У Сумах лікар заявив про побиття поліцією та ТЦК під час затримання

У Сумах завідувач стоматологічного відділення обласної лікарні Анатолій Чередниченко заявив про жорстке затримання за участі поліції та представників ТЦК.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За словами лікаря, інцидент стався біля під’їзду його будинку. На оприлюдненому відео видно, як чоловіка затримують та силоміць кладуть на землю.

Після цього в мережі з’явилися фото Чередниченка із закривавленою головою. Водночас момент, коли саме лікар отримав травму, на опублікованих кадрах не зафіксований.

У поліції заявили, що чоловік нібито чинив опір і напав на правоохоронців. За цим фактом відкрито кримінальне провадження.

Сам Чередниченко стверджує, що має бронювання від мобілізації, однак під час затримання відповідних документів при собі не мав.

Лубінець повідомив про зростання кількості скарг на порушення під час мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про зростання кількості звернень, пов’язаних із можливими порушеннями під час мобілізаційних заходів. За останні шість місяців до офісу омбудсмена надійшло 3425 таких скарг.

Про це він написав у Telegram.

За словами Лубінця, лише за перший тиждень липня було отримано ще 141 звернення. Заявники повідомляють про незаконні затримання, застосування сили та інші дії, які, на їхню думку, порушують права громадян.

Омбудсмен наголосив, що державні органи зобов’язані діяти суворо в межах закону, незалежно від обставин воєнного часу. Він зазначив, що силовий примус та ігнорування процедур не сприяють мобілізації, а підривають довіру до державних інститутів.

“Незаконні затримання, силові примуси та ігнорування закону не наближають перемогу. Навпаки — вони дискредитують сам процес мобілізації, яка є критично необхідною для оборони України”, — наголосив Дмитро Лубінець.

В офісі уповноваженого заявили, що кожне звернення розглядається у встановленому порядку. Якщо перевірка підтверджує ознаки порушень, матеріали надсилають до компетентних органів для вжиття відповідних заходів.

Лубінець закликав посадових осіб дотримуватися вимог Конституції та чинного законодавства. За його словами, навіть в умовах воєнного стану держава має зберігати баланс між потребами оборони та захистом прав людини.

У Львові поліція первіряє обставини побиття жінки військовослужбовцем ТЦК

У Львові розпочали перевірку після резонансного інциденту за участю військовослужбовців ТЦК та цивільної жінки під час заходів сповіщення.

Ситуація набула розголосу після публікації відео в соціальних мережах.

Львівський обласний ТЦК призначив службову перевірку. Там заявили, що встановлюють усі обставини події та дають правову оцінку діям учасників конфлікту. За підсумками перевірки командування має ухвалити рішення відповідно до законодавства.

Паралельно розслідуванням зайнялася поліція Львівської області. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом побиття 26-річної жінки під час інциденту. Наразі тривають слідчі дії.

За статтею, за якою розслідують справу, можливі штраф, громадські роботи строком до 200 годин або виправні роботи до одного року. У ТЦК закликали ЗМІ та громадськість не робити передчасних висновків до завершення офіційної перевірки.

Інцидент став черговим резонансним епізодом навколо співробітників територіальних центрів комплектування в Україні.

Лубінець заявив про різке зростання скарг на ТЦК і закликав перезапустити систему мобілізації

Чинна система мобілізації в Україні потребує не окремих виправлень, а повного перезапуску. Кількість скарг на порушення з боку ТЦК за останні роки зросла до критичного рівня.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Якщо у 2022 році офіс омбудсмена отримав 18 таких звернень, то у 2025 році їх стало в 333 рази більше.

“З кожного року я бачив у десятки разів збільшення кількості звернень саме по цьому напрямку. Зрозуміло, що ми побачили системну проблему”, — наголосив Лубінець

За його словами, реальна кількість випадків може бути значно вищою за офіційну статистику, а скарги надходять не лише до українського омбудсмена, а й до міжнародних правозахисних організацій.

Найскладнішу ситуацію він визначив в Одеській, Закарпатській, Львівській та Тернопільській областях. Омбудсмен навів приклади, коли людей із серйозними захворюваннями визнавали повністю придатними та відправляли до війська, після чого вони потрапляли до лікарень або створювали ризики для інших військовослужбовців. Окремо Уповноважений згадав чоловіка із ВІЛ-інфекцією 3-ї стадії, сифілісом, вірусними гепатитами B і C та гнійним сепсисом. Його також мобілізували й поставили в наряд на кухню.

“Кожного ранку, заступаючи на чергування, він повідомляв про свої хвороби і про те, що йому заборонено торкатися предметів, через які інфекція може передатися іншим військовослужбовцям. Жодної реакції не було”, — розповів Лубінець.

Також він розповів про випадок у Миколаєві, де, за його словами, чоловіка 18 діб утримували в приміщенні обласного ТЦК. Пізніше з’ясувалося, що він уже є діючим військовослужбовцем, а під час “мобілізації” отримав травми.

Омбудсман вважає, що однією з головних проблем стала система кількісних показників, через яку центри комплектування прагнуть виконати план за будь-яку ціну. За його словами, це призводить до зловживань, корупції та мобілізації людей, які не повинні потрапляти до армії через стан здоров’я або з інших законних підстав.

Серед пропозицій Лубінця — відмова від планових показників, перетворення ТЦК на сервісні центри для військовозобов’язаних та обов’язкове використання бодікамер співробітниками центрів комплектування.

Він наголосив, що відповідальність за реформу системи має взяти на себе керівництво Міністерства оборони. За даними військового омбудсмена Ольги Решетилової, близько 7% мобілізованих мали законну відстрочку, яку в ТЦК проігнорували.

Киянин подав до суду на Міноборони та Федорова через дії працівників ТЦК

У мережі активно поширюється інформація про подання позову до Київського окружного адміністративного суду проти Міністерства оборони України через заяви чоловіка про незаконне затримання представниками ТЦК та застосування до нього фізичної сили в Києві.

Про це стало відомо з публікації самого позивача у Facebook та копії позовної заяви, яку, за його словами, він подав до суду.

За словами чоловіка, інцидент стався 14 травня близько 10:30 біля станції метро Лук’янівська в Києві. Він стверджує, що його зупинили троє людей у військовій формі, які представилися працівниками ТЦК та СП. Позивач заявляє, що йому не пояснили підстави затримання, не показали документів і не дали можливості зв’язатися з адвокатом.

“14 травня о 10:30 біля метро Лук’янівська мене зупинили троє людей у військовому одязі – представники ТЦК та СП. Без пояснень, без документів, без можливості зателефонувати адвокату мене силою посадили в мікроавтобус і відвезли до відділення на Парково-Сирецькій”, – розповів позивач.

Чоловік також заявив, що у Шевченківському районному ТЦК його нібито намагалися змусити пройти військово-лікарську комісію. Після відмови, за його словами, один з офіцерів ударив його в обличчя, а інші працівники почали викручувати руки. Позивач стверджує, що попри тиск він не погодився пройти комісію, після чого його зачинили у підсобному приміщенні.

За словами потерпілого, звільнитися з приміщення ТЦК йому допоміг знайомий адвокат, до якого звернулася його дружина. Він повідомив, що того ж вечора звернувся до 12-ї лікарні Києва, де медики зафіксували забій та розтягнення зв’язок. Після цього позивач подав заяву до Шевченківського управління поліції №2.

У позовній заяві чоловік вимагає не лише притягнути до відповідальності працівників ТЦК, дії яких він вважає незаконними, а й зобов’язати Міністерство оборони провести службову перевірку.

“Зобов’язати Міністерство оборони України в особі Міністра оборони України Федорова Михайла Альбертовича провести службову перевірку за фактом незаконного затримання, примусової доставки та застосування фізичного насильства до позивача і притягнути винних до дисциплінарної відповідальності”, – йдеться у позовній заяві.

Також позивач просить суд зобов’язати Міністерство оборони надати йому письмову відповідь за результатами службової перевірки у строк, який визначить суд.

Окремо варто зазначити, що в наданих матеріалах йдеться саме про позицію позивача та його виклад обставин. На момент підготовки тексту офіційної позиції Міністерства оборони або ТЦК щодо цього інциденту в наданих матеріалах немає.

На Хмельниччині затримали чоловіка після стрілянини біля будівлі ТЦК

У селищі Летичів Хмельницької області правоохоронці затримали місцевого мешканця, який влаштував стрілянину поруч із районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

За даними Хмельницької обласної прокуратури, інцидент стався ввечері 17 червня. Попередньо встановлено, що 31-річний чоловік у стані алкогольного сп’яніння прийшов до будівлі ТЦК з автоматичною зброєю, яку раніше задекларував відповідно до закону.

Під час конфлікту з військовослужбовцями він кілька разів вистрілив у бік огорожі адміністративної будівлі, після чого втік з місця події.

Правоохоронці швидко встановили його місцезнаходження та затримали. Під час обшуку в чоловіка вилучили автомат, два магазини та 55 патронів.

Наразі триває досудове розслідування за фактом хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї. Слідчі готують повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

НА Одещині співробітників ТЦК запідозрили у викраденнях та катуваннях заради виконання “плану”

В Одеській області правоохоронці затримали дев’ятьох осіб у справі про незаконне утримання та катування чоловіків. Серед фігурантів — шестеро співробітників районного територіального центру комплектування та троє представників місцевої громадської організації.

Про це поінформували в Державному бюро розслідувань.

Співробітники ТЦК намагалися покращити показники мобілізації незаконними методами. Для пошуку чоловіків вони залучили цивільних помічників, які збирали інформацію та допомагали затримувати людей на вулицях.

Слідство стверджує, що потерпілих примусово доставляли до приміщень військкомату та утримували там без законних підстав. Там на чоловіків чинили фізичний та психологічний тиск, а також, за даними ДБР, застосовували тортури.

Під час обшуків правоохоронці вилучили гумові кийки, молотки та інші предмети, які могли використовуватися для насильства. Усім дев’ятьом затриманим повідомили про підозру за статтями про тортури, незаконне позбавлення волі та грабіж, вчинені організованою групою.

Суд відправив фігурантів під варту без права внесення застави. Зараз слідчі шукають інших можливих потерпілих і встановлюють повне коло причетних.

Від обурення до нападів: як мобілізація в Україні перейшла у фазу взаємного насильства

Травень 2026 року позначився якісно новим рівнем ескалації навколо мобілізаційних заходів в Україні. Якщо раніше конфлікти між військовозобов’язаними та представниками територіальних центрів комплектування (ТЦК) здебільшого обмежувалися словесними суперечками, спробами втекти або поодинокими штовханинами, то протягом останніх тижнів фіксується перехід до активного контрнасильства. У травні задокументовано стрілянину по групі оповіщення в Дніпрі, газову атаку на службовий автомобіль в Одесі з втечею трьох військовозобов’язаних, ножовий напад у Савранській громаді на Одещині, спробу штурму відділу ТЦК у Міжгір’ї, блокування поліцейського авто в Одесі, озброєне “відбиття” чоловіка після проходження військово-лікарської комісії в Білгороді-Дністровському та силове визволення чоловіка з автомобіля ТЦК у Львові. Це вже не просто окремі інциденти, а тенденція, яка свідчить про радикалізацію частини суспільства та виснаження легітимних механізмів вирішення спорів навколо призову.

Найбільш показовою є Одеська область, яка стала головним осередком ескалації. Речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин повідомив, що лише на Одещині від початку 2026 року зафіксували 14 нападів на групи оповіщення ТЦК, зокрема з використанням ножів, вогнепальної зброї та газу. Чотири найрезонансніші травневі епізоди сталися саме там. 5 травня два цивільні автомобілі заблокували службовий транспорт, який віз військовозобов’язаних до мобілізаційного центру для проходження ВЛК. Невстановлені особи пошкодили вікна, розпилили подразнювальний газ у салоні, і троє пасажирів втекли. Це була не спонтанна бійка, а успішна операція зі створення умов для втечі. 10 травня в селі Байбузівка Савранської громади чоловік, якого супроводжували до ТЦК після перевірки документів, завдав двом військовослужбовцям численних ножових поранень. Суд згодом взяв підозрюваного під варту без права застави. 14 травня в Одесі натовп блокував рух поліцейського автомобіля під час спроби доставити чоловіка, який самовільно залишив військову частину. Скло машини розбили ланцюгом, кількох учасників затримали, поліція відкрила два кримінальні провадження. Нарешті, 16-17 травня в Білгороді-Дністровському двоє чоловіків і жінка зі зброєю біля поліклініки (де проходили ВЛК) погрожували медикам і військовим, забрали 27-річного чоловіка, після чого в місті оголосили план “Перехоплення” і нападників затримали. Одещина дала майже повний спектр форм агресії: від блокування транспортних засобів до ножового й озброєного нападу.

Західні регіони показали іншу, але не менш небезпечну форму – “мобілізацію натовпу”. 9 травня в Міжгір’ї на Закарпатті група осіб намагалася силоміць прорватися на територію військового об’єкта. За інформацією журналістів, пролунало щонайменше чотири постріли, зокрема з автомата Калашникова. Офіційний ТЦК заявив про “відбитий напад”, але деталі залишаються суперечливими. 19 травня у Львові група цивільних оточила службовий автомобіль, пошкодила його і силоміць витягла чоловіка з салону. Цей епізод важливий тим, що демонструє перехід від індивідуальних сутичок до колективних дій, які фактично зривають мобілізаційну процедуру на очах перехожих. Такі відео, які стрімко поширюються в Telegram та Facebook, змінюють соціальну норму: для частини аудиторії вони перетворюються на зразок успішного спротиву, а не на кримінально караний напад.

Ми бачимо активне взаємне радикалізування середовища. За останні роки накопичилося чимало скарг на дії окремих представників ТЦК: використання балаклав, грубе поводження, вимагання грошей, насильство під час транспортування. Наприкінці квітня 2026 року СБУ затримала військових Пересипського ТЦК в Одесі, яких підозрювали у вимаганні грошей і насильстві у службовому мікроавтобусі. У Дніпрі 9 травня омбудсман Дмитро Лубінець відреагував на історію чоловіка, який після дій людей у балаклавах і формі опинився у комі. На Одещині актор Вадим Анохін звертався до поліції із заявою, що працівники ТЦК побили його і зламали палець. Частина суспільства дедалі менше довіряє законності дій конкретних груп оповіщення, а частина військових і правоохоронців дедалі частіше стикається вже не зі словесним невдоволенням, а з готовністю бити у відповідь. Саме це взаємне підживлення призводить до ескалації.

За офіційними даними Національної поліції, станом на 12 квітня 2026 року зафіксовано 620 нападів на представників ТЦК від початку повномасштабної війни, з них 118 – лише з початку 2026 року. Динаміка вражає: 5 випадків у 2022-му, 38 у 2023-му, 118 у 2024-му і 341 у 2025-му. Однак є суттєві розбіжності в даних. Ще 5 січня 2026 року командування Сухопутних військ на запит “Української правди” наводило значно нижчу кумулятивну цифру – 272 напади. Це не обов’язково свідчить про маніпуляцію, а скоріше про різні методики обліку, непублічний статус частини проваджень і відсутність єдиної системи фіксації. Станом на 24 травня достовірно верифікується щонайменше вісім великих травневих епізодів, але реальна кількість, ймовірно, вища. Цей інформаційний туман робить проблему ще більш уразливою до маніпуляцій, зокрема з боку російських пропагандистських ресурсів, які активно підсвічують кожен конфлікт.

Важливою складовою цієї кризи є цифрова інфраструктура спротиву. Судові вироки, оприлюднені у травні, показують, що поряд із стихійними натовпами існує зріле онлайн-середовище, яке роками допомагає обходити мобілізаційні заходи. На Миколаївщині суд засудив чоловіка, який у Telegram і Viber публікував локації груп оповіщення; один із чатів налічував понад 2400 учасників, а в повідомленнях фігурували агресивні репліки на кшталт “спалити треба”. У Кропивницькому підприємця засудили за адміністрування Telegram-каналу, де мобільні групи кодували словами “гроза”, “хмари”, “дощ” і “зелені”. У Запоріжжі вирок отримав адміністратор каналів, що системно публікували дані про переміщення військових і поліції на Київщині. Ці кейси не доводять, що кожен травневий напад координувався централізовано, але вони демонструють наявність екосистеми, яка навчає, попереджає, зводить свідків і нормалізує ідею фізичного зриву мобілізації. У травні 2026 року на вулиці часто виходив уже не “чистий спонтанний гнів”, а гнів, який багато місяців отримував мовні коди, маршрути і моральне виправдання онлайн.

Нормативна база за останні два роки стала значно чіткішою. Постанова Кабміну №560 формалізувала порядок призову, взаємодію ТЦК з поліцією та адміністраціями, оформлення відстрочок і проходження медичного огляду. Міноборони окремо роз’яснило, що повістка не дорівнює направленню на ВЛК. Використання боді-камер під час перевірки документів і вручення повісток уже врегульоване законом. Паралельно Міністерство оборони просуває цифровізацію: автоматизоване продовження відстрочок через застосунок “Резерв+”, за словами міністра, вже охоплює 90% таких випадків. Формально це мало б знижувати кількість конфліктів – менше фізичних візитів, більше цифрових процедур, більше відеофіксації. Але травень 2026 року показує величезний розрив між формальною регуляцією і вуличною практикою. Коли на публіку потрапляють кадри з балаклавами, штовханиною, криками та розбитими вікнами, норма “держава все врегулювала” перестає працювати.

Для системи мобілізації ці інциденти небезпечні не лише прямим насильством, а й ефектом наслідування. Коли з автомобіля ТЦК у Львові можна витягти людину натовпом, а в Одесі після атаки на транспорт тікають троє військовозобов’язаних, це посилає сигнал: силовий зрив процедури іноді спрацьовує. Для фронту втрати не вимірюються десятками тисяч людей, але кожен такий епізод б’є по каналу поповнення, а онлайн-інфраструктура “сповіщення про ТЦК” системно знижує ефективність комплектування. Для безпеки тилу ще гірше те, що конфлікти дедалі частіше відбуваються у житлових районах, біля лікарень, на дорогах і навіть біля самих приміщень ТЦК – зі зброєю, газом, розбитим склом і неконтрольованим натовпом.

Вихід із цього циклу взаємного радикалізування потребує не реактивного виправдовування, а проактивного управління ризиком. Влада має налагодити щотижневу публікацію єдиної статистики інцидентів із розбивкою за типом, регіоном і процесуальним статусом. Необхідно звести в одну систему дані Нацполіції, ТЦК, Військової служби правопорядку та Сухопутних військ. Варто зробити обов’язковою повну відеофіксацію дій груп оповіщення з чіткими правилами зберігання записів і публічним 48-годинним протоколом реагування на резонансні відео. Пріоритет має віддаватися цифровим процедурам, автоматичному підтвердженню законних відстрочок та максимальному спрямуванню добровольців і придатних громадян через прозорі механізми рекрутингу (“обрана військова частина”), а не через силову вуличну взаємодію там, де її можна уникнути. Громадянське суспільство натомість має зосередитися на правозахисному моніторингу, юридичній допомозі, фіксації порушень, швидкій перевірці контексту відео та демонтажі цифрових спільнот, які перетворюють уникнення мобілізації та атаки на представників держави на буденну соціальну практику. Лише так можна розірвати порочне коло, в якому неправомірні або грубі дії окремих груп ТЦК народжують цивільну помсту, а цивільна помста у відповідь легітимізує подальшу жорсткість держави.

У Тернополі чоловік “застрелився” у будівлі ТЦК

У Тернополі поліція розслідує обставини загибелі 46-річного місцевого мешканця у будівлі територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Тіло чоловіка виявили 23 травня у приміщенні вбиральні одного з ТЦК.

Про це повідомляє поліція Тернопільської області.

“Загиблий – 46-річний житель Тернополя. Як встановили поліцейські, цього дня чоловіка доставили до ТЦК для уточнення військово-облікових даних. За попередньою інформацією, він зайшов до вбиральні та здійснив самогубство за допомогою вогнепальної зброї” – йдеться у повідомленні.

Слідчі внесли відомості щодо події до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України. При цьому до кваліфікації додано позначку “самогубство”.

Правоохоронці проводять розслідування, щоб з’ясувати всі деталі події. Наразі слідство не надало додаткових висновків, а також не уточнило, яким чином зброя опинилася у загиблого в приміщенні ТЦК.