Російський “тіньовий флот” – це сотні старих танкерів і суден, які перевозять нафту, газ та інші товари, щоб обійти західні санкції. За оцінками аналітиків, у світі налічується близько 1 400 таких суден, майже 921 з яких потрапили під санкції США чи ЄС.
Військово-економічне значення “тіньового флоту” важко переоцінити: Росія використовує ці судна для контрабанди енергоресурсів та навіть вкраденого українського зерна, що суттєво поповнює її воєнний бюджет. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував: доки працюють ці кораблі, Кремль продовжує отримувати “мільярди доларів” на фінансування війни. Тому останні дії Заходу з протидії цій мережі вважаються особливо важливими. Від середини 2025 року країни Заходу почали посилювати обмеження проти “тіньового флоту” Росії. Зокрема, у травні 2025 року Рада ЄС погодила новий пакет санкцій, яким було заблоковано 189 суден цих кораблів (загалом під санкції потрапило вже майже 350 суден). Паралельно розгорнулася низка резонансних затримань і арештів:
— Жовтень 2025 – Французькі військові застопорили нафтовий танкер Boracay (Pushpa) у водах Атлантики. Судно йшло під фальшивим прапором (Беніну) й перебувало під санкціями ЄС. Його китайський капітан наразі постане перед судом у Франції.
— 10 грудня 2025 – в Одеському порту СБУ заарештувала суховантаж, який перевозив вкрадене українське зерно з окупованого Криму до Африки. Це судно виявилося пов’язаним з “тіньовим флотом” РФ, а його власник перебуває в санкційних списках.
— грудень 2025 – Сполучені Штати застосували військові методи проти російських “танкерів-обхідників”. Біля узбережжя Венесуели кораблі ВМС США заблокували танкери Skipper (ex-Atlanta) і Centuries після виходу з портів Каракаса. А на початку січня 2026 року берегова охорона США перехопила російський танкер Marinera (ex-Bella 1) у водах між Ісландією та Шотландією. Російський флот кинув на супровід танкера підводний човен, але прямого протистояння не сталося.
— 8 січня 2026 – Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про наміри Лондона активізувати дії проти «тіньового флоту», зокрема готувати правову базу для військових операцій щодо затримання суден, що порушують санкції.
— 22-24 січня 2026 – у Середземному морі ВМС Франції за підтримки союзників перехопили й доправили до порту Марсель танкер Grinch, що вийшов із російського Мурманська під коморським прапором. Його капітана, 58-річного індійця, взяли під варту за підозрою у фальшуванні реєстраційних документів. Президент Макрон повідомив, що це судно “попадає під міжнародні санкції” й підозрюється у плаванні під фальшивим прапором. Приблизно в ті ж дні у Франції завершилося розслідування щодо танкера Boracay – його капітан наступного місяця постане перед судом за непокору слідчим.
— 3 лютого 2026 – влада Естонії разом із прикордонною поліцією затримала контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів, який йшов із Еквадору до Санкт-Петербурга. Судно підозрюють у контрабанді вантажів. Керівник операції уточнив, що на борту працювали лише російські громадяни, судно не чинило спротиву, однак при цьому підтвердив: Baltic Spirit не значиться в санкційних списках ЄС і не належить до російського “тіньового флоту”.
Такі рішучі дії можуть завдати серйозного удару по доходах Кремля від експорту енергоресурсів. Затримка хоча б частини “тіньового флоту” означає, що Росія змушена продавати нафту зі знижками і шукати дедалі складніші шляхи реалізації. Згідно з аналізом Reuters, індійським і китайським покупцям, ймовірно, доведеться пропонувати “значні дисконти” до світової ціни, щоби компенсувати ризики обходу санкцій. Західні ЗМІ відзначають, що Москва уже практикує митне змішування вантажів: російську нафту перекачують на інші судна у відкритому океані, додаючи до неї інші сорти, аби приховати походження. Це дозволяє формально обійти граничні ціни й звичайні ланцюжки постачання, але тримає в напрузі і сам “тіньовий флот”, і його прихильників.
Президент Зеленський привітав ці затримання як “саме ту рішучість, яка потрібна, щоб позбавити Кремль доходів”. Він навіть запропонував конфісковувати захоплені танкери разом із їхнім вантажем. Додаткову вагу цій позиції надає той факт, що ЄС та G7 уже розробляють ще жорсткіші обмеження – приміром, повну заборону всіх морських послуг для перевезення російської нафти (так звана “морська заборона”), яка має запрацювати найближчими місяцями.
Кремль не залишився осторонь. Російська влада різко засудила такі дії: МЗС РФ називає “попередження” західних країн щодо руху танкерів “неприйнятними” та “безпідставними звинуваченнями”. Окремі проросійські депутати навіть публічно назвали рейди європейців “відвертим піратством”.
Можливі кроки Кремля:
— Офіційне оголошення таких операцій “незаконними” і “піратськими”, вимоги повернути екіпажі та викликати дипломатичні “демарші”.
— Збільшення військового супроводу власних танкерів – ескорт кораблями чи підводними човнами. Приклад: одночасно з перехопленням Marinera у Атлантиці поруч з нею знаходився російський підводний човен.
— Активізація продажів нафти на східних ринках (Китай, Індія) під ще більшою знижкою, щоб забезпечити стабільний потік валютних надходжень.
— Використання витончених схем обходу: розгалуження транзитних маршрутів, посередники з третіх країн, ще більше замасковане змішування та перевантаження вантажів посеред океану.
Одне з головних завдань Кремля – мінімізувати втрати бюджету від цих обмежень. Якщо сильніший тиск на “тіньовий флот” зумовить зменшення експорту російської нафти, це безумовно вдарить по воєнній економіці РФ. Однак фахівці застерігають, що зняття граничних цін може спростити Москві торгівлю з рідкісними покупцями, якщо вона готова збільшити знижки. Тому фінансовий ефект від нинішньої хвилі затримань залежатиме від того, наскільки рішуче Захід дотримуватиметься санкцій та забезпечуватиме відповідальність усіх причетних.















