Зеленський прибув до Великої Британії для переговорів: з ким заплановані зустрічі

Президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Великої Британії, під час якого заплановано низку двосторонніх зустрічей на найвищому рівні.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

У рамках візиту у нього заплановані зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та спільна бесіда у форматі Е3 з президентом Франції Еммануелем Макроном і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем. Наступного дня у Зеленського запланована зустріч із королем Чарльзом III.

Глава держави зазначив, що урядові команди вже провели підготовчу роботу, і тепер головні питання безпеки будуть узгоджені на рівні лідерів.

Зеленський стверджує, що метою цих переговорів є посилення обороноздатності України. Серед ключових пріоритетів візиту він виділив розширення співпраці для безпеки всієї Європи, зміцнення системи ППО та вироблення спільного бачення дипломатичних перспектив.

Він підкреслив, що Європа зобов’язана брати участь у переговорних процесах і залишатися сильною.

Президент Фінляндії закликав Європу не боятися нападу РФ та ініціювати мирні переговори

Президент Фінляндії Александр Стубб вважає малоймовірним сценарій, за якого Росія вирішить напасти на країни Європи.

Про це він сказав в інтерв’ю NZZ.

За його оцінкою, після завершення війни проти Києва Москва навряд чи спробує перевірити дію статті 5 НАТО, адже Росія за чотири роки не змогла захопити Україну.

Водночас Стубб не виключає інших форм ворожої активності з боку РФ. Мова може йти про гібридні дії, включаючи кібератаки та диверсії, однак не про пряме військове зіткнення.

Він також висловився за початок переговорного процесу з Кремлем. На його думку, Європа має виступити ініціатором діалогу з РФ щодо мирного врегулювання війни в Україні і при цьому використовувати різні формати контактів.

Фінський лідер припустив, що першим кроком могла б стати ініціатива Європейської комісії. Якщо такий варіант не дасть результату, то до процесу має долучитися група Е3 у складі Франції, Німеччини та Великої Британії. У разі невдачі й цього формату ЄС доведеться шукати інші механізми для започаткування переговорів.

УЄФА продовжила відсторонення російських клубів і збірних на наступний сезон

Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) офіційно затвердив продовження санкцій проти Росії, відсторонивши її збірні та клуби від усіх міжнародних змагань під своєю егідою на сезон 2026/2027.

Про це йдеться в листі організації.

Виконавчий комітет УЄФА вніс зміни до регламенту та списків учасників наступного єврокубкового сезону, щоб привести їх у відповідність до чинної санкційної політики. На підставі цих коригувань представники Росії виключені з турнірних таблиць усіх європейських першостей.

Це означає, що команди з країни-агресора пропустять матчі Ліги націй, міжнародні чемпіонати з футзалу, Кубок регіонів та інші турніри.

Відомо, що цьому кроку передувала наполеглива дипломатична робота українських асоціацій, які вимагали продовжити ізоляцію Москви та ввести повторні санкції щодо Мінська.

Навіть усі запаси ракет для Patriot у США не зможуть захистити небо України: аналітики пояснили

Передача Україні всього обсягу вироблених у США ракет PAC 3 MSE для систем Patriot не вирішить проблему перехоплення російської балістики.

Про це пишуть аналітики Defense Express.

За даними ГУР Міноборони України, темпи випуску в РФ балістичних, аеробалістичних і гіперзвукових ракет вже значно випереджають виробництво боєприпасів для ЗРК Patriot. Якщо враховувати лише ті цілі, для знищення яких необхідні саме ці комплекси, то країна-агресор щомісяця виробляє до 113 таких ракет.

На цьому тлі американська компанія Lockheed Martin за весь 2025 рік виготовила 620 протиракет PAC 3 MSE. У середньому це становить 51-52 одиниці на місяць. При подальшому нарощуванні виробництва до 700-750 ракет протягом року щомісячний показник перебуватиме лише на рівні 58-63 одиниць.

Видання зазначає, що навіть у разі різкої зміни політики Вашингтона та направлення в Україну всіх вироблених ракет цього ресурсу все одно не вистачить.

Аналітики додали, що дефіцит зберігається навіть при застосуванні схеми 1:1, яку зараз використовують Повітряні сили, незважаючи на штатну норму витрати у дві протиракетні ракети на одну ціль.

У статті йдеться про те, що проблемою залишаються й реальні поставки цих боєприпасів Києву, оскільки запаси скоротилися після війни з Іраном. У зв’язку з цим експерти стверджують, що для протидії російській балістиці необхідні й інші засоби, зокрема удари по пускових установках, складах ракет та об’єктах їхнього виробництва.

Кабмін виділив 833 млн грн на житло для дитячих будинків та розширив допомогу ВПО

Кабінет міністрів України ухвалив пакет рішень щодо посилення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та забезпечення житловою площею дитячих будинків сімейного типу.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі.

Вона розповіла, що в рамках нових ініціатив період надання виплат закладам за розміщення внутрішньо переміщених осіб, які втратили свої документи через бойові дії, продовжено з 60 до 90 днів.

Свириденко також зазначила, що уряд розширив можливості підтвердження фактів пошкодження або знищення житла, тож тепер для цього дозволено застосовувати акти дистанційного огляду.

Український прем’єр додала, що вся інформація про призначення компенсацій, розміри виплат, нарахування або причини відмови відображатиметься в електронному кабінеті користувача в Пенсійному фонді.

Крім того, Кабмін вирішив врегулювати порядок і умови розподілу субвенцій з бюджету на придбання житла для дитячих будинків сімейного типу. Пріоритет закріплено за сім’ями, які евакуювалися із зон бойових дій, втратили власне житло або повертаються на батьківщину з-за кордону. На реалізацію в бюджеті на 2026 рік закладено 833 млн грн.

У законопроекті про зміни до бюджету немає коштів на підвищення зарплат військовим — Железняк

У законопроекті про внесення змін до державного бюджету, голосування за який заплановано у Верховній Раді наступного тижня, не передбачено коштів на анонсоване раніше владою підвищення заробітної плати військовослужбовцям.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

Він згадав про недавню заяву президента України Володимира Зеленського, який обіцяв підвищити мінімальні виплати військовим до 30 000 гривень, зазначивши, що в документі відсутнє фінансування на ці цілі, а в оборонних статтях видатків, як і раніше, фіксується дефіцит навіть у порівнянні з показниками 2025 року.

Железняк підкреслив, що Україні доведеться шукати додаткові ресурси для того, щоб утримати виплати захисникам на колишньому рівні. При цьому він додав, що в цьому ж законопроекті закладена норма про збільшення заробітних плат для тилових співробітників Служби безпеки України.

Нардеп припустив, що відсутність грошей на виплати військовим може бути наслідком саботажу з боку українського лідера щодо пропозицій Міністерства оборони, маючи на увазі чутки про посилення розбіжностей між Федоровим і Зеленським.

Тим часом депутат від фракції “Слуга народу” Максим Бужанський переконаний, що саме глава Міноборони винен у затримці фінансування, адже він особисто зголосився провести розрахунки масштабів і механізмів підвищення виплат військовослужбовцям, однак досі не надав фінальний документ, обмежившись презентацією концепції.

У Вірменії тривають парламентські вибори: Пашинян виступив із коментарем після голосування

Сьогодні, 7 червня, у Вірменії розпочалося голосування на парламентських виборах, за підсумками яких буде визначено новий склад Національних зборів та подальший політичний курс країни.

Про це повідомляє новинний портал News.am.

На території республіки виборчі дільниці відкриті для громадян до 20:00 за місцевим часом, організація голосування для виборців за межами Вірменії не передбачена. Центральна виборча комісія планує оприлюднити перші попередні результати підрахунку голосів ближче до 23:00.

Згідно з інформацією комісії, у виборах беруть участь 18 політичних сил, серед яких 16 партій і два блоки. Серед них правляча партія “Громадянський договір” на чолі з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном, опозиційний блок “Вірменія” та проросійський блок “Сильна Вірменія”.

Чинний глава уряду вже відвідав свою виборчу дільницю і проголосував, після чого поспілкувався з представниками преси.

Журналісти попросили його прокоментувати нещодавні повідомлення з боку білоруського лідера Олександра Лукашенка щодо ризиків повторення в Вірменії українського сценарію, на що Пашинян відповів, що вважає подібні заяви несерйозними.

У ЗСУ кожна бригада обов’язково отримує по 50 новобранців на місяць — Решетилова

На сьогодні для кожного українського військового підрозділу встановлено обов’язкове щомісячне поповнення у кількості 50 новобранців.

Про це в інтерв’ю виданню “Суспільне” розповіла уповноважена президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх сімей Ольга Решетилова.

За її даними, такий порядок є одним із трьох основних способів доукомплектування армії. Також частини залучають людей через власні рекрутингові механізми, а також через батальйони резерву, сформовані з переліку військовослужбовців, які раніше самовільно залишили частину.

Решетилова зазначила, що запуск цього механізму ініціював президент України, а в медіа його позначили як “справедливий розподіл”. Необхідність такого рішення пов’язана з тим, що у командирів часто немає ресурсів для заміни бійців на позиціях.

Військовий омбудсман також спростувала інформацію про те, що за цією системою людей одразу направляють до штурмових полків.

Вона пояснила, що раніше пріоритет у отриманні поповнення мали штурмові війська, десантно-штурмові підрозділи та морська піхота, однак тепер розподіл вирівняно для всіх бригад. Вона додала, що особисто перевіряла цю інформацію під час поїздок на фронт.

Крім того, уповноважена підкреслила, що такий підхід дає командирам можливість мінімально планувати ротації та покращувати оперативно-тактичну обстановку на своїй ділянці.

Російський дрон завдав удару по сховищу ядерного палива в Україні

У ніч на 7 червня російські загарбники атакували безпілотником майданчик Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).

Про це повідомили у пресслужбі компанії “Енергоатом”.

Там зазначили, що внаслідок обстрілу частково зруйновано будівлю прийому контейнерів, при цьому відпрацьованого ядерного палива в пошкодженому приміщенні не було. Постраждалих серед працівників установи немає.

За даними компанії, після атаки на об’єкті спалахнула пожежа на площі 40 кв м, яку рятувальники швидко локалізували та ліквідували. Радіаційний фон на майданчику залишається в межах норми.

В “Енергоатомі” підкреслили, що удар по критичному об’єкту ядерної інфраструктури вкотре демонструє всьому світу зневагу до норм міжнародного права з боку Кремля, який свідомо провокує ризики глобальної радіаційної катастрофи.