для того, щоб військовослужбовців за призовом, у разі потреби, можна було задіяти на полі бою. Зараз вони, по суті, являють собою баласт для ЗС Росії, оскільки будь-яке їхнє відправлення в зону конфлікту буде супроводжуватися істерикою родичів на тему “наших синів відправляють на війну, але ж вони зовсім ще діти!”.
Нарощування кількості контрактників слугує тій самій меті – ЗС Росії готуються в майбутньому застосовувати в зонах потенційних конфліктів якомога більші контингенти, адже досвід початку війни в Україні з угрупованням чисельністю близько 180 тисяч осіб, яке не зуміло за короткі терміни реалізувати первісний план, навчив їх, що, за висловом Наполеона Бонапарта, “Бог на боці великих батальйонів”.
Створення нових військових округів і загальне нарощування чисельності збройних сил Росії викликано усвідомленням нової геополітичної реальності, а саме – повернення до Холодної війни з НАТО. Західний кордон Росії та Білорусі сьогодні стає тим, чим у період з 1949 до 1989 року був західний кордон НДР – фронтиром між двома військово-політичними блоками, уздовж якого сторони концентрують максимальну кількість військ, готуючись до переходу “холодної” війни в “гарячу” в будь-який момент.
У цих умовах логічним буде припустити, що 1,5 мільйона осіб для ЗС Росії – далеко не межа. Це збільшення чисельності може бути одним із, але далеко не останнім. Для прикладу – наприкінці Холодної війни наприкінці 1980-х чисельність ЗС СРСР оцінювалася приблизно в 4 мільйони осіб і ще понад 400 тисяч внутрішніх військ МВС (тодішній аналог Росгвардії). З огляду на тренд на нарощування протистояння Росії із Заходом і те, що найближчими роками немає жодних передумов до його зміни, є всі підстави вважати, що надалі російські збройні сили можуть наростити якщо не до 4 мільйонів, то щонайменше до 2-3.
