У районах Слов’янська, що підлягають обов’язковій евакуації, перебувають 34 дитини.
Про це повідомив голова Слов’янської МВА Вадим Лях.
Посадовець підкреслив, що це вимушені заходи заради безпеки сімей з дітьми. На кінець березня, за його словами, таких дітей налічувалося 96.
“Провів нараду з правоохоронцями з питання евакуації сімей з дітьми. Обговорили шляхи прискорення процесу, адже ситуація дедалі стає небезпечнішою”, — зазначив Лях.
Україна отримала останній транш фінансової допомоги від Великої Британії у розмірі £752 млн, що еквівалентно приблизно 1 млрд доларів. Ці кошти надійшли в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).
Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України.
Виділені кошти призначені для вирішення ключових завдань у сфері безпеки та оборони.
У Міністерстві фінансів повідомили, що 1 березня 2025 року Сергій Марченко, голова Мінфіну, та Рейчел Рівз, канцлерка казначейства Великої Британії, уклали угоду про виділення Україні £2,26 млрд (приблизно $3 млрд) на військові витрати.
У березні та квітні 2025 року Україна отримала перші два транші фінансової допомоги на загальну суму £1,5 млрд.
Кошти, про які йдеться, є частиною механізму ERA, розробленого країнами G7. Загальна сума становить $50 млрд. Кредит буде погашатися та обслуговуватися за рахунок доходів, які будуть отримані від заморожених російських суверенних активів. Фінансування триватиме протягом 30 років.
Німеччина готова надати Національній гвардії України понад тисячу дронів-перехоплювачів METIS. Ці пристрої призначені для нейтралізації російських безпілотних літальних апаратів, що здійснюють атаки.
Про це повідомила організація “German Aid to Ukraine”, яка стежить за наданням допомоги Україні.
Україна активізувала застосування дронів-перехоплювачів для боротьби з російськими боєприпасами, що кружляють, зокрема, з безпілотниками типу “Шахед-131/136”.
У березні 2026 року Міністерство оборони України відзвітувало про перехоплення понад 33 тис російських безпілотників різних типів. Цей результат у понад два рази кращий за показники попереднього місяця.
Публікація повідомляє, що в умовах зростання інтересу до подібних систем Україна отримує підтримку від іноземних держав. Йдеться як про фінансування розробки українських технологій, таких як перехоплювач WIY STRILA, так і про постачання або виробництво західних систем.
Серед них — безпілотний перехоплювач METIS, розроблений німецькою компанією TYTAN Technologies. За інформацією з джерел, що мають відомості про поставки, німецький уряд доручив мюнхенському підприємству створити та передати Національній гвардії України понад тисячу таких безпілотників.
Компанія утрималася від коментарів щодо наявності контракту, пославшись на важливі аспекти безпеки. При цьому представники компанії зазначили, що вони мають довгострокові партнерські відносини з українськими військовими та продовжують надавати підтримку Україні в її зусиллях з оборони.
METIS — це безпілотник, оснащений штучним інтелектом.
Цей апарат може подолати відстань понад 45 км і точно вражати цілі на висоті до 6 км. Його максимальна швидкість становить 400 км/год, що дозволяє ефективно перехоплювати швидко рухомі повітряні цілі та успішно справлятися з повільнішими дронами.
За необхідності пристрій може бути оснащений бойовою частиною вагою близько одного кілограма. У такому випадку він функціонує за принципом “поразка-знищення”, що підвищує ймовірність успішного перехоплення.
При виявленні ворожої дрона її координати та швидкість надсилаються на станцію управління METIS. На підставі отриманих даних штучний інтелект визначає найбільш ефективну зону для перехоплення, що збільшує успішність операції та мінімізує ризик пошкоджень.
Після активації дрон автоматично рухається до вказаної точки і потім здійснює захоплення цілі.
Ці пристрої пройшли всебічні випробування на конкурсах НАТО, у підрозділах Бундесверу та в реальних бойових умовах в Україні, перш ніж стати доступними для придбання. Представники TYTAN Technologies зазначили, що їхні фахівці постійно працюють в Україні, надаючи підтримку військовим протягом усього року.
Використання цих дронів на українській території дозволить отримати додаткові дані для вдосконалення системи. У майбутньому Збройні сили Німеччини можуть інтегрувати їх у сучасні комплекси для протидії безпілотникам.
Міжнародна спільнота активно обговорює угоду 2022 року між ООН, Україною та Росією, спрямовану на відновлення експорту українського зерна. Досвід України у розблокуванні власного морського експорту може стати в нагоді Трампу.
Про це пише The Wall Street Journal.
У публікації зазначили, що після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році флот агресора став загрожувати Одесі – ключовому українському порту. Це призвело до припинення експорту зерна та інших товарів, що негативно позначилося на економіці країни. У відповідь на це Київ був змушений шукати альтернативні шляхи. У результаті частину вантажів перенаправили через сусідні західні країни, а також задіяли дрібніші річкові порти.
Незважаючи на вжиті тимчасові заходи, наслідки паралізованих морських портів в Одеській області України продовжували поширюватися, зачіпаючи не тільки цю територію, а й країни, що розвиваються, які залежать від українського зерна. У цих країнах зростання цін на зерно поглибило дефіцит продовольства.
У квітні того ж року візит генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша до України, Росії та Туреччини ознаменував початок тримісячного процесу розробки формулювань, які б влаштували всі сторони та дозволили відновити морський експорт зерна в рамках Чорноморської зернової ініціативи. Посередництво ООН сприяло укладенню угод з кожною зі сторін, які охоплювали лише сільськогосподарську продукцію, тоді як інші товари продовжували відправлятися через річкові порти, що не підпадали під дію цих домовленостей.
Експорт було відновлено, однак Росія почала відкладати перевірки, які були передбачені угодою. У 2023 році РФ відмовилася продовжувати угоду, і морський експорт знову зупинився, оскільки жодна зовнішня організація не могла гарантувати безпеку суден.
Потім українські морські дрони атакували Чорноморський флот Росії, пошкодивши або потопивши п’яту частину його суден. Це змусило Росію відвести свої кораблі.
У серпні відновився рух суден коридором, що дозволило поступово відновити вантажопотік. За інформацією Адміністрації морських портів України, у 2024 році обсяг вантажів, що проходять через українські порти, досяг 97,2 млн метричних тонн, що на 35,2 млн тонн більше, ніж у 2023 році.
Російська армія продовжує завдавати ударів по українських експортних вузлах, використовуючи дрони та ракети великої дальності. За інформацією українського керівництва, приблизно 90% сільськогосподарської продукції країни вивозиться морським шляхом, що майже досягло довоєнного показника у 94%.
WSJ повідомляє, що цей випадок викриває межі дипломатичних зусиль в умовах війни та підкреслює важливість досягнення вирішального військового успіху в подібних конфліктах. Це цінний урок для президента Трампа, який прагне до швидкого завершення бойових дій.
Росія продовжує атакувати інфраструктуру України та проводити наступальні операції на фронті, плануючи вести бойові дії щонайменше до кінця літа.
Про це розповів Андрій Коваленко, голова Центру протидії дезінформації при РНБО.
“Але також приціл росіян — війна протягом усього року”, — зазначив він.
Коваленко наголосив, що Україна готова зустріти будь-які труднощі, і втрати для Росії будуть збільшуватися як на передовій, так і в глибокому тилу.
Якщо країни Європейського Союзу дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для нанесення ударів дронами по російських портових об’єктах на Балтиці, Москва вживе відповідних заходів.
Слова представника Кремля Дмитра Пєскова наводить агенція “Reuters”.
За минулий тиждень Україна активізувала атаки на російську інфраструктуру для експорту нафти, використовуючи безпілотники для нанесення ударів по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ.
“Безумовно, ми вважаємо, що якщо має місце надання повітряного простору для здійснення ворожої, терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки. І вжити відповідних заходів. Але тут не головне, що думають у Кремлі. Тут головне, як ситуацію аналізують наші військові, а вони її ретельно відстежують, аналізують і виступають з відповідними пропозиціями, які потім розглядаються”, – сказав Пєсков у вівторок.
За його словами, критичні об’єкти, що мають ключове значення для транспортної інфраструктури Росії, перебувають під захистом. Однак це не гарантує їх повної безпеки від потенційних “терористичних атак”.
В останні місяці українські безпілотники великого радіусу дії систематично завдають ударів по нафтобазах, нафтопереробних заводах, нафтопроводах та експортних портах Росії. Одним із найважливіших об’єктів став порт Усть-Луга, який є одним із найбільших російських портів для експорту нафти та нафтопродуктів. Напередодні Зеленський заявив, що після українських атак експортні можливості порту Усть-Луга знизилися на 60%.
Удари ЗСУ по російських тилових об’єктах посилили дискусії серед російських чиновників щодо якнайшвидшого завершення війни з Україною. Українські безпілотники та контратаки демонструють технологічну перевагу Києва на полі бою.
Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики ISW зазначають, що результативні удари України по російських цілях у глибині країни викликають занепокоєння в ультранаціоналістичному сегменті російського медіапростору. Один із відомих російських експертів підкреслив, що економіка Заходу суттєво перевершує російську, а атаки українських безпілотників становлять дедалі серйознішу загрозу для інфраструктури Росії.
У звіті зазначається, що Москва не має ресурсів для виробництва ракет-перехоплювачів у кількості, достатній для протистояння економічному потенціалу Заходу. На думку експертів, це ставить її в невигідне становище і змушує шукати шляхи завершення конфлікту.
У російських ЗМІ деякі учасники обговорень війни починають відзначати успіхи України на фронті та визнають високу ефективність використання безпілотників.
26 березня ультраправий блогер, відомий своїми радикальними поглядами, заявив, що в найближчі місяці російські збройні сили не зможуть переломити хід бойових дій. Він також зазначив, що ефективні українські контратаки ускладнили плани Росії щодо подальшого наступу в 2026 році.
Російські військові почали оснащувати ударні безпілотники Shahed макетами авіаційних ракет Р-60. Таким чином вони намагаються заплутати та відволікти сили протиповітряної оборони.
Про це розповів експерт з радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов .
Наявність «обманок» здатна спонукати підрозділи перехоплювачів розглядати дрон як більш значущу ціль.
Він підкреслив, що армійська авіація має алгоритми дій для подібних загроз. При цьому військові, відповідальні за перехоплення російських БПЛА, можуть використовувати ресурси на їх знищення, вважаючи, що ці дрони становлять велику небезпеку.
“Треба подумати, за якими ознаками ми можемо відрізнити “Шахед” з фальшивими ракетами”, — закликав “Флеш”.
Головне управління розвідки Міністерства оборони Росії заявило, що безпілотні літальні апарати, оснащені авіаційними ракетами Р-60, застосовуються для знищення літаків і вертольотів, які їм протидіють.
Росія виграє економічно завдяки зростанню цін на нафту та пом’якшенню санкцій. Водночас США можуть зосередитися на Близькому Сході та зменшити військову допомогу Україні.
Президент України зробив цю заяву в інтерв’ю “Axios”.
Зеленський також висловив занепокоєння можливими складнощами у постачанні озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони.
“Я не просто занепокоєний — я впевнений, що такі виклики будуть”, — зазначив президент.
Володимир Зеленський поінформував лідерів близькосхідних держав про дані розвідки, що стосуються російської допомоги Ірану. Йшлося про можливе надання цілевказівки для атак на американські та союзні бази в регіоні.
За його словами, є підстави вважати, що Росія надавала Ірану супутникові знімки військових об’єктів у Саудівській Аравії, Катарі, Йорданії та ОАЕ. Крім того, припускається, що Росія ділилася з Іраном досвідом використання FPV-дронів у бойових умовах.
Глава держави наголосив на тому, що Україна звернулася до країн регіону із закликом до якнайшвидшого завершення конфлікту та пошуку шляхів мирного врегулювання.
Зеленський висловив занепокоєння щодо можливого тиску з боку адміністрації Дональда Трампа, який може стосуватися територіальних поступок після завершення конфлікту в Ірані.
Він наголосив, що Україна не ініціювала конфлікт і не повинна нести відповідальність за його завершення, а виведення українських військ може створити ризики для безпеки країни.
Президент зазначив, що мирні переговори затримуються через те, що США зараз зосереджені на ситуації в Ірані.
