Захист українців у ЄС може бути обмежений після 2027 року

Єврокомісія у травні представить нову систему перебування українців після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Планується запровадити обмеження за регіонами та віком.

“Радіо Свобода” повідомило про це з посиланням на європейських чиновників і дипломатів, обізнаних із ходом дискусій.

В Євросоюзі обговорюють зміни в політиці перебування українців після березня 2027 року, коли закінчиться термін дії механізму тимчасового захисту. Замість повної відмови від цього механізму планується його реформування. Це рішення має важливе стратегічне значення, оскільки воно зачіпає майбутнє мільйонів українців, які проживають у Європі.

У 2022 році швидке гуманітарне рішення стало основою довгострокової політики. Механізм тимчасового захисту надав мільйонам українців право на проживання, працевлаштування та соціальні гарантії без виснажливих бюрократичних процедур. Однак його основна складність полягає в тому, що він розрахований на тимчасове застосування.

У Брюсселі визнають, що конфлікт затягнувся, і потрібне нове рішення, яке виходить за межі короткострокових заходів. Спочатку передбачалося, що українці поступово переходитимуть на інші типи дозволів на проживання, такі як робочі або навчальні візи. Однак цей процес фактично не розпочався. У багатьох країнах умови виявилися надто складними, а бюрократичні процедури — заплутаними та громіздкими. В результаті кількість переходів на інші статуси залишається низькою. Більше того, в ЄС побоюються, що одночасне припинення тимчасового захисту може призвести до масового напливу заяв про надання притулку та перевантаження системи.

Розглядаються кілька варіантів вирішення: продовження захисту у зміненій формі, перехід українців на національні дозволи на проживання або введення нового спеціального статусу. Водночас обговорюється й більш суворий підхід, що включає обмеження за регіоном походження, окремі правила для чоловіків призовного віку та особливий статус для вразливих категорій.

Окремі держави вже вживають відповідних заходів. Так, Швейцарія визнала певні райони України відносно безпечними, а Норвегія закрила доступ до захисту для деяких категорій чоловіків. Однак подібні кроки стають причиною юридичних дискусій, оскільки вони можуть призвести до дискримінації.

Спочатку передбачається, що нововведення більше торкнуться тих, хто щойно прибув до ЄС з України. Ймовірно, ті, хто вже проживає в Євросоюзі, зможуть зберегти свій поточний статус, щоб не перевантажувати систему. Однак на даний момент остаточне рішення ще не прийнято, і підхід може змінитися в процесі переговорів між країнами.

Одночасно змінюється й ставлення до українців. Раніше на першому місці була безпека, тепер — інтеграція. Важливе значення набувають працевлаштування, знання мови та внесок в економіку, які можуть вплинути на майбутнє становище людини. Європа поступово відмовляється від моделі “тимчасового притулку” на користь довгострокового співіснування, але з новими умовами.

Єврокомісія зобов’язана представити конкретні ініціативи в травні. Після цього їх мають затвердити країни-члени ЄС. Незалежно від обставин, після 2027 року Європа перестане розглядати українців як тимчасове явище. Це питання переходить у сферу довгострокової політики, і від прийнятого рішення залежатиме не тільки доля мільйонів людей, а й майбутній устрій самої Європи.

Проросійські Telegram-канали поширюють фейк про графіті “ZOV” у Запоріжжі

У мережі поширюють інформацію про нібито появу проросійського напису “ZOV” на одному з вагонів у Запоріжжі, супроводжуючи це зображенням, яке не має підтвердженого походження.

Про це повідомляють проросійські Telegram-канали.

У публікаціях стверджується, що такий напис є нібито демонстрацією реальних настроїв місцевого населення, а також робляться спроби пов’язати це з нібито зростанням лояльності до окупантів.

Редакція спробувала встановити першоджерело поширеного фото, однак зробити це не вдалося – жодних підтверджень його автентичності або місця зйомки знайти не вдалося.

Також на зображенні присутня вотермарка “Трухи”, однак у офіційному Telegram-каналі відповідне фото відсутнє, що ставить під сумнів достовірність.

Подібні інформаційні вкиди є частиною інформаційних операцій, спрямованих на створення ілюзії внутрішньої напруги та маніпулювання громадською думкою.

В Україні побудують завод з виробництва ядерного палива

25 березня Кабінет міністрів України схвалив ініціативу Міністерства енергетики щодо створення виробництва тепловидільних збірок (ТВЗ) для атомних електростанцій.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підписала відповідне розпорядження.

“Погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо розміщення ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій на території Південноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області”, — йдеться в тексті документа.

Виконання робіт здійснюватиме компанія “Енергоатом”, відповідальна за управління всіма атомними електростанціями України.

“Рекомендувати акціонерному товариству “Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом” — експлуатуючій організації (оператору) ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій забезпечити виконання робіт з її проектування та будівництва”, — зазначено на сайті уряду.

“Енергоатом” вважає це рішення стратегічно важливим і ключовим для досягнення енергетичної автономії України.

“Кабінет Міністрів України ухвалив стратегічне рішення, яке відкриває нову сторінку в історії вітчизняної атомної енергетики”, – наголошує компанія.

У лютому державний борг України зменшився на $1,8 млрд

Наприкінці лютого державний борг України сягнув 9,21 трлн гривень, що еквівалентно $213,18 млрд.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Станом на 28 лютого державний борг скоротився на 1,41 млрд грн або $1,8 млрд за курсом валют. Зовнішній борг зменшився на 10,08 млрд грн або $1,6 млрд і склав 6,93 трлн грн (близько $160,4 млрд). При цьому внутрішній державний борг збільшився на 16,97 млрд грн і досяг 2,01 трлн грн (приблизно $46,5 млрд). Загальний обсяг гарантованого державою боргу знизився на 8,29 млрд грн і тепер становить 270,55 млрд грн (близько $6,26 млрд).

“Скорочення державного та гарантованого державою боргу в лютому відбулося внаслідок погашення боргових зобов’язань за кредитами країн-партнерів і переоцінки валютних зобов’язань через зміну обмінних курсів станом на кінець місяця порівняно з попереднім періодом”, – повідомили в міністерстві.

Більша частина державного боргу України (65,6%) сформована за рахунок пільгових позик від міжнародних фінансових організацій та урядів країн-партнерів. Ще 21,8% боргу становлять державні цінні папери, випущені на внутрішньому ринку, а 9,2% – на зовнішньому. Решта 3,4% боргу – це позики, отримані від комерційних банків та інших фінансових установ.

У лютому 2026 року Міністерство фінансів провело 12 аукціонів з розміщення облігацій внутрішнього державного запозичення (ОВДЗ), що дозволило залучити до бюджету 56,7 млрд гривень. Крім того, було організовано один switch-аукціон на суму 10 млрд гривень, що сприяло зниженню короткострокових зобов’язань та покращенню структури внутрішнього боргу країни.

До кінця 2025 року відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту досягло 98,15%. Якщо виключити кредити та заборгованість перед Російською Федерацією, цей показник склав 86,3% ВВП.

Росія попереджає країни про наслідки надання українським дронам доступу до повітряного простору

Якщо країни Європейського Союзу дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для нанесення ударів дронами по російських портових об’єктах на Балтиці, Москва вживе відповідних заходів.

Слова представника Кремля Дмитра Пєскова наводить агенція “Reuters”.

За минулий тиждень Україна активізувала атаки на російську інфраструктуру для експорту нафти, використовуючи безпілотники для нанесення ударів по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ.

“Безумовно, ми вважаємо, що якщо має місце надання повітряного простору для здійснення ворожої, терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки. І вжити відповідних заходів. Але тут не головне, що думають у Кремлі. Тут головне, як ситуацію аналізують наші військові, а вони її ретельно відстежують, аналізують і виступають з відповідними пропозиціями, які потім розглядаються”, – сказав Пєсков у вівторок.

За його словами, критичні об’єкти, що мають ключове значення для транспортної інфраструктури Росії, перебувають під захистом. Однак це не гарантує їх повної безпеки від потенційних “терористичних атак”.

В останні місяці українські безпілотники великого радіусу дії систематично завдають ударів по нафтобазах, нафтопереробних заводах, нафтопроводах та експортних портах Росії. Одним із найважливіших об’єктів став порт Усть-Луга, який є одним із найбільших російських портів для експорту нафти та нафтопродуктів. Напередодні Зеленський заявив, що після українських атак експортні можливості порту Усть-Луга знизилися на 60%.

Скандал із записом розмови Лаврова і Сійярто перед виборами в Угорщині

У мережі сплив аудіозапис, який нібито фіксує розмову між міністрами закордонних справ Росії та Угорщини Сергієм Лавровим і Петером Сійярто.

Про це повідомляє польське видання FrontStory.

За інформацією джерела, розмова відбулася 30 серпня 2024 року невдовзі після повернення угорського міністра до Будапешта з Санкт-Петербурга.

Згідно з оприлюдненим фрагментом, Лавров нагадує Сійярто про прохання бізнесмена Алішера Усманова посприяти виключенню з санкційного списку ЄС його сестри Гульбахор Ісмаїлової. У відповідь угорський дипломат заявляє, що разом зі словацькою стороною планує подати відповідну пропозицію до Євросоюзу.

“Разом зі словаками ми подаємо пропозицію до Європейського Союзу про виключення її зі списку. Ми подамо її наступного тижня, і з початком нового перегляду це питання буде включено до порядку денного, і ми зробимо все можливе, щоб її виключили”, – прокоментував міністр.

У виданні зазначають, що це лише перша частина розслідування. У наступних матеріалах йдеться про іншу розмову, в якій Сійярто нібито запевняє представника російського уряду у готовності сприяти скасуванню санкцій ЄС та допомагати російським компаніям обходити обмеження.

Водночас у медіапросторі поширюються твердження про нібито передачу угорським міністром секретної інформації з нарад ЄС, однак у оприлюдненому уривку таких даних не міститься. Йдеться лише про обговорення зусиль Будапешта щодо пом’якшення санкцій щодо окремої особи.

Ситуація отримала політичний резонанс, оскільки публікація з’явилася напередодні виборів в Угорщині, де триває боротьба за владу.

Сам Сійярто підтвердив автентичність розмови та заявив про прослуховування з боку іноземних спецслужб.

“Вже давно відомо, що іноземні спецслужби за активної участі угорських журналістів прослуховують мої телефонні розмови. Сьогодні вони зробили нове важливе відкриття: довели, що я публічно говорю те саме, що й телефоном. Чудова робота! Уже чотири роки ми говоримо, що санкції – це провал, який завдає більше шкоди ЄС, ніж Росії”, – заявив міністр.

Раніше прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан також заявляв, що телефон Сійярто могли прослуховувати українські спецслужби, отримавши його номер через журналіста.

Фрагменти ракети впали поруч із посольством України в Ізраїлі

Вранці біля посольства України в Ізраїлі виявили уламки іранської касетної ракети.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

“Сьогодні вранці частини іранської касетної ракети впали приблизно за 30 метрів від посольства України в Ізраїлі. На щастя, відвідувачі перебували всередині, і ніхто не постраждав”, – зазначив міністр.

Цей інцидент підтверджує, що іранський режим становить небезпеку для всіх у регіоні.

“Він не поважає не лише Віденську конвенцію, а й базові норми людського життя. Важливо, щоб усі були об’єднані у захисті життя від такого терору. Україна робить свій внесок. І тиск на режими в Тегерані та Москві має постійно посилюватися”, – написав Сибіга.

В Одесі напали на військового та стріляли по цивільних

В Одесі під час заходів оповіщення стався конфлікт із застосуванням зброї, унаслідок якого військовий отримав тяжкі поранення, а також постраждала ще одна особа.

Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За наданою інформацією, інцидент стався 30 березня близько 19:00 у Пересипському районі міста на вулиці Академіка Заболотного. Під час перевірки документів військові виявили чоловіка, який перебував у розшуку через порушення правил військового обліку. Коли його намагалися доставити до ТЦК, він почав чинити збройний опір.

У результаті нападу офіцер ЗСУ зазнав важких колото-різаних поранень обох ніг. Його стан оцінюється як критичний, лікарі надають необхідну допомогу.

У ТЦК зазначили, що інцидент міг бути пов’язаний із поширенням у соцмережах інформації з анонімних джерел, яка вплинула на поведінку нападника. Дії чоловіка розглядаються як можливий замах на життя військовослужбовця під час виконання службових обов’язків.

Також у відомстві повідомили, що частина цивільних осіб на місці події втручалася в роботу групи оповіщення: блокувала транспорт, кидала каміння та перешкоджала евакуації пораненого.

За попередніми даними поліції, чоловік дійсно напав на військового з ножем. Під час інциденту один із військових застосував травматичну зброю щодо іншої особи. Обох постраждалих доставили до лікарні, їхній стан уточнюється.

Правоохоронці встановлюють усі обставини події, опитують свідків і проводять слідчі дії.

Фінляндія схвалила нанесення Україною ударів по російських нафтових об’єктах

Влада Фінляндії не має наміру вимагати від ЗСУ припинити атаки на енергетичний сектор Росії, навіть після випадкового зальоту дронів у їхній повітряний простір.

Таку заяву зробила глава МЗС Еліна Валтонен в ефірі “Yle”.

Гельсінкі офіційно визнає право України на самостійне визначення цілей для ударів по території противника, включаючи об’єкти нафтової промисловості. Дипломат підкреслила, що уряд країни не вводив і не планує вводити жодних заборон або обмежень на військові дії Києва в тилу ворога.

“Фінляндія не вимагає нічого подібного. Але, звичайно, ми повинні забезпечити, щоб фіни не опинилися в небезпеці. Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, — наголосила міністерка.