Минулого тижня президент України Володимир Зеленський висловився з приводу перехоплення українськими спецслужбами “російського плану політичної дестабілізації Молдови”.
Тоді експерти оцінювали ймовірність такої дестабілізації як низьку, зважаючи на складнощі з логістикою підтримки будь-якого потенційного перевороту в Молдові російською стороною і сильну завантаженість силових структур Росії війною з Україною.
Усі ці чинники залишаються актуальними і зараз. Але за останній тиждень у Молдові відбулося різке пожвавлення політичної обстановки.
10 лютого уряд прем’єр-міністра Молдови Наталії Гаврилиці подав у відставку на тлі важкої ситуації з рекордними цінами на продовольство, електрику і паливо. У цих умовах знову пожвавилася молдавська опозиція, яка від початку осені проводила в центрі Кишинева мітинги проти підвищення цін для населення на комунальні послуги, за підвищення пенсій і відставку президента країни Майї Санду.
На день затвердження в парламенті нового уряду на чолі з Доріном Речана (16 лютого) опозиційні партії “Шор” і Партія соціалістів призначили новий масштабний мітинг у Кишиневі. Головною вимогою опозиціонерів були компенсації державою високих тарифів на комунальні послуги для населення.
У той час як опозиція активно готувалася до акції протесту, президент країни Майя Санду вирішила пролити світло на “підступи Кремля”. 13 лютого вона заявила, що дані молдовської розвідки підтвердили інформацію української сторони про намір Росії дестабілізувати політичну ситуацію в Молдові і влаштувати там державний переворот.
“Цей план передбачав в’їзд до Молдови громадян Росії, Чорногорії, Білорусі та Сербії з метою спробувати спровокувати протести в спробі змінити законний уряд на незаконний, контрольований Російською Федерацією”, – заявила Санду.
У тому ж виступі вона назвала опозицію “так званою”, фактично прирівнявши всіх противників чинної молдовської влади до агентів Кремля. Майя Санду закликала розширити повноваження Служби інформації та безпеки (молдавська спецслужба) у боротьбі зі спробами політичної дестабілізації.
Також 13 лютого представник Білого дому Джон Кірбі заявив, що США не можуть незалежно підтвердити твердження влади Молдови про спроби Росії дестабілізувати ситуацію в країні.
15 лютого небо над Молдовою на кілька годин закрили через проліт “невпізнаного літаючого об’єкта”, який багато ЗМІ називали російським аеростатом, що літав над Україною, Молдовою та Румунією за аналогією з тим, як китайський аеростат на початку лютого літав над США.
У день затвердження нового уряду 16 лютого на вулицях Кишинева бачили легку військову бронетехніку. Ймовірно, влада Молдови або всерйоз побоювалася спроби перевороту, або всіма силами створювала таке враження. Проте того дня всі акції протесту опозиції пройшли гладко і без застосування сили. Наступні протести в Кишиневі призначені на 19 лютого.
17 лютого Володимир Зеленський знову заявив про прагнення Москви дестабілізувати політичну обстановку в Молдові.
“Поки ми ведемо переговори, як посилити свою оборону сучасними танками, Кремль думає, як задушити Молдову”, – сказав він.
Аналізуючи описані події та заяви, можна дійти висновку про те, що політична обстановка в Молдові та навколо неї дійсно загострюється. Але що саме служить тому причиною – велике питання. Реальні можливості Росії здійснити переворот у цій країні ми, як і раніше, оцінюємо як низькі. Принаймні, до моменту закінчення війни в Україні.
А ось того, що молдовська влада, скориставшись “пасом” президента України, прагне під приводом заяв про підготовку державного перевороту в країні зачистити опозицію, яка понад півроку муляє їм очі постійними акціями протесту із соціальними вимогами в центрі Кишинева, виключати не треба.
