Допомога Україні Архіви

Велика Британія виділить Україні £100 млн на посилення ППО перед зимою

Posted on 8 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Велика Британія виділить Україні 100 млн фунтів стерлінгів — близько 116 млн євро — на новий пакет засобів протиповітряної оборони. До нього увійдуть, зокрема, ракети-перехоплювачі для систем Patriot.

Про це “Європейській правді” повідомили в британському уряді.

Окрім засобів ППО, Україна отримає великокаліберні артилерійські боєприпаси та безпілотники. У британському уряді розраховують, що ці поставки допоможуть українській армії протистояти російським ударам у зимовий період.

Озброєння закуповуватиметься через механізм PURL, у рамках якого союзники фінансують придбання американської зброї для подальшої передачі Україні. Ракети для Patriot та інше обладнання ППО планується поставити до початку зими.

У Лондоні заявили, що новий пакет має посилити захист критичної інфраструктури, населення та військових. Рішення було ухвалено після візитів британського прем’єр-міністра та міністра оборони до Києва, де українська сторона наголошувала на необхідності додаткової підтримки перед зимою.

Раніше Україна закликала країни НАТО терміново посилити її протиповітряну та протиракетну оборону. У Повітряних силах ЗСУ також повідомляли про дефіцит ракет як для Patriot, так і для інших наземних та авіаційних систем ППО.

У Франції кандидати в президенти посперечалися щодо продовження допомоги Україні

Posted on 5 Вересня, 2026 by Іван Засядько

У Франції розгорілася публічна суперечка між лідеркою “Національного об’єднання” Марін Ле Пен та колишнім прем’єр-міністром Едуаром Філіпом щодо подальшої підтримки України.

Дискусія розпочалася після заяви віцепрезидента партії Луї Аліо про готовність припинити допомогу Києву в разі приходу політичної сили до влади.

Аліо пояснив таку позицію внутрішніми проблемами Франції.

“Система охорони здоров’я, система освіти, вся економіка — все на межі виснаження”, — заявив політик, задавшись питанням, чому при цьому триває фінансування поставок зброї Україні.

Філіп виступив проти цієї позиції. На думку колишнього прем’єра, ослаблення України створює загрозу безпеці Франції та Європи.

“Перекрити кран» Україні — це служити Росії”, — заявив він.

Ле Пен у відповідь виступила за дипломатичне врегулювання та проведення “великої конференції за мир”. Філіп, зі свого боку, звинуватив її в колишніх зв’язках із Росією та нагадав про позицію проти поставок зброї Україні та санкцій щодо Москви.

Президентські вибори у Франції мають відбутися у два тури навесні 2027 року. Згідно з даними, наведеними виданням, Ле Пен залишається лідером опитувань, а Філіп розглядається як один із найімовірніших її суперників у другому турі.

МВФ розпочав нову місію в Україні: у центрі уваги — бюджет на 2027 рік та реформи

Posted on 31 Серпня, 202631 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Делегація Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії в Україні Гевіном Греєм розпочала роботу в країні. Представники фонду мають намір провести серію зустрічей з українськими чиновниками та іншими зацікавленими сторонами.

Про це йдеться у пресрелізі місії МВФ в Україні.

Однією з основних тем переговорів стануть економічні перспективи України. Крім того, МВФ має намір оцінити виконання українською владою зобов’язань щодо проведення макроекономічних реформ у рамках програми розширеного фінансування EFF.

Окрему увагу під час місії буде приділено проекту державного бюджету України на 2027 рік. Його основні параметри представники фонду обговорять з українським урядом.

Переговори відбуваються на тлі продовження фінансової підтримки Києва з боку МВФ. У липні Україна отримала черговий транш фонду в розмірі близько 690 млн доларів.

Раніше, у лютому, Рада директорів МВФ затвердила для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування загальним обсягом 8,1 млрд доларів і водночас погодила надання першого траншу.

Чотири країни ЄС запропонували повернутися до питання використання російських активів на користь України

Posted on 27 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія підготували спільне звернення до керівництва Євросоюзу з пропозицією знову обговорити можливість використання заморожених російських фінансових активів для підтримки України.

Проєкт спільного листа до керівництва ЄС опублікувало видання Kyiv Independent.

Автори ініціативи пропонують розпочати обговорення на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії на початку вересня.

“ЄС повинен і надалі надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Ми вважаємо, що зараз настав час повернутися до питання про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України”, – йдеться у проєкті листа.

У документі зазначається, що затверджений у квітні кредит на 90 млрд євро покриває приблизно дві третини фінансових потреб України до кінця 2027 року. Решту дефіциту пропонується компенсувати таким чином, щоб не створювати додаткового навантаження на європейських платників податків.

Наразі в Європі заморожено понад 200 млрд євро російських активів. Чотири країни пропонують Єврокомісії розробити нові механізми їх використання в інтересах України.

При цьому однією з основних перешкод залишаються юридичні та фінансові ризики. Ініціатори пропонують розподілити їх між усіма державами ЄС, що має зняти побоювання країн, які раніше попереджали про можливі судові претензії з боку Росії та пов’язані з ними фінансові наслідки.

Україна отримає $10,5 млн на тимчасові сховища для врожаю в прифронтових регіонах

Posted on 26 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Міжнародні партнери виділять Україні близько 10,5 млн доларів на організацію тимчасового зберігання врожаю малих і середніх сільгоспвиробників, які працюють у прифронтових регіонах.

Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

Кошти планується спрямувати на вирішення проблем зі зберіганням цьогорічного врожаю. Ситуація для аграріїв ускладнилася через військові ризики та труднощі з експортом сільськогосподарської продукції.

Водночас український уряд завершує переговори зі Світовим банком щодо залучення ще $25 млн. Ці кошти планується використати для забезпечення фермерів необхідним обладнанням. У разі досягнення домовленості загальний обсяг фінансування за двома напрямками сягне $35,5 млн.

Київ також продовжує переговори з міжнародними фінансовими організаціями та донорами щодо додаткової цільової підтримки сільськогосподарського сектору. Пріоритет передбачається надавати виробникам, які зазнають збитків через бойові дії та ускладнення роботи в Чорноморському регіоні.

Раніше аграрії прифронтових областей отримали щонайменше 12 млн гривень підвищеної компенсації на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання українського виробництва. Серед отримувачів такої підтримки були, зокрема, фермери Донецької області.

Україна розраховує на допомогу Німеччини у посиленні ППО та фінансуванні оборони

Posted on 24 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Міністр оборони України Євген Хмара провів переговори з главою МЗС Німеччини Йоганом Вадефулем. Основними темами зустрічі стали подальше фінансування української оборони, зміцнення протиповітряної оборони та розвиток нових спільних проєктів.

Хмара заявив, що Київ розраховує на збереження провідної ролі Німеччини у підтримці української оборони.

Міністр оборони підкреслив, що німецька допомога безпосередньо впливає на можливості України забезпечувати захист військовослужбовців та цивільного населення.

“Розраховуємо на подальшу лідерську роль Німеччини в цьому напрямі”, — зазначив Хмара.

Особливу увагу сторони приділили посиленню системи ППО. Цей напрям – один із головних пріоритетів для захисту населення та критично важливої інфраструктури.

Крім того, представники двох країн обговорили нові формати оборонного співробітництва. За словами Хмари, Україна має значний бойовий досвід, яким може ділитися з іноземними партнерами.

Глава українського Міноборони висловив подяку Німеччині за надану допомогу та заявив про намір розширювати взаємовигідне співробітництво між двома країнами в оборонній сфері.

Буданов і Келлог обговорили спільне виробництво української та американської зброї

Posted on 23 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Голова Офісу президента України Кирило Буданов провів зустріч із колишнім спеціальним представником президента США з питань України, генерал-лейтенантом у відставці Кітом Келлогом. Сторони обговорили ситуацію на фронті та поточні потреби українських військових.

Про це Буданов повідомив у Facebook.

Окрему увагу було приділено подальшій американській підтримці України. Учасники зустрічі також торкнулися теми триваючих російських ударів по цивільній інфраструктурі та питань посилення можливостей України щодо протидії таким атакам.

Однією з основних тем переговорів стали перспективи спільного виробництва озброєння Україною та США. На думку Буданова, розвиток подібних проєктів може стати важливим напрямком довгострокового зміцнення українського оборонного потенціалу.

Голова Офісу Президента подякував Келлогу за підтримку України та його позицію щодо конфлікту, що триває. Окремі слова подяки були адресовані американському народу за допомогу, що надається Києву.

“Справжні друзі України в ці дні разом із нами! Мав честь поспілкуватися з генералом Кітом Келлогом — принциповою людиною, яка глибоко розуміє виклики, що стоять перед нашою державою, та продовжує щиро вболівати за наш народ”, — зазначив керівник Офісу Президента.

Зустріч відбулася після переговорів Келлога з президентом Володимиром Зеленським, які пройшли в Києві 22 серпня. Під час них сторони також обговорювали захист України від російських ударів по цивільній інфраструктурі та подальшу співпрацю зі Сполученими Штатами.

Зеленський назвав нічний удар по Києву одним із наймасштабніших за останній час

Posted on 20 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Нічна атака російських військ стала однією з наймасштабніших. За його словами, під час удару застосовувалися ракети різних типів та 168 безпілотників. Найсерйозніші наслідки зафіксовано в Києві та Київській області.

Про це заявив президент України Володимир Зеленський.

“Цей російський удар був одним із найбільш цинічних, прорахованих і масштабних”, – написав президент.

Лише в столичному регіоні пошкоджено близько 30 житлових будинків, школу, дитячу лікарню та дитячий садок. Кількість загиблих у Києві сягнула 15 осіб. Для ліквідації наслідків ударів у Києві, Броварах та Борисполі залучено понад 600 рятувальників та співробітників поліції.

Зеленський повідомив, що українській протиповітряній обороні вдалося перехопити всі крилаті ракети “Калібр”, застосовані під час атаки. Загальна ефективність перехоплення крилатих ракет оцінюється в 93%. Також, за словами президента, було знищено значну частину запущених безпілотників.

При цьому основною проблемою для української ППО Зеленський назвав балістичні ракети. Можливості їх перехоплення, за його словами, значною мірою залежать від наявності американських комплексів Patriot та достатньої кількості боєприпасів до них.

“Важливо, щоб партнери України не мовчали про цей та інші подібні удари й справді допомагали захисту наших людей, захисту життя в Україні”, — заявив президент.

Український президент знову звернувся до західних партнерів із закликом збільшити постачання засобів протиповітряної та протиракетної оборони. Додаткові ракети для Patriot необхідні Україні для посилення захисту міст від подальших балістичних ударів.

“Українські воїни можуть діяти майстерно, коли сміливість і фаховість наших людей підтримані відповідною допомогою наших партнерів”, — підсумував президент.

Правозахисники виступили проти передачі Україні старих касетних боєприпасів із Туреччини

Posted on 12 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Human Rights Watch закликала владу США не дозволяти Туреччині передавати Україні велику партію касетних боєприпасів, які десятиліттями зберігалися на турецьких складах. Йдеться про озброєння, частина якого була виготовлена за американськими ліцензіями, виданими ще в 1987 році.

Відповідна заява оприлюднена на сайті организації.

Передбачувана угода оцінюється в 256 млн доларів. До неї входять 12 пускових установок M270, 70 ракет ATACMS M39, понад 2,5 тис. ракет M26 та 47 тис. артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм. Загалом ці боєприпаси містять понад десять мільйонів суббоєприпасів.

У HRW вважають, що вік цих боєприпасів і високий ризик відмови окремих елементів створюють додаткову загрозу для цивільного населення. Організація нагадала, що касетні боєприпаси вражають значні площі, а нерозірвані елементи згодом можуть роками залишатися небезпечними.

З повідомлення, надісланого Конгресу США 6 серпня, випливає, що американська адміністрація готова дозволити передачу. Туреччина пояснює це прагненням позбутися старих запасів озброєння та спрямувати кошти на модернізацію своєї армії, тоді як Україна розраховує використовувати ці системи для посилення вогневих можливостей.

США не є учасником Конвенції щодо касетних боєприпасів, проте з 2009 року в американському оборонному бюджеті діє обмеження на їхній експорт. Human Rights Watch закликає Конгрес скористатися своїми повноваженнями та заблокувати цю угоду.