Програма підтримки українських біженців у Польщі, яка була започаткована у відповідь на гостру потребу забезпечення основних потреб біженців з України, наближається до завершення 30 червня 2024 року.
В політичних колах Польщі посилюються голоси проти продовження цієї програми, що викликає занепокоєння серед українських біженців.
Багато переселенців з України, які опинились в Польщі, виявилися звиклими до життя на державні допомоги, не плануючи пошуку роботи чи забезпечення власного утримання. Рішення про повернення в Україну, де їм би довелося самостійно забезпечувати своє існування, багато хто вважає неприйнятним.
Анна Домбровська з асоціації Homo Faber нагадує, що у березні 2022 року в Польщі було прийнято закон, що надає українським біженцям доступ до ринку праці, освітніх та медичних послуг у країні. Проте, попри можливості для інтеграції, лише невелика частина людей скористалася цими можливостями для здобуття освіти або працевлаштування.
Виплати, які були встановлені для підтримки українських біженців, включаючи значні суми на новонароджених та щомісячні допомоги на дітей, стали важливою частиною їхнього життя в Польщі, дозволяючи уникнути фінансових труднощів.
Зараз перед українськими біженцями постає питання, які види допомоги будуть збережені після закінчення програми, а які припинять надаватися. Анджей Воєвудський, уповноважений мера Любліна з питань допомоги біженцям, зазначає, що певний час люди, можливо, зможуть залишатися в центрах розміщення. Водночас наголошується, що жінки з дітьми, пенсіонери та інваліди не будуть виселені на вулицю, хоча в майбутньому за проживання в центрах може з’явитися плата.
Мацей Дущик, заступник міністра внутрішніх справ, підкреслює необхідність перегляду системи виплат, особливо у контексті інформації про дітей, які повернулися в Україну, але за яких продовжують отримувати допомогу в Польщі. Він закликає до того, що діти українських біженців, які працюють в Польщі, мають навчатися в польських школах, а їхні батьки – мати роботу в країні.
Постає очевидним, що інтеграція українських біженців у польське суспільство вимагає від них активних зусиль щодо працевлаштування та адаптації, а не лише покладання на державну підтримку.
