Допомога Україні Архіви

Україна отримала другий транш від МВФ у розмірі $690 млн

Posted on 23 Липня, 2026 by Іван Засядько

Україна отримала другий транш від Міжнародного валютного фонду у розмірі близько 690 млн доларів у рамках нової чотирирічної програми.

Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Кошти вже надійшли до державного бюджету. Їх планують спрямувати на підтримку макрофінансової стабільності, зокрема на фінансування пріоритетних видатків.

За даними української сторони, усі критерії, необхідні для отримання траншу, були виконані ще станом на кінець березня.

Нова чотирирічна програма розширеного фінансування МВФ для України була схвалена наприкінці лютого 2026 року. Її загальний обсяг становить 8,1 млрд доларів.

При цьому подальше фінансування в рамках програми пов’язане з виконанням низки умов. Серед них називалося ухвалення чотирьох податкових законопроектів, зокрема закону про податок на міжнародні посилки.

США затримують військову допомогу Україні на $400 млн

Posted on 22 Липня, 2026 by Іван Засядько

Адміністрація президента США Дональда Трампа не надала Україні раніше затверджену військову допомогу на суму 400 млн доларів.

Про це заявив сенатор Дік Дурбін під час слухань у комітеті Сенату з питань асигнувань.

За словами Дурбіна, Палата представників США ще у вересні минулого року схвалила виділення цих коштів Києву у 2026 році, а Трамп підписав відповідний законопроєкт. Однак ці кошти досі не були використані для допомоги Україні.

Сенатор Мітч Макконнелл також критикував керівництво Пентагону за затримку з витрачанням коштів. Він заявляв, що допомога Україні, схвалена Конгресом кілька місяців тому, фактично залишається без руху в Міністерстві оборони США.

Міністр оборони США Піт Хегсет раніше стверджував, що Пентагон виділив 400 млн доларів на допомогу Україні, але згодом заявив, що Сенат має спрямовувати додаткові асигнування американським збройним силам, а не Києву.

Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році виділення нових великих пакетів допомоги Україні фактично зупинилося. Крім того, адміністрація не включила фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.

Бернем готується очолити уряд Великої Британії та продовжити підтримку України

Posted on 17 Липня, 2026 by Іван Засядько

Енді Бернем обрано новим лідером Лейбористської партії, і він має замінити Кіра Стармера на посаді прем’єр-міністра Великої Британії. Його прихід до влади відбувається на тлі політичної кризи в країні, тиску на лейбористів та зростання популярності правопопулістської партії Reform UK.

Про це пише United24 Media.

Бернем добре відомий як колишній мер Великого Манчестера. Його політичний стиль ґрунтується на захисті інтересів регіонів, децентралізації та критиці надмірної концентрації влади в Лондоні. Саме за це він отримав прізвисько “Король Півночі”.

Щодо України Бернем займає послідовну позицію. З перших днів повномасштабної війни він підтримував Київ, пропонував допомогу українським містам, брав участь у гуманітарних ініціативах і називав російське вторгнення загрозою для всієї європейської безпеки.

“Я пишу, щоб висловити свій шок, смуток і обурення через вторгнення в Україну. Великий Манчестер має тісні зв’язки з Україною, тут проживають тисячі людей українського походження. Усе наше населення солідарне з вами та вашими громадянами у цей жахливий час”, – заявив Бернем.

Очікується, що новий британський лідер продовжить курс Лондона на підтримку України, зміцнення оборони та співпрацю з союзниками по НАТО. При цьому йому доведеться шукати баланс між зовнішньополітичними зобов’язаннями, станом британської економіки та внутрішнім попитом на соціальні видатки.

Головний виклик для Бернема — показати, що лейбористи здатні оновити владу та утримати країну від посилення ультраправих. Для України ключовий висновок полягає в тому, що різкого розвороту британської політики не очікується: Лондон, судячи з попередніх заяв Бернема, продовжуватиме розглядати підтримку Києва як частину власної безпеки.

Rheinmetall передав Україні першу партію 155-мм боєприпасів з нового заводу

Posted on 15 Липня, 2026 by Іван Засядько

Німецький оборонний концерн Rheinmetall поставив Україні першу партію артилерійських боєприпасів калібру 155 мм. Снаряди виготовили на новому заводі компанії Werk Niedersachsen в Унтерлюсі, Нижня Саксонія.

Про це повідомили у пресслужбі компанії.

До першої поставки увійшла невелика п’ятизначна кількість снарядів, а також порохові заряди, вироблені на інших підприємствах концерну. У Rheinmetall заявили, що вже виконали понад половину замовлення.

Решту боєприпасів і зарядів компанія планує передати Україні до кінця 2026 року. Українська армія отримала снаряди RH1412, сумісні з різними артилерійськими системами калібру 155 мм.

Виробник стверджує, що ці боєприпаси відрізняються збільшеною дальністю та високою ефективністю ураження цілей. Також Rheinmetall повідомив про плани до 2030 року наростити випуск 155-мм артилерійських снарядів приблизно до 1,5 млн одиниць на рік.

Угорщина заявила про намір відновити довіру з НАТО та дистанціюватися від Росії

Posted on 14 Липня, 2026 by Іван Засядько

Новий міністр оборони Угорщини Ромулус Русин-Сенді заявив, що Будапешт має намір відновити довіру з союзниками по НАТО та остаточно віддалитися від Росії.

Про це він сказав під час дискусії на форумі Budapest Energy and Strategy Talks.

За словами міністра, нова влада вибудовує оборонну стратегію, виходячи з інтересів самої Угорщини та її партнерів. Він зазначив, що одним із перших кроків уряду стало вибачення перед окремими союзниками, зокрема перед Фінляндією, вступ якої до НАТО колишня угорська влада тривалий час блокувала.

Русин-Сенді підкреслив, що Угорщина “закриває двері для росіян”. Він також заявив, що російські спецслужби намагалися діяти через неофіційні канали впливу, але Будапешт більше не має наміру цього допускати.

Глава Міноборони додав, що країна уважно стежить не тільки за війною в Україні, а й за ситуацією на Близькому Сході. На його думку, конфлікти завершаться лише тоді, коли до миру будуть готові політичне керівництво, військові та суспільство.

Окремо міністр прокоментував зобов’язання НАТО щодо збільшення оборонних видатків до п’яти відсотків ВВП. Угорщина розраховує досягти цього показника до 2035 року, але наразі продовжуватиме враховувати внутрішню економічну ситуацію, а також витрати на освіту та охорону здоров’я. Паралельно Будапешт має намір модернізувати армію та укладати нові угоди з європейськими виробниками озброєння.

Чехія відмовилася відправляти військових до України після припинення вогню

Posted on 14 Липня, 2026 by Іван Засядько

Чехія не планує брати участь у багатонаціональній військовій місії на території України після можливого припинення вогню.

Про це заявив прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш за підсумками засідання “Коаліції охочих”.

За словами Бабіша, Прага готова продовжувати підготовку українських військовослужбовців на своїй території. Однак відправляти чеські підрозділи в Україну влада країни не має наміру.

“Нам потрібні чеські солдати вдома”, — сказав він.

Тим самим чеський прем’єр фактично виключив участь національних військових у потенційній місії, яку можуть обговорювати союзники Києва після припинення бойових дій.

Бабіш також заявив, що уряд Чехії не підтримує створення нових фінансових механізмів допомоги Україні. За його словами, бюджетні кошти необхідні насамперед для виконання цілі щодо оборонних видатків на рівні двох відсотків ВВП та вирішення внутрішніх завдань країни.

При цьому раніше повідомлялося, що Чехія не збирається блокувати рішення саміту НАТО про виділення Україні військової допомоги у 2026–2027 роках.

Євросоюз готує для України кредит на закупівлю британської зброї

Posted on 10 Липня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз має намір надати Україні можливість закуповувати озброєння у Великій Британії за рахунок оборонного кредиту на 60 млрд євро. Кошти планують надати Києву як цільову позикову підтримку для військових закупівель.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Переговори щодо цього механізму тривали кілька місяців і, як стверджують джерела видання, були значною мірою узгоджені на полях саміту НАТО в Анкарі. Офіційно про запуск програми можуть оголосити наступного тижня в Парижі під час зустрічі “Коаліції охочих”, де очікується участь голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Серед пріоритетних закупівель називають британські ракети Storm Shadow, а також додаткові засоби протиповітряної оборони та ударні системи. Союзники розраховують посилити українську армію до зими, щоб розширити її можливості на тлі триваючих бойових дій.

Bloomberg зазначає, що нова схема стала компромісним рішенням після тривалих розбіжностей між ЄС і Великою Британією. За даними видання, суперечка виникла через умови участі Британії та плату за доступ до фонду.

“Угода розглядається як примирливий крок з боку ЄС після того, як раніше сторонам не вдалося досягти згоди щодо приєднання Великої Британії до оборонного фонду ЄС SAFE у розмірі 150 мільярдів євро”, – йдеться у статті.

Окремо обговорюється угода про доступ Великої Британії до європейського фонду інвестицій у технологічні компанії, однак її відклали через зміну глави британського уряду. При цьому європейські країни продовжують шукати додаткові способи фінансування військової допомоги Україні, зокрема закупівлі зброї за рахунок заморожених російських активів та програми PURL.

Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну після зміни прем’єра

Posted on 10 Липня, 2026 by Іван Засядько

Енді Бернем, якого британські ЗМІ називають одним із головних претендентів на посаду прем’єр-міністра Великої Британії, заявив про готовність зберегти нинішній курс Лондона щодо України. За його словами, безпека самої Великої Британії та всього євроатлантичного простору безпосередньо пов’язана із ситуацією в Україні.

Про це пише видання The Times.

Серед зовнішньополітичних пріоритетів Бернем назвав зміцнення національної безпеки, розвиток союзів, розширення співпраці з європейськими партнерами та подальшу допомогу Києву. Він також виступив за збільшення оборонних видатків і посилення ролі Великої Британії в НАТО.

Окремо Бернем підкреслив, що підтримка України з боку Лондона, за його словами, “не похитнеться”. Він додав, що британська влада розуміє зв’язок між подіями в Україні та безпекою Європи.

“Британська безпека та ширша євроатлантична безпека невіддільні від того, що відбувається в Україні”, – заявив Бернем.

Політик нагадав, що уряд Кіра Стармера вже брав участь у роботі так званої “коаліції рішучих”, створеної для підтримки України. Сам Бернем також мав досвід взаємодії з українськими містами: перебуваючи на посаді мера Великого Манчестера, він допомагав Львову та Києву.

Можлива зміна глави уряду пов’язана з кризою всередині Лейбористської партії після невдалих місцевих виборів. За даними ЗМІ, Кіра Стармера після відставки можуть розглядати на посаду генерального секретаря НАТО, а новому прем’єру доведеться займатися внутрішніми проблемами країни, зокрема міграцією та наслідками Брекзиту.

Трамп прибув до Туреччини на саміт НАТО

Posted on 7 Липня, 2026 by Іван Засядько

Президент США Дональд Трамп прибув до Туреччини, де 7–8 липня проходить саміт НАТО. В Анкарі його зустрів президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Про це повідомляє Clash Report.

Протягом двох днів лідери країн Альянсу обговорюватимуть питання євроатлантичної безпеки, оборонного співробітництва та подальшої підтримки України.

Однією з головних подій саміту може стати зустріч Трампа з Володимиром Зеленським. Очікується, що переговори відбудуться 8 липня на полях саміту. Раніше Зеленський заявляв, що під час саміту планує провести низку двосторонніх зустрічей із лідерами країн-партнерів. Серед головних тем — посилення української ППО, військова допомога, постачання ракет та розвиток спільних оборонних проєктів.

За даними CNN, Трамп вирушив на саміт без особливого ентузіазму. Телеканал зазначав, що американський президент, як і раніше, скептично ставиться до ролі НАТО і вважає, що європейські союзники недостатньо підтримують США.

На цьому тлі атмосфера перед самітом залишається напруженою, а увага учасників буде прикута не тільки до загальних рішень Альянсу, а й до окремих зустрічей лідерів.