Автор: Оксана Яковенко

Заступник міністра фінансів України Олександр Кава переконаний, що Київ повинен особисто визначати напрямки витрачання європейського кредиту, який планується видати за рахунок заморожених російських активів.

Про це він розповів у розмові з Financial Times.

Посадовець підкреслив, що кошти, отримані від активів Центробанку РФ, повинні йти не тільки на оборону, а й на покриття дефіциту в бюджеті.

Варто нагадати, що ЄС зараз обговорює механізм надання Україні “репараційного” кредиту на суму 140 млрд євро, але поки союзники не дійшли згоди, адже головним противником виступає Бельгія, яка не підтримує ініціативу. Це питання знову винесуть на обговорення міністрів фінансів у Люксембурзі найближчими днями.

Брюссель вимагає, щоб всі країни ЄС розділили можливі наслідки російської відповіді, надавши колективні фінансові гарантії і погодившись на спільну юридичну відповідальність.

Якщо Бельгія погодиться, наступною складністю стане питання, на які цілі Київ зможе направити ці кошти. У Німеччині та Франції вважають, що кредит повинен йти виключно на закупівлю озброєння, але тільки у європейських компаній.

Тим часом, за підрахунками експертів, Україні в наступному році не вистачає 23 млрд доларів для покриття всіх витрат. Київ вже звернувся до МВФ за новою програмою, крім очікуваного «репараційного» кредиту від ЄС.

Американський Citibank, один з найбільших західних банків на російському ринку, завершує всі операції, що залишилися на території РФ.

Про це інформує видання Reuters.

За даними джерел, з 1 листопада російський підрозділ Citibank припиняє нараховувати відсотки і закриває обслуговування накопичувальних і ощадних рахунків для клієнтів.

Відомо, що ще в 2024 році цей банк вже зупинив роботу дебетових карток, відключив перекази через Систему швидких платежів Центробанку, заборонив зняття готівки в банкоматах і скасував можливість оплати покупок за допомогою QR-кодів. До листопада року Citibank закрив і останній офіс для приватних клієнтів у Москві.

Варто зазначити, що Citigroup ще три роки тому розглядала варіант продажу свого роздрібного бізнесу в РФ, але після початку повномасштабного вторгнення окупантів прийняла рішення про повний вихід з ринку.

З того моменту обсяг кредитування Citibank в РФ обвалився на 98%, а вклади громадян і компаній скоротилися в 90-150 разів.

У статті йдеться, що європейські фінансові структури теж продовжують згортати діяльність у країні-агресорі. Так, Raiffeisen обмежив перекази за кордон для більшості клієнтів, а UniCredit з Італії восени відмовився від залучення нових корпоративних клієнтів і різко збільшив вартість обслуговування.

Тим часом, згідно з повідомленням, продати свої російські “дочки” вдалося лише французькому Societe Generale, нідерландському

В Україні готують запуск “Технологічної ставки”, яка повинна залучити додаткові кошти на закупівлю озброєння для українських захисників.

Про це повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров у своєму повідомленні в Telegram.

За його словами, головне завдання — знайти способи збільшити фінансування для придбання зброї для армії. Однією з опцій стане контрольований експорт озброєння: продаж надлишків дозволить поповнити бюджет, призначений для оборонних закупівель.

Глава РНБО зазначив, що Україна продаватиме тільки те озброєння, яке виробляється з надлишком і не впливає на забезпечення потреб ЗСУ. Пріоритет — зберегти необхідний запас для власних військових і гарантувати безпеку поставок.

Умєров розповів, що днем раніше в його відомстві відбулася робоча нарада з представниками Міноборони, Мінекономіки, Мінфіну, військового командування і розвідки, на якій всі учасники підготували конкретні дані щодо виробничих потужностей і наявних резервів.

Він уточнив, що найближчим часом очікується розгорнута доповідь від уряду і військових з чітким планом старту контрольованого експорту озброєння: терміни, обсяги, механізми реалізації.

Посадовець також підкреслив, що окремо на порядку денному — остання атака окупантів на критичну інфраструктуру. Міненерго та Повітряні сили представлять інформацію про стан енергосистеми та кроки щодо захисту об’єктів, після чого відбудуться обговорення заходів у відповідь на дії агресора.

Туреччина не планує припиняти закупівлі російської нафти і газу, незважаючи на відповідні вимоги з боку американського президента Дональда Трампа.

Про це повідомив міністр енергетики і природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар в ефірі телеканалу CNN Türk.

Відомо, що 25 вересня Трамп звернувся до турецького лідера Реджепа Тайіпа Ердогана із закликом зупинити імпорт російської нафти, поки Москва продовжує повномасштабну агресію проти України.

Байрактар пояснив, що рішення про купівлю сировини з РФ приймається турецькими нафтопереробними підприємствами виходячи з комерційних інтересів. Ці НПЗ спочатку працювали за принципом того, де вигідніше придбати нафту.

За даними газети, Анкара залишається одним з головних покупців російських енергоносіїв, хоча паралельно намагається розширити географію поставок, укладаючи нові довгострокові контракти на СПГ з США.

Турецький міністр також підкреслив, що його країна не має наміру відмовлятися і від імпорту газу з Росії, а також інших країн.

За його словами, Трамп переконаний, що для припинення війни необхідно обмежити фінансові потоки в Росію. Однак влада Туреччини не може сказати своїм громадянам, що у них більше немає газу.

Байрактар стверджує, що для стабільності поставок Анкарі важливо мати доступ до цих ресурсів без обмежень. Більше того, діють контракти з Кремлем, а також наближається зима.

Він запевнив, що уряд зобов’язаний забезпечити максимальні обсяги газу з Росії, Азербайджану і Туркменістану. Паралельно тривають роботи з освоєння чорноморських родовищ.

Голова комітету соціальної політики Верховної Ради Галина Третьякова 1 жовтня внесла на розгляд депутатів законопроект, який передбачає істотні зміни для громадян, які залишилися без роботи.

Про це йдеться на сайті парламенту.

Згідно з ініціативою, українці зможуть розраховувати на допомогу по безробіттю протягом 180 днів замість нинішніх 90, а максимальна сума виплат підніметься до 150% від мінімальної зарплати.

На даний момент українці, які втратили роботу, можуть отримувати допомогу не довше 90 днів поспіль. Для тих, хто близький до пенсійного віку, діє розширений термін — 360 днів.

Верхня межа виплат обмежена мінімальною зарплатою, встановленою на 1 січня — у 2025 році це 8000 грн. У разі прийняття нових правил, максимальний розмір виплат складе вже 12 000 грн.

Автори ініціативи в пояснювальній записці зазначають, що збільшення терміну та розміру допомоги дозволить значно посилити соціальний захист людей, які залишилися без роботи. За їхніми словами, такі зміни зроблять систему виплат більш справедливою.

Необхідність перегляду виплат пояснюється структурою витрат Фонду з безробіття. У 2024 році при загальному доході фонду в 27,3 млрд грн на виплати безробітним і допомогу на поховання пішло лише 2,1 млрд грн — всього 7,6% від усіх надходжень. На наступний рік на ці цілі передбачено вже 6,3 млрд грн, що становить 28% доходів.

У документі також підкреслюється, що за останні два роки з бюджету цього фонду було вилучено до держбюджету 15 млрд грн. Решта коштів спрямовувалася на гранти, підтримку стартапів, компенсації роботодавцям.

У мережі поширилося відео, на якому першокласники школи в Святовасилівці та їхні батьки заявляють про те, що їхнього вчителя “незаконно” мобілізували співробітники Територіального центру комплектування (ТЦК).

За словами однієї з жінок, першого викладача і наставника дітей забрали військкомати на початку навчального року, причому, як вона запевняє, вони зробили це без законних підстав.

Від імені всього класу учні та батьки просять військовослужбовців повернути їм класного керівника, оскільки діти мають право на освіту і бажають отримувати знання. Вони висловлюють надію, що представники ТЦК почують їх і дозволять вчителю повернутися до роботи в школі.

Також громадяни зазначили, що в їхніх сім’ях є військовослужбовці-чоловіки, тому вони знають ціну незалежності країни і не заперечують обов’язку українців захищати свою батьківщину.