Чотири країни ЄС запропонували повернутися до питання використання російських активів на користь України

Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія підготували спільне звернення до керівництва Євросоюзу з пропозицією знову обговорити можливість використання заморожених російських фінансових активів для підтримки України.

Проєкт спільного листа до керівництва ЄС опублікувало видання Kyiv Independent.

Автори ініціативи пропонують розпочати обговорення на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії на початку вересня.

“ЄС повинен і надалі надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Ми вважаємо, що зараз настав час повернутися до питання про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України”, – йдеться у проєкті листа.

У документі зазначається, що затверджений у квітні кредит на 90 млрд євро покриває приблизно дві третини фінансових потреб України до кінця 2027 року. Решту дефіциту пропонується компенсувати таким чином, щоб не створювати додаткового навантаження на європейських платників податків.

Наразі в Європі заморожено понад 200 млрд євро російських активів. Чотири країни пропонують Єврокомісії розробити нові механізми їх використання в інтересах України.

При цьому однією з основних перешкод залишаються юридичні та фінансові ризики. Ініціатори пропонують розподілити їх між усіма державами ЄС, що має зняти побоювання країн, які раніше попереджали про можливі судові претензії з боку Росії та пов’язані з ними фінансові наслідки.

Bloomberg: Європа поки що не виробила єдиної відповіді на зростання гібридних загроз

Росія продовжує розширювати кампанію гібридних операцій проти європейських країн, які надають підтримку Україні. Йдеться про кібератаки, диверсії, підпали та інциденти з безпілотниками. При цьому в Європі поки що немає єдиної стратегії реагування на подібні загрози.

Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Серед останніх епізодів видання згадує запобігання в Польщі замаху на громадянина США українського походження, а також пожежу на підприємстві в Естонії, що випускає безпілотні системи. Європейська влада пов’язує подібні випадки з діяльністю російських структур, однак загальна система протидії таким операціям залишається розрізненою.

За даними агентства, після масового висилення російських дипломатів Москва почала активніше використовувати соціальні мережі та месенджери для пошуку виконавців. Окремі країни Балтії також попереджають про можливі провокації проти критичної інфраструктури та інших чутливих об’єктів.

У Євросоюзі обговорюються додаткові заходи тиску на Росію, зокрема нові санкції, обмеження в енергетиці та посилення візового режиму. Однак попередні обмежувальні заходи, як зазначає Bloomberg, не змогли повністю зупинити передбачувану гібридну активність.

Автори матеріалу пов’язують зростання ризиків із тим, що Європа відіграє дедалі більшу роль у підтримці України. За оцінками західних спецслужб, окремі операції можуть спеціально плануватися так, щоб завдати шкоди країнам НАТО, але не створити очевидного приводу для застосування механізму колективної оборони.

Вірменія готується офіційно розпочати процес вступу до Європейського Союзу

Вірменія має намір найближчим часом розпочати офіційну процедуру подання заявки на членство в Європейському Союзі.

Про це заявив прем’єр-міністр країни Нікол Пашинян під час засідання парламенту.

За словами Пашиняна, процес вимагатиме значної підготовчої роботи і складатиметься з кількох етапів. Спочатку Єреван має офіційно звернутися із заявкою на вступ до ЄС, після чого отримати відповідь Брюсселя та узгодити з європейською стороною подальшу дорожню карту. Конкретних термінів подання документів політик поки що не назвав.

“Для проведення референдуму Вірменія повинна звернутися з офіційною заявкою на вступ до ЄС. Це процес, який вимагає обсяжної роботи. І в ближчому часі ми розпочнемо цей процес, особливо дослухаючись до закликів наших колег по ЄАЕС”,– заявив Нікол Пашинян.

Таким чином, плебісцит не планується проводити до офіційного початку діалогу з Брюсселем та визначення подальшого порядку дій.

У грудні 2025 року Вірменія та Євросоюз підписали програму стратегічного партнерства. Водночас питання європейського курсу Єревана викликає реакцію з боку інших учасників Євразійського економічного союзу. Путін раніше закликав вірменську владу швидше визначитися з вибором між ЄС та ЄАЕС, а Олександр Лукашенко застерігав Єреван від поспішних рішень.

Сам Пашинян раніше заявляв, що Вірменія й надалі залишатиметься учасником ЄАЕС до того моменту, коли вибір між євразійською та європейською інтеграцією стане неминучим.

ЄС продовжить дію тимчасового захисту для українців до березня 2028 року

Країни Євросоюзу домовилися про продовження дії тимчасового захисту для громадян України ще на один рік — до 4 березня 2028 року. Цей механізм діє для людей, які виїхали з України через бойові дії.

Про це повідомили на сайті Кабміну.

Наразі тимчасовий захист продовжено до 4 березня 2027 року. Після ухвалення нового рішення українці зможуть зберігати цей статус ще рік. З початку дії механізму захистом у країнах ЄС скористалися понад чотири мільйони осіб.

При цьому для нових заявників передбачені обмеження. Тимчасовий захист можуть не надавати тим, хто не виконує військові обов’язки, передбачені українським законодавством, і з цієї причини не отримав дозволу українських властей на виїзд із країни.

Рішення пов’язане з наміром ЄС зберегти підтримку українців, які були змушені покинути країну, але водночас врахувати потреби України в умовах триваючого конфлікту.

Україна отримала від ЄС новий транш у розмірі 3,47 млрд євро

Україна отримала черговий транш від Євросоюзу у розмірі 3,47 млрд євро. Кошти надійшли в рамках механізму Ukraine Support Loan і вже зараховані до державного бюджету.

Згідно із заявою від прем’єр-міністра України Сергія Корецького, кошти спрямують на посилення оборони та фінансування першочергових потреб держави.

Загалом у 2026 році за цим механізмом для України передбачено 45 млрд євро. Наразі Київ уже залучив 11,6 млрд євро. З цієї суми 3,2 млрд євро пішли на бюджетні потреби, ще 8,4 млрд євро спрямовано на оборону.

Раніше Україна отримала 690 млн доларів після першого перегляду програми розширеного фінансування МВФ. Загальний обсяг коштів за цією програмою сягнув 2,2 млрд доларів.

ЄС може відмовитися від великих пакетів санкцій проти Росії

Європейський Союз розглядає можливість зміни підходу до санкцій проти Росії. У Брюсселі обговорюють відмову від великих пакетів обмежень на користь окремих рішень або невеликих тематичних блоків.

Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

Один із співрозмовників FT заявив, що нещодавно затверджений пакет може стати останнім у колишньому форматі. Приводом стала ситуація з 21-м пакетом санкцій, який Греція кілька тижнів блокувала через власні економічні інтереси.

“Тепер цілком очевидно, що цей підхід більше не працює”, — додав співрозмовник видання.

Новий підхід має знизити ризик того, що одна країна зможе зупинити весь пакет санкцій, домагаючись поступок з окремого питання. У випадку з Грецією суперечка стосувалася перевезення російського скрапленого природного газу суднами компанії Dynagas.

У підсумку країни ЄС знайшли компроміс. Компаніям тимчасово дозволили виконувати лише контракти на перевезення СПГ, укладені до 24 лютого 2022 року. Розширення подібних поставок для європейських операторів заборонили.

Це стало першим випадком фактичного пом’якшення вже узгоджених економічних санкцій проти Росії. Частина європейських дипломатів різко розкритикувала позицію Афін, заявивши, що Греція поставила весь пакет обмежень у залежність від власних вимог.

У ЄС узгодили 21-й пакет санкцій проти Росії

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що країни Євросоюзу домовилися про 21-й пакет санкцій проти Росії.

Про це вона повідомила у соцмережі X.

За словами фон дер Ляєн, ще 32 російські банки потраплять під заборону на фінансові операції. Крім того, Євросоюз робить крок до офіційної заборони на в’їзд для російських військових.

Переговори щодо нового пакету заходів проходили складно. Раніше Греція виступала проти заборони європейським компаніям перевозити російський СПГ до третіх країн. У підсумку країни ЄС узгодили компроміс: дозволити виконання лише тих контрактів на перевезення російського СПГ, які були укладені до 24 лютого 2022 року.

Греція, Мальта та Кіпр також висловлювали занепокоєння через збереження граничної ціни на російську нафту на рівні 44,10 долара за барель. ЄС продовжив дію обмеження до четверга, щоб отримати більше часу для пошуку компромісу.

Частину пропозицій із остаточного варіанту пакету вилучили через економічні ризики. Під час переговорів Австрія порушувала питання щодо Raiffeisen Bank International, який домагається компенсації за конфіскацію активів у Росії на суму 2,44 млрд євро.

Крім того, з документа вилучили пропозицію про поступову заборону імпорту російської риби. Низка країн ЄС побоювалася зростання цін для споживачів та негативних наслідків для рибопереробної галузі.

До остаточної версії також не увійшли санкції проти глави РПЦ Кирила та обмеження для колишніх російських військовослужбовців. Як повідомляється, проти цих пунктів, зокрема, виступала Болгарія.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.

ЄС не надаватиме тимчасового захисту для військовозобов’язаних українців з наступного року

Євросоюз продовжив дію тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2028 року. Цей механізм дозволяє українцям легально проживати, працювати та навчатися в країнах ЄС без проходження стандартної процедури отримання притулку.

Про це йдеться у повідомленні Ради ЄС.

При цьому для нових заявників запроваджуються додаткові умови. Вони стосуватимуться лише тих українців, які звернуться за тимчасовим захистом після набрання рішенням чинності. Зміни не торкнуться людей, які вже отримали цей статус у країнах ЄС.

Тепер нові заявники повинні будуть підтвердити, що виконали вимоги українського законодавства щодо військового обов’язку. Як підтвердження можна буде надати паспорт із штампом про законний виїзд з України або паперовий чи електронний документ про виконання військових обов’язків чи законне звільнення від них.

У Євросоюзі пояснюють це тим, що підтримка України має враховувати й її оборонні потреби. При цьому Брюссель наголошує, що механізм тимчасового захисту зберігається, оскільки мільйони українців все ще потребують правової стабільності та можливості залишатися в країнах ЄС.

За даними європейської сторони, тимчасовим захистом зараз користуються понад чотири мільйони українців. Раніше дія програми мала завершитися 4 березня 2027 року, тепер її продовжили ще на один рік.