Американська розвідка не очікує початку україно-російських переговорів про мирне врегулювання цього року, а тому війна, найімовірніше, продовжиться і в 2024 році. Такий висновок, як пише The Washington Post, міститься в одному зі злитих у Мережу секретних документів американської розвідки.
“Очікується, що військовий конфлікт перекинеться на 2024 рік, тому що жодна зі сторін не здобуде перемогу і не захоче вести переговори. Це випливає із секретних даних розвідувального управління Міністерства оборони, що просочилися в Інтернет”, – повідомляє публікація.
Водночас в опублікованих секретних документах ідеться, що до кінця поточного року обидві сторони, ймовірно, досягнуть лише незначних територіальних придбань. Причиною тому, на думку американської розвідки, стане “недостатня чисельність військ і поставок для ефективних операцій”.
Ці оцінки корелюють з опублікованими раніше даними з іншого секретного американського документа, що потрапив до Мережі, де йшлося про те, що передбачувані успіхи планованого контрнаступу ЗСУ на півдні Запорізької області можуть бути набагато скромнішими, ніж очікувалося раніше. І хоча українська сторона вже відреагувала на подібні умовиводи несхвально, є підстави вважати, що у своїх оцінках американська військова розвідка ґрунтується на фактах і їхньому аналізі, а не на політичних деклараціях.
Водночас у публікації WP зазначено, що американські розвідники вважають позиційний глухий кут найімовірнішим наразі сценарієм розвитку обстановки до кінця 2023 року, зазначаючи, утім, що “ситуація може змінитися в разі істотного поліпшення українського або російського військового потенціалу”.
З оцінками американських аналітиків про те, що внести зміну в позиційний перебіг бойових дій може тільки збільшення кількісного та/або якісного потенціалу армії, що воює, однієї зі сторін також важко не погодитися. Ба більше, у переході російського та американського ВПК “на військові рейки”, а також у спробах поповнення запасу снарядів обома сторонами за рахунок закупівель за кордоном, ми бачимо прагнення сторін забезпечити таке збільшення. На це ж вказує і нещодавнє посилення мобілізаційного законодавства в Росії, якій, у разі продовження конфлікту (а він продовжиться) можуть знадобитися нові часткові мобілізації для посилення свого угруповання.
З огляду на все вищеописане, подальше посилення конфлікту і спроби обох сторін наростити потенціал, щоб переломити його хід на свою користь, видаються нам практично неминучими.
