Від обурення до нападів: як мобілізація в Україні перейшла у фазу взаємного насильства

Травень 2026 року позначився якісно новим рівнем ескалації навколо мобілізаційних заходів в Україні. Якщо раніше конфлікти між військовозобов’язаними та представниками територіальних центрів комплектування (ТЦК) здебільшого обмежувалися словесними суперечками, спробами втекти або поодинокими штовханинами, то протягом останніх тижнів фіксується перехід до активного контрнасильства. У травні задокументовано стрілянину по групі оповіщення в Дніпрі, газову атаку на службовий автомобіль в Одесі з втечею трьох військовозобов’язаних, ножовий напад у Савранській громаді на Одещині, спробу штурму відділу ТЦК у Міжгір’ї, блокування поліцейського авто в Одесі, озброєне “відбиття” чоловіка після проходження військово-лікарської комісії в Білгороді-Дністровському та силове визволення чоловіка з автомобіля ТЦК у Львові. Це вже не просто окремі інциденти, а тенденція, яка свідчить про радикалізацію частини суспільства та виснаження легітимних механізмів вирішення спорів навколо призову.

Найбільш показовою є Одеська область, яка стала головним осередком ескалації. Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що лише на Одещині від початку 2026 року зафіксували 14 нападів на групи оповіщення ТЦК, зокрема з використанням ножів, вогнепальної зброї та газу. Чотири найрезонансніші травневі епізоди сталися саме там. 5 травня два цивільні автомобілі заблокували службовий транспорт, який віз військовозобов’язаних до мобілізаційного центру для проходження ВЛК. Невстановлені особи пошкодили вікна, розпилили подразнювальний газ у салоні, і троє пасажирів втекли. Це була не спонтанна бійка, а успішна операція зі створення умов для втечі. 10 травня в селі Байбузівка Савранської громади чоловік, якого супроводжували до ТЦК після перевірки документів, завдав двом військовослужбовцям численних ножових поранень. Суд згодом взяв підозрюваного під варту без права застави. 14 травня в Одесі натовп блокував рух поліцейського автомобіля під час спроби доставити чоловіка, який самовільно залишив військову частину. Скло машини розбили ланцюгом, кількох учасників затримали, поліція відкрила два кримінальні провадження. Нарешті, 16-17 травня в Білгороді-Дністровському двоє чоловіків і жінка зі зброєю біля поліклініки (де проходили ВЛК) погрожували медикам і військовим, забрали 27-річного чоловіка, після чого в місті оголосили план “Перехоплення” і нападників затримали. Одещина дала майже повний спектр форм агресії: від блокування транспортних засобів до ножового й озброєного нападу.

Західні регіони показали іншу, але не менш небезпечну форму – “мобілізацію натовпу”. 9 травня в Міжгір’ї на Закарпатті група осіб намагалася силоміць прорватися на територію військового об’єкта. За інформацією журналістів, пролунало щонайменше чотири постріли, зокрема з автомата Калашникова. Офіційний ТЦК заявив про “відбитий напад”, але деталі залишаються суперечливими. 19 травня у Львові група цивільних оточила службовий автомобіль, пошкодила його і силоміць витягла чоловіка з салону. Цей епізод важливий тим, що демонструє перехід від індивідуальних сутичок до колективних дій, які фактично зривають мобілізаційну процедуру на очах перехожих. Такі відео, які стрімко поширюються в Telegram та Facebook, змінюють соціальну норму: для частини аудиторії вони перетворюються на зразок успішного спротиву, а не на кримінально караний напад.

Ми бачимо активне взаємне радикалізування середовища. За останні роки накопичилося чимало скарг на дії окремих представників ТЦК: використання балаклав, грубе поводження, вимагання грошей, насильство під час транспортування. Наприкінці квітня 2026 року СБУ затримала військових Пересипського ТЦК в Одесі, яких підозрювали у вимаганні грошей і насильстві у службовому мікроавтобусі. У Дніпрі 9 травня омбудсман Дмитро Лубінець відреагував на історію чоловіка, який після дій людей у балаклавах і формі опинився у комі. На Одещині актор Вадим Анохін звертався до поліції із заявою, що працівники ТЦК побили його і зламали палець. Частина суспільства дедалі менше довіряє законності дій конкретних груп оповіщення, а частина військових і правоохоронців дедалі частіше стикається вже не зі словесним невдоволенням, а з готовністю бити у відповідь. Саме це взаємне підживлення призводить до ескалації.

За офіційними даними Національної поліції, станом на 12 квітня 2026 року зафіксовано 620 нападів на представників ТЦК від початку повномасштабної війни, з них 118 – лише з початку 2026 року. Динаміка вражає: 5 випадків у 2022-му, 38 у 2023-му, 118 у 2024-му і 341 у 2025-му. Однак є суттєві розбіжності в даних. Ще 5 січня 2026 року командування Сухопутних військ на запит “Української правди” наводило значно нижчу кумулятивну цифру – 272 напади. Це не обов’язково свідчить про маніпуляцію, а скоріше про різні методики обліку, непублічний статус частини проваджень і відсутність єдиної системи фіксації. Станом на 24 травня достовірно верифікується щонайменше вісім великих травневих епізодів, але реальна кількість, ймовірно, вища. Цей інформаційний туман робить проблему ще більш уразливою до маніпуляцій, зокрема з боку російських пропагандистських ресурсів, які активно підсвічують кожен конфлікт.

Важливою складовою цієї кризи є цифрова інфраструктура спротиву. Судові вироки, оприлюднені у травні, показують, що поряд із стихійними натовпами існує зріле онлайн-середовище, яке роками допомагає обходити мобілізаційні заходи. На Миколаївщині суд засудив чоловіка, який у Telegram і Viber публікував локації груп оповіщення; один із чатів налічував понад 2400 учасників, а в повідомленнях фігурували агресивні репліки на кшталт “спалити треба”. У Кропивницькому підприємця засудили за адміністрування Telegram-каналу, де мобільні групи кодували словами “гроза”, “хмари”, “дощ” і “зелені”. У Запоріжжі вирок отримав адміністратор каналів, що системно публікували дані про переміщення військових і поліції на Київщині. Ці кейси не доводять, що кожен травневий напад координувався централізовано, але вони демонструють наявність екосистеми, яка навчає, попереджає, зводить свідків і нормалізує ідею фізичного зриву мобілізації. У травні 2026 року на вулиці часто виходив уже не “чистий спонтанний гнів”, а гнів, який багато місяців отримував мовні коди, маршрути і моральне виправдання онлайн.

Нормативна база за останні два роки стала значно чіткішою. Постанова Кабміну №560 формалізувала порядок призову, взаємодію ТЦК з поліцією та адміністраціями, оформлення відстрочок і проходження медичного огляду. Міноборони окремо роз’яснило, що повістка не дорівнює направленню на ВЛК. Використання боді-камер під час перевірки документів і вручення повісток уже врегульоване законом. Паралельно Міністерство оборони просуває цифровізацію: автоматизоване продовження відстрочок через застосунок “Резерв+”, за словами міністра, вже охоплює 90% таких випадків. Формально це мало б знижувати кількість конфліктів – менше фізичних візитів, більше цифрових процедур, більше відеофіксації. Але травень 2026 року показує величезний розрив між формальною регуляцією і вуличною практикою. Коли на публіку потрапляють кадри з балаклавами, штовханиною, криками та розбитими вікнами, норма “держава все врегулювала” перестає працювати.

Для системи мобілізації ці інциденти небезпечні не лише прямим насильством, а й ефектом наслідування. Коли з автомобіля ТЦК у Львові можна витягти людину натовпом, а в Одесі після атаки на транспорт тікають троє військовозобов’язаних, це посилає сигнал: силовий зрив процедури іноді спрацьовує. Для фронту втрати не вимірюються десятками тисяч людей, але кожен такий епізод б’є по каналу поповнення, а онлайн-інфраструктура “сповіщення про ТЦК” системно знижує ефективність комплектування. Для безпеки тилу ще гірше те, що конфлікти дедалі частіше відбуваються у житлових районах, біля лікарень, на дорогах і навіть біля самих приміщень ТЦК – зі зброєю, газом, розбитим склом і неконтрольованим натовпом.

Вихід із цього циклу взаємного радикалізування потребує не реактивного виправдовування, а проактивного управління ризиком. Влада має налагодити щотижневу публікацію єдиної статистики інцидентів із розбивкою за типом, регіоном і процесуальним статусом. Необхідно звести в одну систему дані Нацполіції, ТЦК, Військової служби правопорядку та Сухопутних військ. Варто зробити обов’язковою повну відеофіксацію дій груп оповіщення з чіткими правилами зберігання записів і публічним 48-годинним протоколом реагування на резонансні відео. Пріоритет має віддаватися цифровим процедурам, автоматичному підтвердженню законних відстрочок та максимальному спрямуванню добровольців і придатних громадян через прозорі механізми рекрутингу (“обрана військова частина”), а не через силову вуличну взаємодію там, де її можна уникнути. Громадянське суспільство натомість має зосередитися на правозахисному моніторингу, юридичній допомозі, фіксації порушень, швидкій перевірці контексту відео та демонтажі цифрових спільнот, які перетворюють уникнення мобілізації та атаки на представників держави на буденну соціальну практику. Лише так можна розірвати порочне коло, в якому неправомірні або грубі дії окремих груп ТЦК народжують цивільну помсту, а цивільна помста у відповідь легітимізує подальшу жорсткість держави.

У Тернополі чоловік “застрелився” у будівлі ТЦК

У Тернополі поліція розслідує обставини загибелі 46-річного місцевого мешканця у будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Тіло чоловіка виявили 23 травня у приміщенні вбиральні одного з ТЦК.

Про це повідомляє поліція Тернопільської області.

“Загиблий – 46-річний житель Тернополя. Як встановили поліцейські, цього дня чоловіка доставили до ТЦК для уточнення військово-облікових даних. За попередньою інформацією, він зайшов до вбиральні та здійснив самогубство за допомогою вогнепальної зброї” – йдеться у повідомленні.

Слідчі внесли відомості щодо події до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. При цьому до кваліфікації додано позначку “самогубство”.

Правоохоронці проводять розслідування, щоб з’ясувати всі деталі події. Наразі слідство не надало додаткових висновків, а також не уточнило, яким чином зброя опинилася у загиблого в приміщенні ТЦК.

У Черкасах та Львові під час заходів сповіщення пошкодили автомобілі ТЦК

У Черкасах між співробітниками ТЦК, представниками поліції та місцевими мешканцями виник конфлікт. Під час інциденту було пошкоджено автомобіль ТЦК.

Про це повідомив представник Черкаського обласного центру комплектування.

За інформацією від ТЦК, інцидент стався ввечері 19 травня в Черкасах. Для забезпечення порядку на місце були направлені додаткові патрулі.

“В районі вулиці Тараскова, під час проведення заходів оповіщення зафіксовано факт перешкоджання службовій діяльності військовослужбовців ТЦК та СП, які діяли у складі спільної з поліцією групи оповіщення.”, – вказано в повідомленні.

У відомстві розповіли, що під час перевірки даних військовозобов’язаного, який перебував у розшуку, місцеві жителі пошкодили машину співробітників ТЦК. Вони розбили вікна автомобіля та допомагали розшукуваному втекти.

На місце інциденту були направлені додаткові патрулі Національної поліції України для фіксації правопорушення та встановлення осіб, причетних до нього.

Також сьогодні під час роботи групи оповіщення в районі вулиці Богдана Хмельницького у Львові, за даними Львівського обласного ТЦК, група громадян проявила агресію щодо службового автомобіля військовослужбовців. Транспортний засіб було пошкоджено, виникла загроза життю та здоров’ю особового складу, що фактично зірвало проведення заходів з мобілізації.

На Черкащині ТЦК застосували сльозогінний газ у автомобілі з родиною ветерана

У Чигиринському районі Черкаської області стався конфлікт між представниками ТЦК та ветераном, який проходить реабілітацію. Під час перевірки співробітники застосували сльозогінний газ у салоні автомобіля, де перебували дружина та дитина ветерана.

Про інцидент повідомив Черкаський обласний ТЦК.

Згідно з інформацією від громадської організації, співробітники зупинили автомобіль, за кермом якого перебував військовослужбовець з ампутацією ноги та бойовими нагородами. У машині також були його дружина та дитина. Громадська організація повідомила, що під час інциденту в автомобілі використовували сльозогінний газ і лунали погрози.

ТЦК розпочав службову перевірку для з’ясування всіх обставин інциденту. В організації наголосили, що будь-які дії, здатні поставити під загрозу безпеку громадян або проявити неповагу до ветеранів, є неприйнятними.

Як стверджують представники ветеранської спільноти, до місця події прибув наряд поліції, який спробував вирішити конфлікт. Крім того, стало відомо про початок розслідування, яке веде Державне бюро розслідувань.

Представниця уповноваженого Верховної Ради з прав людини в Черкаській області направила запити до відповідних органів для розслідування дій учасників інциденту та правової оцінки їхніх дій.

Юнаки 2009 року народження зобов’язані стати на військовий облік до 31 липня

Українці, народжені у 2009 році, повинні стати на військовий облік у 2026 році, коли їм виповниться 17 років. Це необхідно зробити до 31 липня.

Про це нагадали у Львівському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У ТЦК уточнили, що процес стосується виключно внесення особистих даних до державного військового реєстру, що є обов’язковим для забезпечення роботи та планування оборонної системи країни. Реєстрація в реєстрі не передбачає призову на військову службу.

Для постановки на військовий облік існує два методи. У відомстві найбільш кращим способом вважається використання додатку Резерв+. Щоб скористатися ним, потрібно авторизуватися через BankID або Дія.Підпис та актуалізувати особисті дані в режимі онлайн.

Юнаки також можуть особисто відвідати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у своєму районі. Для цього їм потрібно пред’явити паспорт, ідентифікаційний номер платника податків, свідоцтво про народження, фотографію формату 35×45 та документи, що підтверджують їхню освіту.

Військово-лікарська комісія на даному етапі не потрібна. Медичний огляд відбудеться пізніше, безпосередньо перед початком базової військової підготовки.

У центрі комплектування настійно рекомендують не відкладати постановку на військовий облік до останнього моменту. Це необхідно для того, щоб уникнути адміністративної відповідальності та підтримувати актуальність облікових даних.

У Києві на 40% збільшили кількість мобілізаційних груп ТЦК

У Києві спостерігається зростання кількості груп оповіщення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки

Про це заявив Валерій Кравченко, виконувач обов’язків заступника начальника Київського ТЦК, на відкритому засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

У столиці тривають мобілізаційні заходи, які посилюються за рахунок збільшення кількості груп, що займаються цим питанням.

“Ми здійснюємо заходи оповіщення і в місцях проживання, і в місцях, де люди працюють”, — зазначив він.

Кравченко уточнив, що накази про створення та функціонування груп оповіщення видаються щодня, і ці групи працюють у звичайному режимі. Він також зазначив, що останнім часом їхня чисельність збільшилася у зв’язку з необхідністю посилення мобілізаційних заходів.

Він зазначив, що зростання спостерігалося приблизно протягом останніх трьох-чотирьох місяців, але конкретних цифр не назвав.

“Відсоток — десь близько 40% збільшилася кількість груп оповіщення”, — уточнив посадовець.

Він також нагадав, що минулого року структура ТЦК зазнала організаційних змін. Зокрема, були створені підрозділи охорони та оповіщення. Зараз штат груп оповіщення збільшено. У Рязані загорівся НПЗ після нічної атаки.

У Рязані, після потужної атаки дронів, загинули чотири людини, включаючи дитину. Ще щонайменше 12 отримали поранення. У місті пошкоджено житлові будинки та Рязанський НПЗ.

Цю інформацію поширюють телеграм-канали та місцеві

На Одещині чоловік важко поранив двох співробітників ТЦК

В Подільському районі Одеської області чоловік, якого супроводжували до центру комплектування, поранив ножем двох військовослужбовців. Обидва потерпілі перебувають у важкому стані в лікарні.

Про це повідомили в пресслужбі Одеського обласного ТЦК та СП.

Інцидент стався 10 травня в селі Байбузівка Савранської громади. Співробітники ТЦК та поліцейські зупинили чоловіка для перевірки його військово-облікових документів. За даними ТЦК, під час перевірки з’ясувалося, що чоловік розшукується за порушення правил військового обліку.

Під час супроводу до центру комплектування для оформлення документів чоловік напав на двох військовослужбовців з ножем. Поранених доставили до госпіталю. За інформацією ТЦК, їхній стан оцінюється як важкий.

У зв’язку з цим інцидентом поліція відкрила кримінальне провадження. Правоохоронці проводять розслідування та з’ясовують подробиці події.

В Україні розглядають можливість перетворення ТЦК на Офіси резерву+

Міноборони України планує реформувати систему комплектування. На зміну існуючим ТЦК та СП прийдуть офіси резерву+. Вони займатимуться двома завданнями: комплектуванням та соціальним супроводом.

Такою інформацією поділилися з “Українською правдою” співрозмовники з парламенту.

У міністерстві розглядають концепцію, в рамках якої на офіси комплектування покладуть функції з ведення обліку громадян, які підлягають призову, організації мобілізаційних заходів, залучення на службу та оформлення відповідних документів. У громадських місцях передбачається створення додаткових центрів для набору на військову службу.

Також пропонується організувати спеціальні пункти, де збиратимуться добровольці та військовозобов’язані, доставлені поліцією, для проходження необхідних процедур. У цих пунктах перевірятимуть документи, проводитимуть військово-лікарську комісію, а також оцінюватимуть психологічну та професійну придатність.

Зараз ТЦК виконують соціальні функції, які планують передати в окремі офіси супроводу. Зокрема, це стосується оформлення компенсацій для поранених, виплат сім’ям загиблих та інших процедур, які часто затримуються через велике навантаження. Деякі з цих послуг планується перевести в цифровий формат.

Участь поліції у доставці військовозобов’язаних залишається однією з найскладніших проблем.

“Довго обговорювали, хто має доставляти чоловіків із вулиці в ТЦК. У Міноборони пропонували, щоб цим займалися виключно поліцейські, без участі військових. Але поліція проти. Зараз усе заглохло — консенсусу немає”, — зазначив співрозмовник “УП” у військовому керівництві.

Голова Національної поліції Іван Виговський, за інформацією видання, не хотів брати на себе відповідальність за вуличні вербування, оскільки навіть мінімальна участь у цьому могла серйозно зашкодити іміджу.

Учасник перекидання буса ТЦК на “7-му кілометрі” отримав умовне покарання

Овідіопольський районний суд Одеської області схвалив угоду між прокурором та одним із учасників нападу на співробітників ТЦК і СП на ринку “7 кілометр”, що стався у жовтні 2025 року.

Про це стало відомо з вироку суду.

Чоловік погодився визнати свою провину, і як покарання йому було призначено п’ять років позбавлення волі. Однак суд замінив цей термін на три роки виправних робіт за протидію законній діяльності Збройних Сил України та інших військових структур.

30 жовтня дві групи оповіщення прибули на ринок на двох автомобілях, що їхали один за одним. Однак на в’їзді їм перегородила шлях місцева підприємниця, раніше засуджена за інше правопорушення. Жінка не пропускала машини, блокуючи проїзд.

У цей момент до місця подій підійшли невідомі особи, озброєні палицями та обрізками труб. Вони оточили групи оповіщення і почали атакувати їх. Одній із груп вдалося вирватися з оточення, інша ж була повністю заблокована.

Згідно з матеріалами суду, військові не застосовували силу у відповідь на агресію і намагалися уникнути ескалації конфлікту, щоб не наражати на небезпеку цивільне населення.

Під час інциденту службовий автомобіль зазнав пошкоджень, а серед військових були поранені. Свідки події розповіли, що конфлікт між працівниками складів на вулиці Базова та ТЦК спалахнув о 5:50 ранку біля асфальтового заводу, коли ринок ще не працював. Спочатку це була словесна суперечка, яка потім переросла в бійку і завершилася тим, що автомобіль перевернули на розі Базового провулку та вулиці Базова. Розлючені вантажники вивели з автобуса затриманого і зникли з місця події. Усі деталі інциденту зафіксовані на відеокамерах військовослужбовців і передані правоохоронцям.