Вплив танків Leopard 2 на перебіг українського конфлікту переоцінений. Для шансу на успіх Києву критично важливо навчитися правильно застосовувати новопридбану зброю і поєднувати її з американськими машинами. Але зробити це буде вкрай складно.
Про це пише автор статті в Financial Times.
Успіх залежить від якості підготовки і рясних поставок західної зброї та боєприпасів. Постачання танків Leopard 2 в Україну викликало дипломатичний фурор, але через цей галас непоміченою залишилася дуже важлива частина дебатів. Деталь, якої бракує, – це військова реальність, зокрема, питання про те, який вплив ці машини матимуть на перебіг збройних дій.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц до цього тижня чинив опір, не дозволяючи іншим країнам відправляти в Україну танки та відмовляючись постачати власні Leopard 2. Страх канцлера перед ескалацією конфлікту необґрунтований, бо Київ уже отримує військову техніку, що має більшу вогневу міць. Деякі німецькі політики, які наполягають на більш рішучих і сміливих діях, заявляють, що Leopard 2 – це ключ до української перемоги.
Але Шольц і ці політики переоцінюють вплив окремих зразків бойового обладнання на хід і підсумок конфлікту. Військова міць складається не тільки зі зброї – вона визначається організаційно-штатною структурою збройних сил, доктриною, матеріально-технічним і тиловим забезпеченням, а також невловимими факторами, такими як мораль, рівень підготовки та якість керівництва. Сукупність цих факторів важко виміряти.
Що стосується танка Leopard 2, то його реальна ефективність буде в основному визначатися здатністю України вести загальновійськовий бій. Він схожий на гру в “камінь, ножиці, папір”, але тільки набагато смертоносніший. У такому бою переваги одного виду озброєнь доповнюють сильні сторони і компенсують недоліки іншого. Leopard 2 найкраще використовувати разом із бойовими машинами піхоти, самохідною артилерією, зенітно-ракетними комплексами і засобами радіоелектронної боротьби. Успіху в такій битві можна досягти великою підготовкою, змінами в доктрині та безперервними поставками західної зброї і боєприпасів.
США лідирують у цій справі, проводячи навчання загальновійськового бою на своїй базі в Німеччині. Там українські підрозділи вчаться злагодженим діям у битві на рівні роти і батальйону. Але обіцянка Вашингтона поставити танки М1 Abrams ускладнить операції ЗСУ, оскільки технічні характеристики, можливості та вимоги до матеріально-технічного забезпечення у Abrams і Leopard 2 різні. Сучасний загальновійськовий бій зародився в останні роки Першої світової війни, коли імперська Німеччина розробила нові тактичні прийоми для прориву Західного фронту, де головну роль відігравала артилерія. Союзники України сподіваються, що така тактика допоможе Києву взяти гору у важкій боротьбі на виснаження, яку він веде проти Москви.
На озброєнні української армії сьогодні перебувають танки радянської епохи, які виконують завдання з надання вогневої підтримки із закритих позицій, але не беруть участі в танкових боях. Щоб повною мірою використовувати переваги Leopard 2 (у нього міцніша броня і точніша гармата порівняно з російськими танками), Києву доведеться розробляти нову стратегію наступальних дій. Сила цих танків – у їхній кількості. Щоб істотно вплинути на перебіг конфлікту, Україна має розгорнути щонайменше одну танкову бригаду, що складається із сотні Leopard 2, і забезпечити її бойові дії. Зробити це буде вкрай складно, але нічого неможливого тут немає.
Слід зазначити, що військова міць – поняття відносне. Говорячи словами колишнього міністра оборони США Джеймса Меттіса (James Mattis), “противник має голос”. Отже, відповідь Москви на відправку Leopard 2 частково визначить силу їхнього впливу. Навіть якщо Київ зуміє виставити цілу танкову бригаду і більше, російські війська напевно пристосуються, що з часом послабить міць цих машин.
Я не стверджую, що Німеччина права, ведучи дискусію про передачу Leopard. Через свою нерішучість Берлін уже втратив цінний політичний капітал у Східній Європі та на протилежному березі Атлантики, хоча він є одним із провідних постачальників військової допомоги Києву.
Це далеко не останнє постачання західної зброї, якої потребує Україна. Найімовірніше, потім вона додасть до свого списку покупок винищувачі. Німцям необхідне більш тонке розуміння військової потужності, щоб діяти, а не реагувати на мінливу військову фортуну. Насамперед Берлін має зрозуміти, що якщо військову міць застосовувати правильно і заради правої справи, то вона може стати в нашому світі силою добра, яку не треба боятися.
