До Києва прибули посол США при НАТО та командувач спеціальної місії альянсу

Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером та командувачем Спеціальної місії НАТО з безпеки та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.

Про це глава держави поінформував у Facebook.

Під час зустрічі обговорювалося збільшення поставок перехоплювачів для систем Patriot у рамках програми PURL. За словами Зеленського, це необхідно для захисту українського неба від масованих ударів.

Окремо сторони торкнулися двостороннього оборонного партнерства США та України. Йшлося про реалізацію рішення Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, щодо надання Україні ліцензії на виробництво Patriot.

“Також обговорили двостороннє оборонне партнерство між США та Україною: реалізацію рішення Президента Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriotʼів”, – наголосив президент.

Також обговорювалася Drone Deal — угода щодо безпілотників, яку зараз опрацьовують команди двох країн. Зеленський заявив, що цей напрям має реальний потенціал, і висловив надію на швидке завершення переговорів.

Під час зустрічі президент України вручив Кертісу Баззарду орден “За заслуги” III ступеня.

США затримують військову допомогу Україні на $400 млн

Адміністрація президента США Дональда Трампа не надала Україні раніше затверджену військову допомогу на суму 400 млн доларів.

Про це заявив сенатор Дік Дурбін під час слухань у комітеті Сенату з питань асигнувань.

За словами Дурбіна, Палата представників США ще у вересні минулого року схвалила виділення цих коштів Києву у 2026 році, а Трамп підписав відповідний законопроєкт. Однак ці кошти досі не були використані для допомоги Україні.

Сенатор Мітч Макконнелл також критикував керівництво Пентагону за затримку з витрачанням коштів. Він заявляв, що допомога Україні, схвалена Конгресом кілька місяців тому, фактично залишається без руху в Міністерстві оборони США.

Міністр оборони США Піт Хегсет раніше стверджував, що Пентагон виділив 400 млн доларів на допомогу Україні, але згодом заявив, що Сенат має спрямовувати додаткові асигнування американським збройним силам, а не Києву.

Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році виділення нових великих пакетів допомоги Україні фактично зупинилося. Крім того, адміністрація не включила фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.

Трамп запропонував додати Іран до законопроекту про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп закликав республіканців включити Іран до законопроекту про нові санкції проти Росії. За його словами, саме такий варіант спочатку пропонував автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

Трамп опублікував відповідну заяву у своїй соціальній мережі Truth Social.

Він зазначив, що Іран має бути частиною санкційного пакету, який зараз обговорюється в Конгресі США.

Кілька днів тому американський президент також говорив журналістам, що до документа можна додати обмеження проти Ірану та руху “Хезболла”. Таким чином, законопроєкт може вийти за межі тиску лише на Росію.

Сам документ уже підтримали понад 60 сенаторів від обох партій. Він передбачає 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Крім того, законопроєкт спрямований проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних обмежень. Трамп заявляв, що ініціатива має великі шанси на ухвалення.

У США частина демократів виступила проти законопроекту Грема про санкції

У Конгресі США виникли заперечення проти законопроекту про нові жорсткі санкції проти Росії, який раніше просував покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Проти окремих положень документа виступили демократи Дон Байєр і Бред Шнайдер, хоча вони підкреслили, що й надалі підтримують санкційний тиск на Росію.

Головна претензія демократів стосується не самих обмежень проти Москви, а повноважень, які законопроект може надати президенту США. Документ передбачає право вводити 100-відсоткові мита проти країн, що купують російські енергоносії. Байєр і Шнайдер вважають, що це фактично повертає Дональду Трампу широкі тарифні повноваження.

На їхню думку, такий механізм може вдарити по американських споживачах і посилити глобальну торговельну війну. Демократи заявили, що не виступають проти допомоги Україні та санкцій проти Росії, але вважають саме цей варіант закону невдалим і небезпечним.

Спочатку законопроект Грема передбачав ще жорсткіші заходи: до 500% мит на імпорт із країн, які продовжують купувати російську нафту, газ, уран і нафтопродукти. Пізніше документ переробили, знизивши можливі тарифи до 100% і обмеживши їх застосуванням до найбільших покупців російських енергоресурсів.

Після смерті Ліндсі Грема обговорення законопроекту знову пожвавилося. Документ отримав широку підтримку в Сенаті, але для його ухвалення все ще потрібна політична згода між Конгресом, Білим домом та обома партіями.

Трамп припустив ухвалення нового закону про санкції проти Росії

Президент США Дональд Трамп заявив, що законопроект про додаткові санкції проти Росії має хороші шанси на ухвалення. Йдеться про ініціативу, яку раніше просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Під час зустрічі з прем’єр-міністром Іраку Алі Аль-Заїді журналісти запитали Трампа, чи готовий він підписати новий закон про санкції найближчим тижнем або двома. У відповідь американський президент зазначив, що Грем дуже наполегливо домагався ухвалення цього документа.

“Я знаю, що Ліндсі дуже цього хотів. Думаю, вони можуть додати до законопроєкту ще й Іран. Це було б дуже важливо, якщо вони справді це зроблять. Також можуть додати Хезболлу. Тобто якщо ви ведете бізнес з Хезболлою, це теж потраплятиме під дію закону”, – сказав Трамп.

Президент США підкреслив, що питання зараз розглядається. Він назвав ініціативу своєрідним кроком “на честь Ліндсі”, оскільки той вважав цей законопроект одним зі своїх пріоритетів.

Раніше ЗМІ повідомляли, що Білий дім узгодив версію двопартійного законопроекту про санкції проти Росії. Сам Грем незадовго до своєї раптової смерті говорив про досягнуту згоду з адміністрацією Трампа з цього питання.

Рубіо закликав союзників США приєднатися до кампанії з ліквідації МКС

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація Дональда Трампа має намір домогтися “ліквідації” Міжнародного кримінального суду. Вашингтон хоче залучити до цієї кампанії інші країни.

Про це повідомляє CNN.

Рубіо звинуватив МКС у діях проти США і заявив, що суд використовує проти Вашингтона інструменти міжнародного права. Конфлікт між США та судом триває ще з часів першого терміну Трампа, коли МКС намагався розслідувати можливі військові злочини американських військових в Афганістані.

Під час другого терміну Трампа США вже ввели санкції проти низки представників МКС. Причиною стали спроби суду розслідувати дії США та Ізраїлю, а також рішення, які Вашингтон вважає спрямованими проти своїх союзників.

За інформацією CNN, американська дипломатія розпочала кампанію з ізоляції суду. США закликають інші держави не визнавати юрисдикцію МКС, припинити фінансову підтримку та переглянути участь у Римському статуті.

“Використовуючи всі інструменти, які є в розпорядженні нашого уряду, працюючи разом з кожним союзником, який готовий діяти спільно з нами, ми демонтуємо МКС – цеглина за цеглиною, якщо це буде необхідно”, – заявив Рубіо.

Крім того, країни, які продовжують підтримувати МКС і водночас отримують американську допомогу, можуть зіткнутися з додатковим контролем та переглядом співпраці. Високопоставлені представники США вже проводять переговори з державами — учасницями Римського статуту, переконуючи їх відмовитися від підтримки суду.

Білий дім підтримав проект нових санкцій США проти Росії

Білий дім погодив законопроект про нові жорсткі санкції проти Росії. Про це заявив автор ініціативи, американський сенатор Ліндсі Грем.

Про це повідомляє “РБК-Україна”

За словами сенатора, тепер очікується розгляд і ухвалення документа в Конгресі США.

“Ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроекту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом”, – наголосив Грем.

Законопроєкт надає президенту США право вводити тарифи та обмеження проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ. Під ці заходи також можуть потрапити іноземні компанії та держави, які допомагають Москві обходити вже діючі санкції.

Грем заявив, що Вашингтон має намір провести консультації з країнами, які закуповують російські енергоресурси або беруть участь в обході обмежень. За словами сенатора, мета нових заходів — посилити тиск на Росію та підштовхнути її до завершення війни.

Вашингтон знову ввів обмеження проти російських нафтових компаній

США відновили дію санкцій проти російського нафтового сектору після кількох місяців тимчасових винятків. Йдеться про обмеження щодо компаній “Роснєфть” і “Лукойл”.

Про це повідомляє РБК-Україна.

Послаблення було запроваджено 12 березня 2026 року на тлі кризи навколо Ормузької протоки та конфлікту в Ірані. Тоді Вашингтон зробив виняток для російських нафтових компаній, щоб не допустити різкого зростання світових цін на паливо.

Пізніше термін дії цих винятків кілька разів продовжували. Завдяки цьому російські компанії тимчасово могли працювати в умовах м’якшого режиму санкцій.

За оцінкою S&P Global, за період з 12 березня по 17 червня Росія отримала додаткові доходи приблизно на 2 млрд доларів через відсутність частини обмежень.

Наразі режим санкцій проти російського нафтового сектору знову відновлено. Це означає повернення тиску на ключові компанії, які залишаються важливим джерелом доходів для російського бюджету.

Тулсі Габбард перед звільненням оприлюднила звіт про біолабораторії в Україні

Директор Національної розвідки США Тулсі Габбард, яка має залишити посаду наприкінці червня, оприлюднила звіт про мережу біологічних лабораторій, що фінансуються Вашингтоном у різних країнах, зокрема в Україні.

Документ опублікований на сайті Директора національної розвідки США (DNI).

За її словами, йдеться про понад 120 лабораторій у більш ніж 30 державах. Габбард стверджує, що частина таких об’єктів могла працювати з небезпечними патогенами за умови недостатнього рівня контролю та прозорості.

В опублікованому документі окремо згадується Національний науковий центр “Інститут експериментальної та клінічної ветеринарної медицини” у Харкові. У звіті йдеться, що установа, ймовірно, могла містити небезпечні патогени і залишалася вразливою через бойові дії.

Габбард також звинуватила представників адміністрації Джо Байдена в приховуванні інформації про такі програми від американців. При цьому український Центр стратегічних комунікацій раніше заявляв, що тези про “секретні американські біолабораторії” в Україні просуває російська пропаганда.

У Києві наголошували, що співпраця зі США стосувалася модернізації лабораторій, біобезпеки та запобігання поширенню небезпечних захворювань, а відповідні документи та угоди знаходяться у відкритому доступі.