Корупція в системі ТЦК: масштаби, схеми та найгучніші справи

Корупція в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки – це не сукупність кількох поодиноких хабарів. Офіційні дані правоохоронних і антикорупційних органів свідчать про десятки регіонів, сотні кримінальних проваджень і різні за складністю схеми.

Йдеться про оплату за зняття військовозобов’язаних із розшуку, втручання в реєстр “Оберіг”, фіктивні рішення військово-лікарських комісій, незаконне виключення з військового обліку, підроблення документів, приховування майна через родичів і так звану паперову мобілізацію померлих, ув’язнених або вже чинних військовослужбовців.

Масштаб проблеми в цифрах

У серпні 2023 року після загальнодержавної перевірки системи військкоматів було повідомлено про 112 кримінальних проваджень і 33 підозри щодо посадовців обласних, міських і районних ТЦК, працівників ВЛК та інших причетних осіб.

Серед зафіксованих правопорушень називали:

незаконне збагачення;
легалізацію майна і коштів, отриманих злочинним шляхом;
одержання неправомірної вигоди;
втручання в державні електронні реєстри;
виготовлення фіктивних військово-облікових документів;
незаконне переправлення військовозобов’язаних через кордон.

Тоді ж було оголошено про звільнення всіх керівників обласних ТЦК. Перед призначенням нових керівників кандидатів мали перевіряти компетентні органи.

Кількість розслідувань продовжила зростати. Станом на серпень 2024 року Державне бюро розслідувань повідомляло про 408 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою ТЦК після початку повномасштабного вторгнення.

На той момент результати були такими:

73 особам повідомили про підозру;
до суду направили 37 обвинувальних актів щодо 61 особи;
10 осіб уже отримали обвинувальні вироки;
сума неправомірної вигоди, доведеної в судах, становила 114 млн грн;
встановлені збитки оцінювалися у 19 млн грн;
6,5 млн грн збитків було відшкодовано;
суди арештували майно фігурантів на 264 млн грн.

Окремий показник – активи посадовців ТЦК, вартість яких не відповідала їхнім офіційним доходам. Лише за пів року 2023-го у керівників і посадовців ТЦК виявили ознаки незаконного збагачення або необґрунтовані активи на 255,6 млн грн.

У 2024-2025 роках було розпочато повні перевірки 23 декларацій посадовців ТЦК. Із 18 завершених перевірок виявили:

недостовірні відомості на понад 28,5 млн грн;
ознаки незаконного збагачення на понад 5,6 млн грн;
ознаки необґрунтованих активів на понад 2,6 млн грн.

Загальна сума виявлених порушень становила 36,8 млн грн. Водночас перевіряли не всіх працівників системи, а декларації, відібрані за ризик-орієнтованим принципом.

У липні 2026 року правоохоронці та Генеральний штаб розпочали загальнодержавну операцію “Чесний призов”. Обшуки проводили одночасно у понад 100 ТЦК. Перевіряли можливе незаконне видалення даних із “Оберегу”, фіктивні рішення ВЛК, безпідставне зняття з військового обліку, вигадані відомості про проходження служби та вимагання грошей.

Як працюють корупційні схеми

Втручання в реєстр “Оберіг”

Один із головних корупційних ризиків пов’язаний із доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”.

Працівники, які мають законний доступ до системи, можуть незаконно змінювати електронні картки військовозобов’язаних:

скасовувати статус розшуку;
видаляти відомості про порушення правил військового обліку;
змінювати місце перебування на обліку;
створювати фіктивні записи про проходження ВЛК;
вносити неправдиві відомості про непридатність;
позначати людину як таку, що вже проходить військову службу.

У липні 2026 року в одному зі столичних ТЦК викрили механізм, за якого за 2,5 тис доларів клієнту змінювали дані без його особистої присутності. За даними слідства, у реєстрі скасовували статус порушника або розшук, створювали записи про нібито звірку даних, вручення документів і направлення на ВЛК.

Це давало військовозобов’язаному додатковий час, протягом якого він міг спробувати оформити бронювання або інші документи.

138 змінених карток в Одесі

В Одесі викрили посадовця Приморського районного ТЦК, який, за даними слідства, змінював у реєстрі інформацію про військовозобов’язаних.

Правоохоронці встановили 138 осіб, яких фіктивно позначили непридатними до військової служби. Вартість такої «послуги» становила від 4,5 до 7 тис доларів.

Можливий загальний дохід від схеми слідство оцінювало щонайменше в 1 млн доларів.

Фіктивна непридатність і рішення ВЛК

Другий основний напрям – виготовлення медичних документів, які дозволяють отримати тимчасову непридатність, інвалідність, відстрочку або виключення з військового обліку.

У таких провадженнях разом із працівниками ТЦК можуть фігурувати:

лікарі;
члени військово-лікарських комісій;
працівники лікарень;
посередники;
оператори державних реєстрів.

У січні 2026 року правоохоронці повідомили про підозри лікарям позаштатної ВЛК Приморського районного ТЦК Одеси. За версією слідства, висновки оформлювали без особистої присутності військовозобов’язаних. Документи та гроші могли передавати через поштові відправлення.

1577 незаконно списаних із військового обліку

Одну з найбільших схем викрили в Мукачеві. За даними слідства, у 2022-2024 роках тодішній керівник районного ТЦК та його підлеглий організували незаконне виключення з військового обліку щонайменше 1577 осіб.

Із них 1142 чоловіки нібито були визнані непридатними за станом здоров’я. За таку “послугу” могли брати від 5 до 10 тис доларів.

Коли виникла загроза викриття, один із фігурантів, за версією слідства, оформив фіктивний акт про вилучення та знищив медичну документацію. Йшлося про довідки, рішення ВЛК та інші документи, які мали зберігатися протягом 75 років.

Слідчі відновлювали інформацію за допомогою даних Національної служби здоров’я, експертиз, електронних систем і показань свідків. Станом на серпень 2026 року 120 людей уже поновили на військовому обліку. Перевірка інших рішень продовжувалася.

“Мертві душі” та паперова мобілізація

Ще один різновид зловживань – внесення до реєстру людей, яких насправді не мобілізували. За даними українських медіа, які посилалися на Генеральну прокуратуру та правоохоронців, такі випадки були виявлені на Закарпатті, Львівщині, Волині, Вінниччині й Тернопільщині.

Метою могло бути штучне покращення статистики виконання мобілізаційних завдань. Посадовець вносив до “Оберегу” інформацію про нібито призвану людину, хоча фактично вона не була направлена до військової частини.

276 фіктивно мобілізованих на Закарпатті та Львівщині

На Закарпатті та Львівщині трьох посадовців ТЦК підозрюють у фіктивній мобілізації 276 людей.

У Мукачівському районному ТЦК начальник, за даними слідства, вніс 162 фіктивні записи, а його заступник – ще 108. Тимчасовий керівник Золочівського районного ТЦК на Львівщині додав шістьох людей, які вже проходили військову службу за контрактом.

До списків “мобілізованих” потрапляли:

померлі громадяни;
особи, які відбували покарання;
люди з чинною відстрочкою;
особи, які перебували на спеціальному обліку;
чинні військовослужбовці;
курсанти військових навчальних закладів;
громадяни, які вже не підлягали мобілізації за віком.

Фігуранти не лише змінювали електронні картки, а й складали паперові поіменні списки з неправдивою інформацією. Після цього документи направляли до обласних ТЦК як звіти про виконання мобілізаційних показників.

Померлий військовий і полонений у статистиці ТЦК

У серпні 2026 року підозру отримав тимчасовий керівник одного з районних ТЦК Тернопільщини. Слідство встановило 18 фактів внесення неправдивих відомостей до “Оберегу”.

Серед нібито нових мобілізованих були військовослужбовець, який на той момент уже помер, і військовий, який тривалий час перебував у російському полоні.

Завдяки цим записам створювалася видимість виконання мобілізаційного плану, хоча фактичного поповнення військових частин не відбувалося.

“Мертві душі” у військовій частині: 7,7 млн грн

Окремо українські правоохоронці викрили схему реального привласнення грошей за допомогою фіктивно оформлених військовослужбовців. Цей епізод стосувався не ТЦК, а командування однієї з військових частин на Одещині.

За даними слідства, командир частини, двоє його заступників і командир роти підбирали чоловіків, які не бажали проходити службу, але погоджувалися на фіктивне оформлення.

Їх зараховували до військової частини та призначали на посади солдатів. Після цього складали документи про нарахування зарплати, премій та інших виплат.

Кошти надходили на банківські рахунки фіктивних військовослужбовців, переводилися в готівку та розподілялися між учасниками схеми. Частину належного таким військовим речового і продовольчого забезпечення могли продавати.

Правоохоронці зафіксували близько 60 таких випадків. Загальна сума привласнених коштів перевищила 7,7 млн грн. Під час операції провели понад 100 обшуків в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Черкаській областях.

Таким чином, у відкритих кримінальних провадженнях зафіксовано два різні явища:

паперову мобілізацію працівниками ТЦК для штучного покращення статистики;
привласнення виплат за фіктивно оформлених військовослужбовців посадовцями військової частини.

Справа Євгена Борисова: вілла, офіс і дорогі автомобілі

Найрезонанснішою справою щодо керівника ТЦК залишається справа колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова.

За результатами моніторингу способу життя у нього виявили ознаки незаконного збагачення на понад 188 млн грн.

Після початку повномасштабної війни мати Борисова стала власницею житлового будинку в Іспанії вартістю приблизно 3,7 млн євро. При цьому її сукупний офіційний дохід за попередні 20 років становив трохи більше ніж 4 млн грн.

Дружина Борисова придбала в Іспанії офісне приміщення вартістю близько 510 тис. євро. У членів родини також виявили дорогі автомобілі:

Mercedes-Benz G 63 AMG 2022 року;
Toyota Land Cruiser 2023 року;
Toyota Land Cruiser Prado 2021 року;
Mercedes-Benz EQV 2022 року;
Mercedes-Benz GLE 400 2021 року;
Porsche Macan GTS 2016 року.

Суд арештував земельні ділянки, будинки, квартири, автомобілі, гроші та банківські рахунки Борисова і членів його сім’ї.

Автомобіль Porsche Macan, зареєстрований на невістку Борисова, вилучили під час спроби вивезення за кордон. Слідство вважало його речовим доказом у кримінальному провадженні.

Нерухомість у Марбельї була заблокована рішенням іспанського суду. Власнику заборонили продавати, передавати або іншим способом відчужувати майно.

Водночас арешт активу не означає його автоматичної конфіскації. Для остаточного стягнення майна в дохід держави необхідне відповідне рішення суду.

У чому обвинувачують Борисова

У травні 2024 року до суду направили обвинувальний акт за незаконне збагачення. За версією слідства, загальна вартість придбаного родиною майна перевищувала 190 млн грн, а різниця між вартістю активів і законними доходами становила понад 140 млн грн.

У березні 2025 року до суду передали ще одну справу – про організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, на понад 140 млн грн.

Крім того, Борисову інкримінували:

неявку на військову службу без поважних причин;
ухилення від виконання обов’язків військової служби через обман;
використання підроблених медичних документів;
незаконний виїзд за кордон під виглядом лікування.

За матеріалами справи, у грудні 2022 року Борисов не з’являвся на службу, надавши документ про нібито лікування. Після цього він виїхав за межі України та перебував на Сейшельських Островах і в Іспанії.

У лютому 2026 року суд почав розгляд об’єднаної справи про неявку на службу, використання документів для виїзду та отримані виплати. Борисов винним себе не визнав.

Станом на дату підготовки матеріалу остаточного обвинувального вироку у справі про незаконне збагачення не оприлюднено.

Інші великі справи

Начальник Малиновського районного ТЦК Одеси – майже 47 млн грн

У начальника Малиновського районного ТЦК Одеси Вячеслава Кушнерова виявили ознаки незаконного збагачення на майже 47 млн грн.

Нерухомість і автомобілі були оформлені на дружину, матір, тещу та сина посадовця. Пояснень, які підтвердили б законність походження всіх коштів, під час перевірки не отримали. Матеріали передали правоохоронцям.

Ексначальник Рівненського обласного ТЦК – 46,6 млн грн

Під час розслідування побиття підлеглого правоохоронці встановили, що колишній керівник Рівненського обласного ТЦК міг контролювати нерухомість і земельні ділянки загальною вартістю понад 46,6 млн грн.

Серед виявленого майна:

будинок площею близько 280 квадратних метрів неподалік Буковеля;
три квартири в Івано-Франківську загальною площею майже 200 квадратних метрів;
два гаражні приміщення;
земельні ділянки та інші об’єкти.

За даними слідства, посадовець домовлявся про купівлю активів та оформлення їх на підставних осіб. Різницю між вартістю майна й офіційними доходами оцінили у 46,6 млн грн.

Окремо колишнього обласного керівника та начальника районного ТЦК обвинувачують у побитті підлеглого битою. За версією слідства, військовослужбовця карали через його намір повідомити правоохоронцям про порушення.

Колишній заступник начальника Одеського обласного ТЦК – 37,7 млн грн

У лютому 2026 року колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК заочно повідомили про підозру в незаконному збагаченні та легалізації майна.

За даними слідства, у 2020-2022 роках він набув активи на понад 37,7 млн грн.

Серед них – квартири та автомобілі:

Mercedes-Benz GLE 43 AMG;
Mercedes-Benz GLS 350d;
Mercedes-Benz V-Klasse;
BMW X7;
Toyota RAV4 Hybrid;
Mazda CX-5.

Сукупну вартість автомобілів оцінювали у понад 12 млн грн. Частину майна, за матеріалами провадження, оформили на тещу посадовця.

Начальник Бучанського районного ТЦК – понад 21 млн грн

У червні 2025 року до суду направили обвинувальний акт щодо колишнього начальника Бучанського районного ТЦК.

У посадовця та пов’язаних із ним осіб виявили активи на понад 21 млн грн:

двоповерховий будинок у Бучі;
дві земельні ділянки;
недобудований житловий будинок;
квартиру, оформлену на тещу;
Toyota Corolla та Seat Leon, оформлені на матір;
приблизно 350 тис. доларів готівкою.

За оцінкою слідства, офіційні доходи посадовця та його близьких не дозволяли придбати відповідне майно й накопичити таку суму готівки законним шляхом.

Кого з керівників ТЦК відсторонили або звільнили

Загальне звільнення обласних керівників у 2023 році

11 серпня 2023 року після спеціального засідання РНБО було оголошено рішення звільнити всіх керівників обласних ТЦК.

Рішення ухвалили після перевірок, у межах яких на той момент було відкрито 112 кримінальних проваджень. Перед призначенням нових керівників кандидатів мали перевіряти компетентні органи.

Це було кадрове очищення всієї вертикалі, однак саме звільнення не означало, що кожен обласний керівник був підозрюваним. Кримінальні справи стосувалися конкретних осіб та епізодів.

Євген Борисов, Одеський обласний ТЦК

Євгена Борисова звільнили з посади влітку 2023 року після оприлюднення інформації про іспанську нерухомість родини та початку перевірок.

У липні 2023 року його затримали. Справа Борисова стала одним із головних приводів для перевірки керівників ТЦК по всій країні.

Юрій Пуйко, Одеський обласний ТЦК

21 квітня 2026 року головнокомандувач ЗСУ усунув від виконання обов’язків начальника Одеського обласного ТЦК Юрія Пуйка та керівника Пересипського районного ТЦК.

Кадрове рішення ухвалили після затримання працівників груп оповіщення Пересипського ТЦК. Правоохоронці перевіряли їхню причетність до викрадення людини, насильства та вимагання десятків тисяч доларів.

Усунення керівників відбулося на час службового розслідування. Про оголошення особистої підозри Юрію Пуйку в повідомленні не йшлося.

Начальник Миколаївського обласного ТЦК

13 серпня 2026 року правоохоронці затримали начальника Миколаївського обласного ТЦК під час отримання частини неправомірної вигоди.

За даними слідства, загалом задокументували 15 тис. доларів:

10 тис доларів – за невжиття мобілізаційних заходів щодо трьох військовозобов’язаних, зняття їх із розшуку в “Оберезі” та створення умов для подальшого бронювання;
5 тис. доларів – за недопущення направлення вже мобілізованої людини до військової частини та повернення її на повторну ВЛК.

19 серпня суд відсторонив посадовця від роботи та обрав йому тримання під вартою з можливістю внесення застави у понад 4,6 млн грн.

За інформацією українських медіа, йдеться про Віталія Куліша. В офіційному повідомленні правоохоронців ім’я затриманого не називалося.

Проблема не обмежується окремими регіонами

Географія кримінальних проваджень охоплює Одеську, Київську, Рівненську, Закарпатську, Львівську, Волинську, Тернопільську, Вінницьку, Дніпропетровську, Полтавську, Харківську, Запорізьку, Миколаївську та інші області.

В одних випадках йдеться про одноразове отримання кількох тисяч доларів. В інших – про системні механізми, які діяли протягом кількох років і могли охоплювати сотні або понад тисячу військовозобов’язаних.

Найбільші корупційні ризики зосереджені навколо:

доступу до реєстру “Оберіг”;
взаємодії ТЦК із військово-лікарськими комісіями;
оформлення відстрочок і непридатності;
зняття військовозобов’язаних із розшуку;
виключення з військового обліку;
контролю за виконанням мобілізаційних показників;
перевірки декларацій і способу життя керівників ТЦК.

Висновок

Масштаб проблеми підтверджується сукупністю офіційних показників: понад 400 кримінальних проваджень уже станом на серпень 2024 року, сотні мільйонів гривень необґрунтованих активів, обшуки у понад 100 ТЦК влітку 2026 року та схеми, які охоплювали від десятків до більш ніж півтори тисячі військовозобов’язаних.

Найрезонанснішою залишається справа Євгена Борисова, у родини якого виявили іспанську нерухомість і дорогий автопарк, а загальну різницю між вартістю активів і законними доходами слідство оцінює у понад 140 млн грн.

Водночас кримінальне провадження, повідомлення про підозру, арешт майна, відсторонення від посади та обвинувальний вирок – різні юридичні стадії. У багатьох резонансних справах судовий розгляд ще триває, тому остаточну відповідь щодо винуватості кожного фігуранта має дати суд.