Норвегія виділить 109 млн євро на морські безпілотники для України

Норвегія виділить Україні 1,2 млрд крон, або близько 109 млн євро, на розробку та закупівлю морських дронів. Кошти будуть спрямовані в рамках норвезької програми підтримки імені Нансена.

Про це йдеться в заяві уряду країни.

Нова програма передбачає постачання безпілотників за участю як норвезької, так і української промисловості. Морські дрони матимуть різні конфігурації та зможуть нести датчики, озброєння або повітряні безпілотники.

В уряді Норвегії заявили, що такі системи допоможуть Україні захищати експорт зерна та інших товарів через Чорне море.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зазначив, що українська сторона вже використовує морські безпілотники для розвідки, ударних операцій та захисту від російських атак. За його словами, норвезький морський досвід також може бути задіяний для підтримки України.

Крім того, норвезький парламент раніше вирішив продовжити військову допомогу Україні у 2026 році на 70 млрд крон, що становить приблизно 6,37 млрд євро.

Нідерланди виходять із програми Interflex з підготовки українських військових

Нідерланди завершують участь у британській багатонаціональній програмі Interflex, в рамках якої українські військовослужбовці проходили навчання у Великій Британії. Причиною названо перехід програми до нового етапу.

Про це повідомили в Міністерстві оборони Нідерландів.

Операція Interflex була започаткована чотири роки тому під керівництвом Великої Британії. За цей час підготовку пройшли понад 63 тис українських військових, включаючи піхотинців, командирів та інструкторів.

Тепер програма має зосередитися на більш вузьких і спеціалізованих напрямках. Серед них — підготовка інструкторів вертолітної авіації, а також медичне та інженерне навчання.

У Міноборони Нідерландів заявили, що поточна ротація стала завершенням їхнього внеску в Interflex. При цьому сама ініціатива продовжить роботу під британським керівництвом.

Амстердам також підкреслив, що не припиняє підтримку підготовки українських військових. Нідерланди продовжать брати участь в інших форматах, включаючи європейську навчальну місію EUMAM.

Україна може недоотримати 680 млн євро від ЄС через затримку судових реформ

Україна ризикує вперше втратити частину фінансової допомоги Євросоюзу за програмою Ukraine Facility. Причиною стали дві реформи, які Київ не встиг виконати у встановлені терміни.

Про це “Суспільному” повідомили джерела у Єврокомісії.

Під питанням залишаються кошти, пов’язані з четвертим і п’ятим траншами. Йдеться про майже 300 млн євро за одним траншем і понад 380 млн євро за іншим.

“Суми, пов’язані з цими траншами, були “призупинені”. Це означає, що вони ще не були виплачені. Останній термін для цих двох кроків – 30 червня та 29 вересня цього року відповідно”, – поінформував анонімний європосадовець.

Невиконані умови стосуються судової системи. Україна має збільшити штат Вищого антикорупційного суду, а також забезпечити набрання чинності законодавством про перевірку декларацій доброчесності суддів. Якщо умови не будуть виконані вчасно, Євросоюз може застосувати процедуру остаточного скорочення виплат.

При цьому в Брюсселі наголошують, що для України діє механізм гнучкості через військові умови. Програма Ukraine Facility розрахована на 50 млрд євро допомоги до 2027 року, а виплати за нею безпосередньо залежать від виконання узгоджених реформ.

Вашингтон розглядає новий пакет військової допомоги Києву на $400 млн

За словами держсекретаря Марко Рубіо, США можуть надати Україні черговий пакет військової підтримки на суму 400 млн доларів.

Про це повідомляє Reuters.

За словами Рубіо, необхідні кошти вже були затверджені американським Конгресом. При цьому деталі майбутнього пакету, включаючи перелік озброєння та обладнання, поки що не називаються.
Одночасно Палата представників США продовжує розглядати ініціативу, пов’язану з подальшою військовою допомогою Україні та новими санкційними заходами проти Росії.

У разі ухвалення нових рішень американська підтримка Києва може бути розширена, а санкційний тиск на Москву — посилений.

Україна розраховує отримати до 129 західних винищувачів до початку 2030-х років

До 2030 року Україна може отримати від союзників до 129 західних винищувачів F-16, Mirage та Gripen.

Аналіз вже переданих літаків, заявлених поставок та майбутніх рішень країн-партнерів наводить видання Defense Express.

Основу українського парку західної авіації зараз складають F-16. З урахуванням вже отриманих літаків від Нідерландів та Данії у Повітряних сил може бути до 39 таких винищувачів. Додатково Норвегія пообіцяла передати ще шість F-16, а Бельгія — до 30. За сприятливого сценарію до 2030 року Україна може мати 75–98 літаків цього типу.

Щодо французьких Mirage 2000−5 офіційно підтверджено поставку шести літаків, частина з яких уже прибула до України. Аналітики вважають, що в перспективі кількість таких літаків може становити від 5 до 15, якщо Греція погодиться передати частину своїх винищувачів. Також обговорювалися можливі поставки Mirage з Катару, однак цей варіант поки що залишається неофіційним.

Окремий напрямок — шведські Gripen. Швеція заявляла про готовність передати Україні 16 винищувачів Gripen C/D за умови укладення контракту на нові Gripen E. Точні терміни поставки поки не названі, але експерти припускають, що ці літаки також можуть надійти до 2030 року.

У реалістичному сценарії Україна до початку 2030-х років може мати 96–129 винищувачів F-16, Mirage і Gripen. При цьому оцінки не враховують можливі бойові втрати, технічний стан окремих літаків і те, що частина бортів може використовуватися як джерело запчастин.

В Канаді планують виготовляти винищувачі Gripen для України

Шведська оборонна компанія Saab розглядає можливість запуску складання винищувачів Gripen на території Канади. Такий варіант може стати частиною майбутньої системи поставок літаків до України, якщо Оттава вирішить оновлювати свої ВПС саме за рахунок цієї моделі.

Про це йдеться в інтерв’ю заступника голови Saab Андреса Карпа виданню The Canadian Press.

Можливість канадського виробництва вже обговорювалася з місцевим виробником. Компанія розглядає цей сценарій за умови, що Канада обере Gripen і буде зацікавлена в локалізації складання у себе.

У такому випадку канадський майданчик міг би працювати відразу у двох напрямках: забезпечувати потреби власних збройних сил і брати участь у міжнародній підтримці України. Для Києва це важливо з точки зору довгострокового планування поставок сучасної бойової авіації.

У Saab також зазначають, що виробництво одного винищувача Gripen може займати до трьох років. Тому рішення про розширення виробничих потужностей необхідно приймати заздалегідь, особливо якщо йдеться про великі оборонні замовлення та регулярні поставки літаків.

Рада схвалила угоду про кредит ЄС для України на 90 млрд євро

Верховна Рада ратифікувала угоду з Євросоюзом про надання Україні кредиту на суму до 90 млрд євро. Кошти мають надходити у 2026–2027 роках у рамках європейської програми підтримки України.

Документ підтримали 298 народних депутатів.

Основна частина фінансування буде спрямована на військові потреби. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, 60 млрд євро планують використати для посилення оборонно-промислового потенціалу, ще 30 млрд євро — для підтримки державного бюджету.

Уже цього року Київ розраховує отримати 28,3 млрд євро на закупівлю озброєння та 16,7 млрд євро у вигляді макрофінансової допомоги. В уряді вважають, що ці кошти допоможуть покривати ключові витрати воєнного часу та підтримувати фінансову стабільність держави.

Окремо в угоді прописано механізм повернення кредиту. Україна повинна буде погашати його лише в разі отримання репарацій від Росії, і саме за рахунок цих коштів. Президент Володимир Зеленський назвав ратифікацію одним із важливих рішень для стабільності країни, захисту людей та відновлення після ударів.

Україна та МВФ розпочали перший перегляд нової програми фінансування Extended Fund Facility

Місія Міжнародного валютного фонду розпочала переговори з українською владою в рамках першого перегляду нової чотирирічної програми розширеного фінансування EFF. Паралельно сторони проведуть консультації за статтею IV угоди з МВФ, які стосуються оцінки економічної політики країни.

Про це повідомили в Мінфіні.

Протягом тижня представники Міністерства фінансів України та експерти фонду оцінюватимуть виконання Києвом зобов’язань за програмою. Основну увагу приділять макроекономічній стабільності, фінансовій політиці та подальшим реформам.

Нова програма EFF була затверджена радою директорів МВФ 26 лютого і розрахована на 2026–2029 роки. Її загальний обсяг становить 8,1 млрд доларів, з яких перший транш у розмірі 1,5 млрд доларів уже надійшов до державного бюджету України.

У Мінфіні наголошують, що програма залишається одним із ключових інструментів підтримки макрофінансової стабільності країни в умовах триваючого конфлікту. Також вона має стати сигналом для міжнародних партнерів про готовність Києва продовжувати реформи та зберігати контроль над державними фінансами.

Серед пріоритетів співпраці з МВФ названо зміцнення фіскальних інститутів, вдосконалення податкового адміністрування, антикорупційну політику, розвиток фінансової та ринкової інфраструктури, а також підготовку умов для відновлення економіки та подальшого руху України до вступу в Євросоюз.

Зеленський наказав готуватись до ще 2-3 років війни

Українська влада дедалі частіше виходить з того, що конфлікт із Росією може тривати ще кілька років. Президент України Володимир Зеленський доручив готуватися до сценарію ще двох-трьох років війни.

Про це пише “The Economist”.

Офіційно такий наказ публічно не оголошувався, видання посилається на джерела в українському уряді та військових колах. Причиною перегляду очікувань стало фактичне вичерпання мирного шляху. Росія не демонструє готовності до компромісу, а дипломатичні спроби поки що не дали результату, який міг би призвести до швидкого припинення бойових дій. На цьому тлі Київ змушений планувати тривалу війну на виснаження.

Видання зазначає, що Україна одночасно стикається з двома реаліями: армія утримує фронт, розвиває дрони та далекобійні можливості, проте суспільство й економіка дедалі сильніше відчувають втому, мобілізаційний тиск, брак людей і наслідки затяжного конфлікту.

Ключовим ресурсом у такому сценарії стає здатність держави підтримувати оборонне виробництво, фінансувати армію, утримувати енергетику та зберігати внутрішню стабільність. При цьому західна допомога, розвіддані, ППО, боєприпаси та фінансування союзників залишаються критично важливими для Києва.

Оновлено 17:26

Радник президента Литвин заявив, що ці відомості є “вкиданням”.

“Та це ж саме те вкидання, яке вже було. Можливо, людям треба було щось використати як носій для інших повідомлень у цьому тексті про те, як нібито все погано. Тільки ось на зустрічі з фракцією президент говорив, що треба сфокусуватися на півроку до листопада, цей термін є”, – сказав Литвин.

Президентське доручення, що стосується продовження військових дій на кілька років, вже згадувалося в західних ЗМІ. В адміністрації президента ці повідомлення також заперечували.