ЄС Архіви - URAUA.INFO

ЄС надасть Великобританії можливість брати участь у закупівлях зброї для України

Posted on 17 Квітня, 202617 Квітня, 2026 by Іван Засядько

Єврокомісія надасть Сполученому Королівству можливість брати участь у програмі фінансової допомоги Україні на суму 90 млрд євро. Це дозволить британським компаніям брати участь у тендерах на постачання озброєння до Києва.

Про це повідомляє газета “The Times”.

Протягом наступного року Україна зможе закупити озброєння на суму до 60 млрд євро завдяки новій програмі кредитування. Однак, згідно з чинними нормами ЄС, британські компанії можуть брати участь у тендерах лише на обладнання, яке не можуть запропонувати оборонні підприємства з країн-членів ЄС. Чиновники мають намір домогтися розширення доступу, щоб британські фірми могли конкурувати на рівних з європейськими виробниками.

Велика Британія, найімовірніше, зробить внесок у розмірі близько 390 млн фунтів стерлінгів (приблизно 437 млн євро), хоча остаточна сума поки що не затверджена.

Згідно з інформацією від “The Times”, Велика Британія бере участь в обговоренні приєднання до програми фінансової підтримки України. Офіційні особи ЄС висловили згоду на участь британських оборонних підприємств у конкурсах на поставки для українських потреб, які будуть профінансовані за рахунок позики.

“Хоча було б неправильно коментувати внутрішні дискусії ЄС, але ми продовжуємо сумлінно розглядати будь-які пропозиції”, — сказав чиновник.

Минулого року лідери ЄС узгодили програму кредитування, але її впровадження затягнулося через вето Угорщини, яка скористалася правом вето в ЄС. Очікується, що після поразки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на виборах 12 квітня європейські країни зможуть продовжити роботу над наданням кредиту Україні.

Франція та Німеччина уповільнюють процес інтеграції України до Європейського Союзу

Posted on 16 Квітня, 2026 by Іван Засядько

Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія виступають проти прискореного прийняття України до Європейського Союзу.

Про це пише “Politico” з посиланням на дипломатів та чиновників ЄС.

У цих державах переконані, що Україна зобов’язана пройти всі етапи перетворень відповідно до законів Європейського Союзу і деякий час працювати за цими нормами, перш ніж стати його членом.

Причини такої позиції криються в побоюваннях зростання популізму, ризиках складних національних референдумів і попередньому досвіді країн, що вступили до ЄС раніше.

В ЄС наголошують, що розширення союзу має ґрунтуватися на реальних досягненнях і не повинно відбуватися під тиском геополітичних чинників.

Згідно з даними з різних джерел, питання про розширення ЄС, ймовірно, не обговорюватиметься на майбутньому саміті через розбіжності серед країн-учасниць.

Навіть ті країни, які надають підтримку Україні, вимагають проведення переговорів та здійснення реформ перед тим, як ухвалити остаточне рішення щодо її членства.

ЄС має намір пришвидшити виділення допомоги Україні після виборів в Угорщині

Posted on 13 Квітня, 2026 by Іван Засядько

У Євросоюзі кіпрське головування має намір оперативно розглянути питання про надання Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро та запровадження 20-го пакету санкцій проти Росії. Це рішення планується ухвалити після перемоги Петера Мадяра на виборах в Угорщині.

Петер Мадьяр під час виборчої кампанії стримано висловлювався щодо можливих відносин з Україною.

Він також підкреслив, що обидва питання будуть розглянуті послами країн ЄС у форматі COREPER одразу ж, як тільки з’явиться така можливість, щоб оперативно ухвалити рішення.

Під час передвиборчої кампанії угорський лідер Віктор Орбан обережно висловлювався щодо перспектив співпраці з Україною, вважаючи за краще приділяти увагу внутрішнім питанням своєї країни. При цьому його оточення прагнуло представити його в ролі союзника українського президента Володимира Зеленського.

Позиції Мадяра ніколи не відрізнялися проукраїнською спрямованістю. Як зазначало видання “Politico”, він був проти швидкого прийняття України до Європейського Союзу, виступав проти поставок зброї до Києва і пропонував винести питання про членство в Союзі на всенародне голосування.

Процесс формирования нового правительства в Венгрии и наделения его полномочиями потребует некоторого времени. По венгерским законам, новый парламент должен принести присягу не позже 12 мая. Как правило, между первой сессией Национального собрания и созданием нового кабинета министров проходит две-три недели. Следовательно, новое правительство в Венгрии начнет свою работу не раньше начала июня.

Венс різко відреагував на слова Зеленського про Орбана

Posted on 8 Квітня, 2026 by Іван Засядько

У середу віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що український лідер зробив “скандальні” зауваження на адресу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

На тлі наростаючої напруги між Києвом і Будапештом, безпосередньо перед парламентськими виборами в Угорщині, які заплановані на 12 квітня, Венс повторив звинувачення угорської сторони. Він заявив, що Україна використовує постачання енергоресурсів для впливу на результати виборів.

У угорському університеті Венс розповів, що Орбан повідомив йому про слова Зеленського. За словами Орбана, Зеленський запропонував українським військовим зв’язатися з “людиною, яка блокує допомогу”, і навіть пропонував їм надати номер телефону, щоб вони могли обговорити проблему “своєю мовою”.

“Отже, по-перше, я навіть не знав, що Зеленський сказав, що збирається відправити рядових солдатів до резиденції прем’єр-міністра до вчорашнього дня. Віктор сказав мені це, і я пішов і перевірив. Майже не міг повірити, що це правда, але це правда. Це повний скандал. Ніколи не повинно бути так, щоб глава іноземного уряду або глава іноземної держави погрожував іноземній державі, погрожував главі уряду союзної країни. Це абсурдно. Це неприйнятно”, — зазначив Венс.

Конфлікт між Угорщиною та Україною став ключовим моментом передвиборчої боротьби. Будапешт звинуватив Україну в навмисному припиненні поставок російської нафти трубопроводом “Дружба”, щоб вплинути на результати виборів. У відповідь Угорщина заблокувала виділення Європейським Союзом кредиту Україні на суму 90 млрд євро. Саме ця подія підштовхнула президента України Володимира Зеленського до жарту про Віктора Орбана.

Венс вказав на те, що засоби масової інформації виявляють подвійні стандарти, висвітлюючи ймовірне іноземне втручання у президентські вибори США у 2016 році та голосування в Угорщині.

“Ви бачили це ще у 2016 році, коли багато американських ЗМІ заявили, що це справжній скандал, що російський уряд купив рекламу у Facebook приблизно на 500 000 доларів… Це іноземний вплив. Але це не іноземний вплив, коли Європейський Союз погрожує вилучити мільярди доларів з Угорщини, тому що ви, хлопці, захищаєте свої кордони… Не є іноземним впливом, коли українці перекривають трубопроводи, завдаючи страждань угорському народу, намагаючись вплинути на вибори”, — сказав він.

Угорщина вже тривалий час дискутує з Європейським Союзом щодо низки питань, серед яких — незалежність судової системи та політика стосовно мігрантів.

Захист українців у ЄС може бути обмежений після 2027 року

Posted on 31 Березня, 2026 by Іван Засядько

Єврокомісія у травні представить нову систему перебування українців після закінчення терміну дії тимчасового захисту. Планується запровадити обмеження за регіонами та віком.

“Радіо Свобода” повідомило про це з посиланням на європейських чиновників і дипломатів, обізнаних із ходом дискусій.

В Євросоюзі обговорюють зміни в політиці перебування українців після березня 2027 року, коли закінчиться термін дії механізму тимчасового захисту. Замість повної відмови від цього механізму планується його реформування. Це рішення має важливе стратегічне значення, оскільки воно зачіпає майбутнє мільйонів українців, які проживають у Європі.

У 2022 році швидке гуманітарне рішення стало основою довгострокової політики. Механізм тимчасового захисту надав мільйонам українців право на проживання, працевлаштування та соціальні гарантії без виснажливих бюрократичних процедур. Однак його основна складність полягає в тому, що він розрахований на тимчасове застосування.

У Брюсселі визнають, що конфлікт затягнувся, і потрібне нове рішення, яке виходить за межі короткострокових заходів. Спочатку передбачалося, що українці поступово переходитимуть на інші типи дозволів на проживання, такі як робочі або навчальні візи. Однак цей процес фактично не розпочався. У багатьох країнах умови виявилися надто складними, а бюрократичні процедури — заплутаними та громіздкими. В результаті кількість переходів на інші статуси залишається низькою. Більше того, в ЄС побоюються, що одночасне припинення тимчасового захисту може призвести до масового напливу заяв про надання притулку та перевантаження системи.

Розглядаються кілька варіантів вирішення: продовження захисту у зміненій формі, перехід українців на національні дозволи на проживання або введення нового спеціального статусу. Водночас обговорюється й більш суворий підхід, що включає обмеження за регіоном походження, окремі правила для чоловіків призовного віку та особливий статус для вразливих категорій.

Окремі держави вже вживають відповідних заходів. Так, Швейцарія визнала певні райони України відносно безпечними, а Норвегія закрила доступ до захисту для деяких категорій чоловіків. Однак подібні кроки стають причиною юридичних дискусій, оскільки вони можуть призвести до дискримінації.

Спочатку передбачається, що нововведення більше торкнуться тих, хто щойно прибув до ЄС з України. Ймовірно, ті, хто вже проживає в Євросоюзі, зможуть зберегти свій поточний статус, щоб не перевантажувати систему. Однак на даний момент остаточне рішення ще не прийнято, і підхід може змінитися в процесі переговорів між країнами.

Одночасно змінюється й ставлення до українців. Раніше на першому місці була безпека, тепер — інтеграція. Важливе значення набувають працевлаштування, знання мови та внесок в економіку, які можуть вплинути на майбутнє становище людини. Європа поступово відмовляється від моделі “тимчасового притулку” на користь довгострокового співіснування, але з новими умовами.

Єврокомісія зобов’язана представити конкретні ініціативи в травні. Після цього їх мають затвердити країни-члени ЄС. Незалежно від обставин, після 2027 року Європа перестане розглядати українців як тимчасове явище. Це питання переходить у сферу довгострокової політики, і від прийнятого рішення залежатиме не тільки доля мільйонів людей, а й майбутній устрій самої Європи.

Українці масово залишають Фінляндію: безробіття та тиск системи

Posted on 29 Березня, 202629 Березня, 2026 by Микола Донченко

Тисячі українців, які знайшли прихисток у Фінляндії, змушені залишати країну через труднощі з працевлаштуванням і відсутність чітких перспектив залишитися після завершення тимчасового захисту.

Про це повідомляє фінське медіа Yle, яке поспілкувалося з українцями, що вже виїхали або планують переїзд до інших країн ЄС.

25-річна Владислава Онуфрієнко розповідає, що після кількох років життя у Фінляндії втратила надію знайти роботу та вирішила переїхати до Естонії. Вона зазначає, що її спроби закріпитися на ринку праці не дали результату навіть попри знання мови та наявність дозволів.

“На жаль, мій шлях у Фінляндії не склався. Я намагалася зробити все, що могла. Мені здається, що ця країна не хоче мене тут бачити”, – каже вона.

Подібна ситуація і в Андрія Камінського, який після втечі з окупованого Маріуполя опинився у Фінляндії. Попри вищу освіту інженера-будівельника, він не зміг знайти стабільну роботу.

“Я розсилаю десятки заявок щотижня, на більшість мені не відповідають навіть ні, дякуємо”, – розповідає Камінський.

За його словами, навіть для некваліфікованої роботи часто вимагають знання фінської мови, тоді як англійської недостатньо. Після короткого досвіду сезонної роботи він також вирішив повернутися до Естонії.

Ситуацію ускладнює те, що тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року, і наразі немає чіткої інформації щодо його продовження. За словами представниці Міністерства внутрішніх справ Фінляндії Туулі Туунанен, цей статус не передбачає довгострокового перебування, а для цього необхідно мати роботу або навчання.

Водночас рівень безробіття у Фінляндії залишається одним із найвищих у Європі, а мовні бар’єри значно ускладнюють інтеграцію мігрантів. Додатковим фактором стає і невизначеність щодо вартості навчання для студентів з-за меж ЄС у майбутньому.

У пошуках кращих умов українці дедалі частіше обирають інші країни ЄС. Зокрема, Естонія приваблює тим, що час перебування під тимчасовим захистом зараховується до стажу для отримання постійного дозволу на проживання, чого немає у Фінляндії.

Популярною стає і Угорщина, де рівень працевлаштування українців сягає 71%. Українка Ганна Дідьковська після переїзду змогла швидко знайти роботу на автомобільному заводі.

“Фінляндія мені подобалася, красива країна, приємні люди. Але я не могла знайти роботу. А в Угорщині мене одразу взяли працювати на завод”, – зазначає вона.

За офіційними даними, до Фінляндії прибули близько 90 тис українців із тимчасовим захистом, однак приблизно 40 тис вже залишили країну або повернулися додому.

Щоб змінити країну перебування, українці мають відмовитися від тимчасового захисту у Фінляндії, після чого можуть оформити його в іншій державі ЄС.

Україна може зіткнутися з нестачею коштів на військові потреби вже в червні – Bloomberg

Posted on 27 Березня, 202627 Березня, 2026 by Іван Засядько

Україна може зіткнутися з нестачею коштів для продовження війни з Росією вже через два місяці. Це пов’язано з невизначеністю щодо надання фінансової допомоги з боку основних західних партнерів країни.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією українських та зарубіжних чиновників, які вирішили не розкривати своїх імен, у Києва на даний момент достатньо коштів лише для покриття витрат до червня.

У поточному році Україна планує витратити $15 млрд на придбання американського озброєння. До 2026 року загальна сума іноземної допомоги, необхідної країні, сягне $52 млрд.

Росія нарощує доходи завдяки зростанню світових цін на нафту, спричиненому війною в Ірані. Ця конфліктна ситуація також відволікає військові ресурси та увагу президента США Дональда Трампа, відсуваючи на другий план дипломатичні зусилля щодо врегулювання ситуації в Україні.

Україна очікувала, що Європейський Союз надасть їй фінансову допомогу в квітні в рамках кредиту на суму 90 млрд євро, який буде виплачуватися протягом 2026 і 2027 років.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про намір перешкоджати видачі кредитів доти, доки Україна не відновить транспортування російської нафти через свою територію нафтопроводом “Дружба”, який отримав пошкодження в результаті удару, завданого Російською Федерацією.

На саміті в Брюсселі 19 березня лідери країн Європейського Союзу не змогли домовитися про виділення кредиту в розмірі 90 млрд євро для України. Хоча в грудні було ухвалено рішення про надання позики Києву, для його реалізації необхідна згода всіх 27 країн-членів ЄС. Угорщина виступила проти, усвідомлюючи, що дефіцит бюджету України вже у квітні почне зростати.

Україна докладає зусиль для виконання зобов’язань за останньою кредитною програмою з МВФ на суму $8,1 млрд але МВФ висловив побоювання щодо можливості України продовжувати отримувати цю фінансову допомогу. Організація надала термін до кінця березня для прийняття необхідних законів, включаючи заходи щодо збільшення податкових надходжень, щоб Україна могла продовжити участь у поточній чотирирічній програмі, схваленій у лютому.

Якщо поточний економічний спад не припиниться, вже у квітні Україна ризикує зіткнутися з “фінансовою кризою”, попередив Данило Гетманцев, який очолює Комітет з питань фінансів, податків та митних питань Верховної Ради.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Posted on 27 Березня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Європарламент схвалив інтеграцію України в оборонний ринок ЄС

Posted on 11 Березня, 202614 Березня, 2026 by Іван Засядько

У Страсбурзі на засіданні Європейського парламенту прийняли дві доповіді, спрямовані на посилення оборонної політики ЄС. Євродепутати запропонували створити спільний європейський оборонний ринок, розвивати ключові оборонні проекти та зміцнювати співпрацю між країнами-членами.

Про це повідомляється на сайті Європарламенту.

У доповідях підкреслюється, що Україна повинна бути визнана важливим елементом майбутнього оборонного ринку Європейського союзу, враховуючи її досвід і досягнення в галузі безпеки та оборони.

“Тільки повністю розкривши потенціал єдиного ринку, ми зможемо створити оборонну систему, де кожне вкладене євро приносить максимальну інновацію, безпеку та економічну ефективність”, – зазначив доповідач Тобіас Кремер з комітету з питань безпеки та оборони.

Євродепутати у своїй першій доповіді представили концепцію більш потужного та інтегрованого єдиного оборонного простору ЄС. Цей крок спрямований на зміцнення європейської оборонно-промислової сфери, збільшення довгострокового фінансування, спільні закупівлі, спрощення регуляторних процедур та зниження залежності від зовнішніх постачальників.

Європарламент вважає, що “Україну потрібно розглядати як невід’ємну частину оборонного ринку ЄС”. Такий підхід пов’язаний з політикою Buy European, яка спрямована на зміцнення оборонної технологічної та промислової бази, а також на збільшення обсягів виробництва.

У своїй другій доповіді європейські парламентарі звернули увагу на значні недоліки в обороноздатності країн-членів ЄС. Зокрема, були відзначені серйозні проблеми в області протиповітряної та протиракетної оборони, а також у сферах артилерії, ракет і боєприпасів, безпілотних літальних апаратів і засобів протидії їм.

Європарламент звернувся до країн-членів ЄС, які беруть участь у відповідних ініціативах, із закликом оперативно приступити до реалізації ключових проектів у рамках Defence Readiness Roadmap 2030. Серед цих проектів виділені European Drone Defence Initiative, Eastern Flank Watch, Air Defence Shield і Defence Space Shield.

Одночасно з цим євродепутати вимагають від Єврокомісії чіткості у визначенні цілей, системи управління, термінів реалізації та фінансування ініціатив.