Кремль більше не обговорює повернення окупованих територій Україні

Росія більше не готова обговорювати повернення частини окупованих територій України в рамках можливої угоди про припинення війни.

Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела, наближені до Кремля.

За даними агентства, Кремль зайняв більш жорстку позицію і розраховує силою встановити повний контроль над Донецькою областю. Також, як стверджують співрозмовники Bloomberg, Москва хоче зберегти контроль над прикордонними територіями Сумської та Харківської областей, розглядаючи їх як буферні зони.

Джерела видання пов’язують відмову від територіальних поступок із тим, що в Кремлі вважають зірваними неформальні домовленості, нібито досягнуті під час зустрічі Путіна та Дональда Трампа на Алясці у 2025 році. США, у свою чергу, наполягають, що жодної угоди про припинення війни тоді досягнуто не було.

Видання також пише, що на жорсткість позиції Москви вплинули українські удари по території Росії, зокрема по Москві, пошкодження нафтопереробних заводів та дефіцит палива. Додатковим чинником стало обговорення в США нового законопроекту про санкції проти Росії.

За словами співрозмовників агентства, Росія готова повернутися до переговорів лише після захоплення всієї Донецької області. При цьому Міноборони РФ, як стверджується, пообіцяло Путіну взяти регіон під контроль до кінця року, хоча частина російських військових вважає такий термін нереалістичним і говорить про 2027 рік.

У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

Зеленський розглядає можливість відставки Сирського на тлі протестів

Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Про це пише Financial Times з посиланням на джерела в оточенні українського президента.

За даними видання, питання кадрових змін в армії стало актуальним після протестів на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Акції поступово переросли в ширшу кампанію з вимогами оновити керівництво Збройних сил України.

Як стверджують джерела FT, Зеленський готовий розглянути відставку Сирського лише за умови, що знайде кандидата, здатного забезпечити спокійну передачу командування. Головне завдання — зберегти стійкість оборони на всій лінії фронту протяжністю близько 1200 км.

Зараз президент проводить консультації з військовими командирами та обговорює ситуацію на найбільш напружених ділянках фронту. Окремо йдеться про постачання озброєння, характер бойових дій та подальші наміри російських військ.

Серед учасників консультацій називалися командири кількох корпусів, зокрема представники ДШВ, армійських корпусів, Нацгвардії та Сил безпілотних систем. Офіційного рішення про відставку Сирського наразі не оголошувалося.

В Україні понад тисячу кілометрів доріг облаштували антидроновим захистом

З початку 2026 року Державна спеціальна служба транспорту України за дорученням Міноборони облаштувала антидроновим захистом 1066 км ключових логістичних маршрутів у прифронтових регіонах. Роботи вже завершено на 27 ділянках, ще на 16 ділянках триває ремонт доріг.

Про це повідомила пресслужба Міноборони.

Лише з початку червня побудовано 325 км захисних споруд, ще понад 31 км відновлено. Крім того, за цей період відремонтували майже 233 км автодоріг. Загалом з квітня, коли розпочалися роботи, було відремонтовано понад 369,6 кмдоріг.

“У сучасній війні логістичні маршрути є однією з пріоритетних цілей ворога, тому наявність захисту від дронів безпосередньо впливає на стійкість забезпечення підрозділів”, – йдеться у повідомленні.

У Міноборони України наголошують, що безпека військової логістики залишається одним із ключових чинників стійкості армії. Тому розгортання антидронового захисту на прифронтових маршрутах продовжують розширювати.

Угорщина заявила про намір відновити довіру з НАТО та дистанціюватися від Росії

Новий міністр оборони Угорщини Ромулус Русин-Сенді заявив, що Будапешт має намір відновити довіру з союзниками по НАТО та остаточно віддалитися від Росії.

Про це він сказав під час дискусії на форумі Budapest Energy and Strategy Talks.

За словами міністра, нова влада вибудовує оборонну стратегію, виходячи з інтересів самої Угорщини та її партнерів. Він зазначив, що одним із перших кроків уряду стало вибачення перед окремими союзниками, зокрема перед Фінляндією, вступ якої до НАТО колишня угорська влада тривалий час блокувала.

Русин-Сенді підкреслив, що Угорщина “закриває двері для росіян”. Він також заявив, що російські спецслужби намагалися діяти через неофіційні канали впливу, але Будапешт більше не має наміру цього допускати.

Глава Міноборони додав, що країна уважно стежить не тільки за війною в Україні, а й за ситуацією на Близькому Сході. На його думку, конфлікти завершаться лише тоді, коли до миру будуть готові політичне керівництво, військові та суспільство.

Окремо міністр прокоментував зобов’язання НАТО щодо збільшення оборонних видатків до п’яти відсотків ВВП. Угорщина розраховує досягти цього показника до 2035 року, але наразі продовжуватиме враховувати внутрішню економічну ситуацію, а також витрати на освіту та охорону здоров’я. Паралельно Будапешт має намір модернізувати армію та укладати нові угоди з європейськими виробниками озброєння.

Загроза для України з боку Білорусі досі зберігається

У Білорусі продовжують розвивати військову інфраструктуру поблизу українського кордону, хоча ударного угруповання військ на цьому напрямку наразі немає.

Про це повідомив представник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

За його словами, йдеться про будівництво полігонів, логістичних маршрутів, а також об’єктів для розміщення особового складу та техніки. Основна увага приділяється напрямкам, пов’язаним із Чернігівською та Київською областями.

Демченко також заявив, що Росія продовжує тиснути на керівництво Білорусі, домагаючись більш прямої участі білоруської армії у війні проти України. При цьому, за його словами, Мінськ намагається не піддаватися цьому тиску й уникати масштабного залучення своїх військ.

У Держприкордонній службі України вважають, що загроза з білоруського напрямку зберігається.

“Наше завдання насамперед — нарощувати оборонні спроможності по лінії кордону та в прикордонні, щоб бути готовими до розвитку будь-яких ситуацій”, — наголосив Демченко.

Китай передавав Росії технології для перевірки їх в умовах бойових дій

Співробітництво між Росією та Китаєм, за даними Der Spiegel, виходить за межі поставок товарів подвійного призначення. Журнал стверджує, що між Москвою та Пекіном діє більш глибока система обміну в сфері оборони, технологій та аналізу бойового досвіду.

Розслідування такої співпраці оприлюднив журнал Der Spiegel.

За інформацією видання, Росія передає Китаю практичні дані про ведення сучасної війни, отримані в Україні. Натомість Москва отримує від КНР електроніку, мікросхеми та інші компоненти, необхідні для військового виробництва в умовах санкцій.

Der Spiegel пише, що взаємодія охоплює системи ППО та ПРО, військову авіацію, бронетехніку, космічну зброю, штучний інтелект та автономні ударні комплекси. Окремий напрямок пов’язаний із безпілотниками та технологіями “рою” БПЛА.

Особливу увагу, як стверджується в розслідуванні, сторони приділяли протидії супутниковій мережі Starlink, яку активно використовує Україна. Розглядалися як дипломатичні способи обмеження її роботи, так і технічні методи втручання, включаючи пошук вразливостей і спроби зараження терміналів шкідливим кодом.

Європейські спецслужби, за даними журналістів, фіксували навчання російських військових роботі з китайськими безпілотниками. Також повідомляється, що китайські офіцери відвідували зону бойових дій у якості спостерігачів, щоб вивчати застосування сучасних технологій у реальних бойових умовах.

Лавров заявив про незмінність вимог Москви до Києва щодо припинення війни

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не має наміру завершувати війну проти України, доки Київ не виконає умови, раніше озвучені Володимиром Путіним. Таким чином російська сторона знову дала зрозуміти, що дотримується колишньої лінії і не збирається переглядати свої вимоги.

На прес-конференції після переговорів із главою МЗС Мозамбіку Лавров сказав, що Росія домагатиметься виконання всіх цілей, визначених Кремлем.

За його словами, Москва не бачить причин змінювати позицію і продовжуватиме військові дії доти, доки її умови не будуть прийняті.

Йдеться про вимоги, які Путін висунув у червні 2024 року. Серед них — виведення українських військ із “ДНР”, “ЛНР”, Запорізької та Херсонської областей, визнання цих регіонів і Криму частиною Росії, відмова України від вступу до НАТО, а також заявлені Москвою “демілітаризація” та “денацифікація”.

Лавров також звинуватив західні країни в імітації готовності до переговорів. Він стверджує, що Захід продовжує висувати Росії ультимативні умови й водночас нарощує військову підтримку України. За словами глави російського МЗС, довіра Москви до західних партнерів вичерпана.

Заява пролунала на тлі нової дипломатичної активності після саміту НАТО в Анкарі, де союзники України підтвердили готовність посилювати допомогу Києву. В Україні, у свою чергу, наполягають, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на нормах міжнародного права, повазі до суверенітету та відновленні територіальної цілісності країни.

Сирський заявив про уповільнення темпів російського наступу у першій половині 2026 року

У першому півріччі 2026 року просування російських військ сповільнилося більш ніж удвічі. Це сталося попри майже подвійну перевагу російської армії в особовому складі та техніці.

Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський.

Сирський стверджує, що російські війська намагалися розгорнути масштабний наступ, однак не досягли поставлених цілей. Якщо раніше активні наступальні дії велися на 13 оперативних напрямках, то зараз, за його оцінкою, таких напрямків залишилося не більше шести–семи.

Українські війська продовжують оборонну операцію й одночасно проводять стабілізаційні дії. На окремих ділянках фронту Сили оборони України ведуть активні бої та зберігають ініціативу.

“Наразі співвідношення наших штурмових дій до дій противника становить приблизно 40 на 60. Саме завдяки активним діям Сил оборони у першому півріччі 2026 року темпи просування російських військ скоротилися більш ніж удвічі”, – зазначив генерал.

Окремо Сирський навів дані щодо ударів у рамках кампаній Deep Strike та Middle Strike. За його словами, за шість місяців на території Росії було уражено 697 цілей, а прямі та непрямі економічні збитки оцінюються щонайменше у 6,1 млрд доларів. У рамках Middle Strike, як заявив головнокомандувач ЗСУ, уражено 7028 об’єктів.

Також Сирський повідомив, що за перше півріччя артилерія виконала понад 456 тис вогневих завдань, ракетні війська завдали понад 1140 ударів, авіація Повітряних сил — понад 1100, а підрозділи підтримки — близько 1400. За підсумками наради він окремо наголосив на необхідності проводити ротацію особового складу не рідше ніж раз на 60 днів.