URAUA.INFO

Ризикована ставка Києва: чим загрожують Україні публічні звинувачення Китаю у підтримці РФ

Вперше від початку повномасштабного вторгнення українська влада публічно заговорила про можливу участь громадян Китаю у війні на боці РФ. Президент Володимир Зеленський 8 квітня повідомив, що Сили оборони взяли в полон двох китайських громадян, які воювали на Донеччині у складі російської армії .

Голова держиви наголосив, що участь Китаю – “пряма чи опосередкована” – у війні проти України є “чітким сигналом, що Кремль збирається робити що завгодно, окрім завершення війни… На це точно потрібна реакція. Реакція Сполучених Штатів, Європи та всіх у світі, хто хоче, щоб був мир” . Заява Зеленського фактично натякає: Кремль готовий залучати на полі бою навіть третю сторону, а отже міжнародна спільнота має відреагувати належним чином.

Українська розвідка зараз перевіряє, чи були й інші громадяни КНР у лавах російських військ, а МЗС викликало тимчасового повіреного Китаю за роз’ясненнями . Пекін відреагував обережно, заявивши, що перевіряє інформацію, і запевнив, що Китай не надсилав своїх військових до України – мовляв, уряд КНР завжди закликає громадян триматися подалі від зон конфлікту. Водночас у Китаї закликали українську сторону “правильно оцінити конструктивну роль” Пекіна у врегулюванні війни, фактично відкидаючи звинувачення.

Сигнал для Вашингтона і ставка на жорстку позицію США

Гучний акцент Зеленського на “китайському сліді” має політичну мету на зовнішній арені. Зокрема, Київ може розігрувати цю карту, аби переконати Захід у необхідності ще твердішої лінії щодо Москви з огляду на її можливий альянс із Пекіном. Український політолог Олексій Буряченко прямо вказує: ситуація з полоненими громадянами КНР надає Україні дипломатичні важелі тиску, зокрема на США. На його думку, українська дипломатія має використати цей прецедент, щоби покращити переговорні позиції – одночасно і у діалозі з Вашингтоном, і у відносинах із самим Пекіном. По суті, інформація про китайських військових на боці РФ здатна посилити аргументи України у розмові з західними партнерами: мовляв, російська агресія – це вже не локальний конфлікт, а частина ширшого протистояння демократій зі зв’язкою авторитарних режимів.

Особливо важливим такий меседж виглядає з огляду на політичні настрої у США. Підтримка України там дедалі більше поляризована, і частина американського істеблішменту (передусім серед республіканців) схильна розглядати Китай як більшу загрозу, ніж Росію. У цій ситуації наголошування на залученні Китаю до війни може бути розраховане на те, щоб утримати Вашингтон від ізоляціонізму. Як зазначив один із західних експертів, поява китайців на українському фронті живить наратив про існування “авторитарної осі” Пекін-Москва-Пхеньян. Отже, аби протидіяти цьому союзу, США необхідно згуртувати союзників і не послаблювати підтримку Києва.

Дрони і технології: критична залежність від Китаю

Однак публічна “гра на підвищення ставок” із залученням китайського фактору містить і серйозні ризики для самої України. Китай є глобальним лідером у виробництві безпілотників та багатьох високотехнологічних компонентів, які зараз фактично стали “витратним матеріалом” війни. На фронті обидві сторони активно застосовують дрони – від розвідувальних квадрокоптерів до ударних БПЛА. Значна частина цих апаратів – китайського виробництва (наприклад, добре відомі квадрокоптери DJI), або ж зібрані в Україні та на Заході, але з китайських деталей. За оцінками учасників ринку, українські дрони приблизно на 95% складаються з китайських та європейських комплектуючих. Іншими словами, Пекін опосередковано є одним з постачальників критично важливих технологій для Сил оборони України.

Така залежність сформувалася історично, адже Китай пропонує відносно дешеве і масове виробництво електроніки. В розпал війни український ВПК та волонтери закуповують у КНР все – від чипів і плат до двигунів, батарей і камер для безпілотників. Тому будь-яке загострення відносин з Пекіном може боляче вдарити по спроможностях української армії. Уже зараз Китай поступово вводить обмеження на експорт технологій, які можуть мати військове застосування. Зокрема, з осені 2024 року Пекін офіційно обмежив постачання в Україну дронів та ключових деталей до них (моторів, сенсорів тощо). Хоча ці кроки подаються як нейтральні (Китай запровадив їх під тиском Заходу, щоб запобігти використанню своїх дронів у бойових цілях), фактично українські виробники БПЛА вже відчули дефіцит компонентів. Якщо ж політичний конфлікт між Києвом і Пекіном поглибиться, ризикує зникнути навіть той мінімальний доступ до китайських технологій, який ще лишається.

Ескалація з китайського боку: чим це загрожує на полі бою

Інший небезпечний сценарій – відкрите зближення Китаю з Росією у військовій сфері у відповідь на звинувачення з боку України та Заходу. Поки що Пекін уникав прямого постачання зброї РФ, офіційно декларуючи нейтралітет і миротворчі ініціативи. Однак не секрет, що Китай уже став для Кремля головним тилом, особливо в питанні технологій подвійного призначення. За даними Держдепартаменту США, Пекін забезпечує майже 80% поставок таких товарів, які Москва потребує для ведення війни. Фактично, китайські компанії закривають критичні “діри” у санкційній ізоляції РФ – від електроніки і безпілотників до промислових матеріалів. Це поки що відбувається напівприховано і під виглядом цивільної торгівлі. Проте вже зараз у Вашингтоні кажуть про “дуже суттєву допомогу російській воєнній машині” з боку Пекіна. І якщо конфронтація загостриться, Китай здатен перейти від тіньового постачання компонентів до більш прямої військової підтримки Москви.

Йдеться не лише про можливі поставки озброєнь (наприклад, дронів-камікадзе або боєприпасів великого калібру), а й про залучення китайських фахівців. Підтвердження присутності підготовлених добровольців із КНР на українському фронті вже викликає тривогу. Українські військові визнають, що захоплені китайці виявилися доволі професійними бійцями, а не випадковими найманцями. Якщо ж Китай піде далі й почне направляти до Росії військових радників чи операторів складної техніки, це може суттєво посилити російські можливості. За найгірших умов, пряма участь Китаю у війні на боці РФ змінила б ситуацію на полі бою кардинально, створивши для України новий фронт викликів. Недарма Зеленський застеріг: Україна не витримає війни з кількома країнами одночасно. Іншими словами, перетворення російсько-української війни на російсько-українсько-китайську матиме непередбачувані наслідки для безпеки всієї Європи.

Обережна позиція Пекіна і що може її змінити

Поки що Китай балансує, намагаючись підтримувати Росію, але не переступати межу, яка спричинить відкритий конфлікт із Заходом. Пекін демонстративно утримується від надання летальної зброї Москві, чітко заявляючи про небажання “підігрівати” війну. За словами Зеленського, під час особистої розмови голова КНР Сі Цзіньпін запевнив його, що Китай не постачатиме озброєння Росії. Натомість допомога обмежується економічною співпрацею та експортом dual-use товарів. Пекін зайняв позицію своєрідного “нейтрального союзника”: з одного боку, публічно декларує нейтралітет і підтримку суверенітету України, а з іншого – поглиблює торгівлю з РФ та постачає їй критичні компоненти. Така обережність пояснюється прагматичними мотивами. Китайський уряд і бізнес остерігаються вторинних санкцій США та ЄС , тому діють обережно, часто приховуючи співпрацю з Росією або проводячи її через треті країни. Вашингтон неодноразово попереджав Пекін про наслідки в разі передачі зброї агресору, погрожуючи жорсткими санкціями. Наразі цей західний тиск залишається стримуючим фактором: Китай не хоче ризикувати доступом до ринків Європи і США заради авантюр Кремля.

Однак ситуація може змінитися, якщо глобальне протистояння Заходу і Китаю увійде в нову, більш жорстку фазу. Загострення торговельної війни між Пекіном і Вашингтоном здатне послабити китайський страх перед погіршенням відносин. Наприклад, позиція адміністрації Дональда Трампа, яка вже заявляє про готовність “до кінця битися” у тарифному протистоянні, може знизити зацікавленість КНР у збереженні добрих мінімумів із Заходом. Якщо китайське керівництво вирішить, що відносини зі США безнадійно зіпсовано, воно почуватиметься вільніше у виборі союзників. У такому разі ймовірність відкритої військово-технічної допомоги Росії з боку Китаю суттєво зросте. Свідченням цього може бути і дедалі тісніша координація між Москвою та Пекіном: за даними західних посадовців, Китай вже отримує від Росії новітні військові технології в обмін на підтримку, чого раніше не спостерігалося. Іншими словами, формується глибший зв’язок, який у разі глобального розколу “Схід–Захід” лише посилиться.

Україні доводиться враховувати цей складний баланс, ведучи боротьбу на військовому фронті і водночас маневруючи на геополітичній шахівниці. Публічні заяви про китайський слід у війні можуть принести як користь (мобілізувати Захід проти спільної загрози), так і шкоду (спровокувати Пекін на кроки у відповідь). Київ фактично робить ризиковану ставку: привернути увагу світу до реальної небезпеки російсько-китайського зближення, водночас сподіваючись, що Китай утримається від відкритої підтримки агресора. Наскільки виправданою виявиться ця стратегія, покаже найближче майбутнє. Україні ж наразі важливо не переступити тонку межу, за якою прагматичний нейтралітет Пекіна може перетворитися на пряму ворожість.

Також читайте

  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика
Джерело: 24tv.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що угоди з європейськими партнерами щодо постачання енергоносіїв буде підписано до початку опалювального сезону в...

6 Липня, 2025
  • Google News
  • Аналітика
  • Економіка
  • Енергетика
  • Європа
  • Не публікувати в RSS
  • Новини
  • Окуповані території
  • Політика
Джерело: 24tv.ua

Президент України Володимир Зеленський заявив, що угоди з європейськими партнерами щодо постачання енергоносіїв буде підписано до початку опалювального сезону в...

6 Липня, 2025