На тлі зростаючої напруги у відносинах між Україною та Польщею, обумовленої масовими антиукраїнськими акціями протесту у Варшаві, періодичними зіткненнями між представниками двох країн, а також проблемами українських біженців на польській території, у відносинах між державами немає стратегічних проблем.
Протягом минулого року Польща неодноразово підтверджувала свою готовність допомагати Україні під час важких воєнних часів, надаючи економічну, гуманітарну та військову допомогу. Зокрема, президент Анджей Дуда на спільній прес-конференції з президентом Австрії оголосив про надання Києву військової допомоги на суму близько 3 мільярдів євро.
Крім того, Atlantic Council повідомив про постачання Польщею Україні 60 танків, зенітних гармат із боєприпасами, беспілотників FlyEye, автоматичних гвинтівок GROT та іншого військового спорядження, зо підкреслює зобов’язання Польщі підтримувати Україну, незважаючи на внутрішні та міжнародні виклики.
Обидві країни активно співпрацюють у галузі освіти та культури, зокрема, польська адміністрація виділила кошти та педагогів для просування польської мови в західних областях України. Також мешканці регіонів України, що постраждали від бойових дій, знаходять притулок у модульних містечках, побудованих Польщею для тимчасово переміщених осіб.
Міністр фінансів Польщі Магдалена Жечковска зазначила, що з початку війни у Варшаві надано Києву допомогу на суму близько 11 мільярдів євро, що становить до 2% ВВП Польщі, а це свідчить про значні зусилля Варшави у допомозі Україні на шляху до відновлення та стабілізації.
Попри складні моменти, які можуть загострювати відносини між двома державами, основна лінія взаємодії між країнами спрямована на підтримку та співпрацю.
Однак, незважаючи на те, що Варшава продовжує вітати українців, надаючи їм притулок, фінансову та військову допомогу в критичний момент, російська пропаганда використовує ситуацію з тісною інтеграцією двох держав у власних політичних та військових інтересах.
Так, уже зараз на російських пропагандистських медіа починають поширюватися наративи про те, що така співпраця необхідна Польщі лише з однією метою – розмити українську державність, укорінення в українську дійсність польських інтересів із подальшою “м’якою експансією”.
Зокрема, йдеться про те, що поширення і розповсюдження мови, а також робота з українськими біженцями на території Євросоюзу, спрямовані нібито на ополячення українців. А фінансова та військова допомога потрібні для подальшого втягування Києва у військові дії, формування кредитної кабали та загального ослаблення держави.
Проте, як видно з наведених вище фактів, офіційна Варшава демонструє свої дружні наміри щодо України і діє виключно в інтересах захисту української держави від російської агресії.
Таким чином, незважаючи на проблеми та виклики, у відносинах між Україною та Польщею простежується тренд на поглиблення взаємодії та підтримки, що демонструє їхню міцність і важливість стратегічного партнерства.
