У ЄС узгодили 21-й пакет санкцій проти Росії

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що країни Євросоюзу домовилися про 21-й пакет санкцій проти Росії.

Про це вона повідомила у соцмережі X.

За словами фон дер Ляєн, ще 32 російські банки потраплять під заборону на фінансові операції. Крім того, Євросоюз робить крок до офіційної заборони на в’їзд для російських військових.

Переговори щодо нового пакету заходів проходили складно. Раніше Греція виступала проти заборони європейським компаніям перевозити російський СПГ до третіх країн. У підсумку країни ЄС узгодили компроміс: дозволити виконання лише тих контрактів на перевезення російського СПГ, які були укладені до 24 лютого 2022 року.

Греція, Мальта та Кіпр також висловлювали занепокоєння через збереження граничної ціни на російську нафту на рівні 44,10 долара за барель. ЄС продовжив дію обмеження до четверга, щоб отримати більше часу для пошуку компромісу.

Частину пропозицій із остаточного варіанту пакету вилучили через економічні ризики. Під час переговорів Австрія порушувала питання щодо Raiffeisen Bank International, який домагається компенсації за конфіскацію активів у Росії на суму 2,44 млрд євро.

Крім того, з документа вилучили пропозицію про поступову заборону імпорту російської риби. Низка країн ЄС побоювалася зростання цін для споживачів та негативних наслідків для рибопереробної галузі.

До остаточної версії також не увійшли санкції проти глави РПЦ Кирила та обмеження для колишніх російських військовослужбовців. Як повідомляється, проти цих пунктів, зокрема, виступала Болгарія.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

ЄС не надаватиме тимчасового захисту для військовозобов’язаних українців з наступного року

Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2028 року. Цей механізм дозволяє українцям легально проживати, працювати та навчатися в країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку.

Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.

При цьому для нових заявників запроваджуються додаткові умови. Вони стосуватимуться лише тих українців, які звернуться за тимчасовим захистом після набрання рішенням чинності. Зміни не торкнуться людей, які вже отримали цей статус у країнах ЄС.

Тепер нові заявники повинні будуть підтвердити, що виконали вимоги українського законодавства щодо військового обов’язку. Як підтвердження можна буде надати паспорт із штампом про законний виїзд з України або паперовий чи електронний документ про виконання військових обов’язків чи законне звільнення від них.

У Євросоюзі пояснюють це тим, що підтримка України має враховувати й її оборонні потреби. При цьому Брюссель наголошує, що механізм тимчасового захисту зберігається, оскільки мільйони українців все ще потребують правової стабільності та можливості залишатися в країнах ЄС.

За даними європейської сторони, тимчасовим захистом зараз користуються понад чотири мільйони українців. Раніше дія програми мала завершитися 4 березня 2027 року, тепер її продовжили ще на один рік.

Євросоюз готує для України кредит на закупівлю британської зброї

Європейський Союз має намір надати Україні можливість закуповувати озброєння у Великій Британії за рахунок оборонного кредиту на 60 млрд євро.  Кошти планують надати Києву як цільову позикову підтримку для військових закупівель.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Переговори щодо цього механізму тривали кілька місяців і, як стверджують джерела видання, були значною мірою узгоджені на полях саміту НАТО в Анкарі. Офіційно про запуск програми можуть оголосити наступного тижня в Парижі під час зустрічі “Коаліції охочих”, де очікується участь голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн.

Серед пріоритетних закупівель називають британські ракети Storm Shadow, а також додаткові засоби протиповітряної оборони та ударні системи. Союзники розраховують посилити українську армію до зими, щоб розширити її можливості на тлі триваючих бойових дій.

Bloomberg зазначає, що нова схема стала компромісним рішенням після тривалих розбіжностей між ЄС і Великою Британією. За даними видання, суперечка виникла через умови участі Британії та плату за доступ до фонду.

“Угода розглядається як примирливий крок з боку ЄС після того, як раніше сторонам не вдалося досягти згоди щодо приєднання Великої Британії до оборонного фонду ЄС SAFE у розмірі 150 мільярдів євро”, – йдеться у статті.

Окремо обговорюється угода про доступ Великої Британії до європейського фонду інвестицій у технологічні компанії, однак її відклали через зміну глави британського уряду. При цьому європейські країни продовжують шукати додаткові способи фінансування військової допомоги Україні, зокрема закупівлі зброї за рахунок заморожених російських активів та програми PURL.

Кандидатка на посаду мера Кракова розпочала кампанію роликом проти українського прапора

Кандидатка на посаду мера Кракова Маріанна Шрайбер опублікувала провокаційний передвиборчий ролик у соцмережах.

Відео, створене за допомогою штучного інтелекту, з’явилося в соцмережі “Х”.

У ролику Шрайбер знімає український прапор з кронштейна біля адміністративної будівлі та кидає його вниз. Також вона викидає у сміттєвий бак прапор Євросоюзу.

Свою кампанію Шрайбер будує навколо теми “польської нормальності”. Вона обіцяє прибрати українські та європейські прапори з муніципальних будівель, залишити лише польські символи, а також повернути християнську символіку до шкіл.

Маріанна Шрайбер відома в Польщі як блогерка, телеведуча, учасниця боїв ММА та політична активістка. Раніше вона була одружена з колишнім міністром від партії “Право і справедливість” Лукашем Шрайбером.

Поява такого ролика відбулася на тлі нової напруги між Києвом і Варшавою через рішення присвоїти одному з підрозділів ССО ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

У Франції назвали ліцемірством позицію ЄС щодо України

Колишня міністерка оборони Франції Сільві Гуляр заявила, що Євросоюз надто легко роздає країнам-кандидатам обіцянки щодо майбутнього членства, хоча сам поки що не підготував чіткого плану нового розширення. За її словами, це стосується й України, якій у Брюсселі говорять про європейську перспективу, але не пояснюють, як саме ЄС працюватиме після прийому нових учасників.

Про це пише видання “Укрінформ”, посилаючись на коментар французької експосадовиці.

Гуляр вважає, що європейські інститути повинні відкрито відповісти на кілька ключових питань. Серед них — фінансування розширеного Союзу, майбутній бюджет, розподіл витрат між країнами та збереження принципу одностайного голосування. За її оцінкою, при великій кількості членів така система може серйозно ускладнити прийняття рішень.

Окремо колишня французька чиновниця розкритикувала підхід ЄС до України.

“Ми обіцяємо українцям, які живуть під бомбами, що вони скоро приєднаються до нас і отримають переваги членства в Євросоюзі. Але водночас ми нічого не робимо, щоб це сталося належним чином. І це прояв лицемірства”, – наголосила Гуляр.

Вона нагадала, що під час підготовки до великого розширення ЄС у 2004 році Брюссель заздалегідь намагався адаптувати свої інститути до нових умов. Зараз, на думку Гуляр, ситуація інша: кандидати отримують дедалі більше вимог щодо реформ, а сам Євросоюз поки що не представив чіткої моделі власної трансформації.

США не підписали заяву країн ООН із засудженням російських погроз іноземцям у Києві

Майже 50 країн — членів ООН підписали спільну заяву із засудженням російських погроз на адресу дипломатичних установ і посольств у Києві. Серед підписантів — європейські держави, Японія, Південна Корея та інші країни. США документ не підтримали.

Про це повідомляє “France 24”.

“Ми також засуджуємо нещодавні погрози Росії на адресу дипломатичних установ та посольств у Києві. Це те, чого ми не можемо прийняти”, — йдеться у спільній заяві, оприлюдненій представником України в ООН Андрієм Мельником.

На ситуацію також відреагував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш: він заявив, що глибоко стурбований заявами Росії про намір завдавати послідовних і систематичних ударів по українських оборонних підприємствах у Києві, а також по центрах прийняття рішень і командних пунктах.

Раніше МЗС Росії заявило про початок “системних ударів” по об’єктах, пов’язаних з проектуванням, виробництвом і застосуванням безпілотників, а також по “центрах прийняття рішень” у Києві. Російське відомство також закликало іноземців “якнайшвидше покинути” українську столицю.

На тлі цих заяв представники Євросоюзу повідомили, що дипломати не мають наміру евакуюватися з Києва.

Велика Британія відмовилася підтримати план НАТО щодо додаткової військової допомоги Україні

У НАТО виникли розбіжності щодо пропозиції закріпити обов’язковий мінімальний рівень військової допомоги Україні.  Ініціативу заблокували Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.

Про це повідомляє “The Telegraph”

План передбачав, що країни Альянсу мають щорічно виділяти на військову підтримку Києва не менше 0,25 % свого ВВП.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що запропонований механізм не отримав одностайної підтримки. При цьому частина країн Альянсу вже витрачає на допомогу Україні суми, порівнянні з цим рівнем або вищі, проте низка союзників виступила проти формалізації такого зобов’язання.

Серед противників ініціативи опинилася і Велика Британія, яка залишається третім найбільшим донором військової допомоги Україні після США та Німеччини. За даними публікації, зараз Лондон виділяє на ці цілі близько 0,1% ВВП.

Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляв, що країна щорічно надаватиме Україні не менше 3 млрд фунтів стерлінгів військової підтримки. На цьому тлі суперечка навколо нового механізму показує, що всередині НАТО зберігаються розбіжності з питання довгострокового фінансування військової допомоги Києву.

Україна має повноправно інтегруватися до Європейського Союзу — Зеленський

Україна має стати повноправним і невід’ємним членом Європейського Союзу, оскільки без її участі загальноєвропейський проєкт залишиться незавершеним.

Про це наголосив Президент Володимир Зеленський.

Український лідер заявив, що влада вживає всіх можливих дипломатичних заходів для прискорення процесу євроінтеграції. На думку глави держави, Україна бореться не тільки за свій суверенітет, а й за мир і безпеку всієї Європи. Президент також наголосив на необхідності досягнення конкретних результатів у ході переговорів та створення нових переговорних платформ.

“Європейський проєкт просто не здатний бути завершеним і самодостатнім без України. Тому наше членство в Євросоюзі має бути абсолютним та рівноправним”, — наголосив Зеленський.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц напередодні запропонував, щоб Україна стала “асоційованим членом” Європейського Союзу. Київ міг би отримати статус спостерігача на засіданнях органів ЄС без права голосу. Ця ініціатива розглядається як перший крок до повного включення України до структур ЄС.