Нідерланди хочуть відновити переговори щодо конфіскації заморожених російських активів на суму до 210 млрд євро. Ці кошти планується використати для підтримки України та її оборони наступного року.
Цю інформацію “Politico” отримав від шести дипломатів та офіційних осіб ЄС.
У вівторок міністр фінансів Нідерландів Елко Гайнен зробив спробу отримати схвалення своїх пропозицій від європейських колег під час закритих обговорень у Брюсселі.
Відновлення обговорень щодо російських активів може знову викликати напружений юридичний, комерційний і політичний конфлікт, який розгорівся наприкінці минулого року після того, як прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив незгоду з Європейською комісією. Він побоювався, що його країна буде змушена повернути мільярди російських коштів, що знаходяться в Брюсселі, якщо Москва спробує їх відібрати.
Болгарія, Франція, Італія та Мальта висловили свою стурбованість у зв’язку з пропозицією Європейської комісії використовувати заморожені державні активи для підтримки України. Водночас Європейський центральний банк неодноразово попереджав, що такі дії можуть відлякати інші уряди від ведення бізнесу в єврозоні.
Ініціатива Гайнена була запропонована, незважаючи на те, що Брюссель ще не перерахував жодного євро з кредиту в розмірі 90 млрд євро, який було обіцяно Києву на два роки вперед у грудні. Цей кредит мав бути забезпечений бюджетом ЄС і покрити лише дві третини прогнозованого дефіциту бюджету України до 2027 року.
Європейська комісія закликає Канаду, Велику Британію, США та Японію виділити решту коштів.
У грудні було досягнуто угоди про позику, яка дозволила Києву покрити свої поточні фінансові потреби. Однак представники дипломатичного та адміністративного апарату усвідомлюють, що якщо бойові дії з боку Москви триватимуть, Києву знадобляться додаткові кошти.
Європейський Союз міг би продовжити випуск спільних облігацій для надання фінансової допомоги Україні, або лідери могли б знову обговорити питання про російські активи. Нідерланди та країни Північної Європи віддають перевагу другому варіанту, враховуючи, що комісія не відкликала свою пропозицію щодо використання цих активів.
“Європейська Рада домовилася в грудні минулого року, що Союз зобов’язується заморозити активи до отримання Україною репарацій і залишає за собою право забезпечити наявність активів для погашення позики, у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права. Наша позиція залишається узгодженою з цією домовленістю”, – додав він.
Напередодні засідання Ecofin Гаага зв’язалася з низкою столиць ЄС, щоб з’ясувати, яку підтримку отримає міністр під час майбутнього обговорення. Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія висловили свою підтримку ініціативам Гайнена. Інші країни вважали за краще не висловлюватися, усвідомлюючи, наскільки гострою і політично складною стала дискусія минулого року, коли вони прагнули уникнути скорочення військового бюджету України.
У лютому Кая Каллас, глава дипломатії ЄС, запропонувала повернутися до початкової ідеї надання Україні позики в розмірі 90 млрд євро, використовуючи заморожені російські активи. Ця пропозиція була зроблена у відповідь на вето, накладене Угорщиною на запропоноване рішення. Однак після проведення виборів в Угорщині це вето було знято.
У січні, виступаючи в Давосі, президент України Володимир Зеленський висловив розчарування тим, що страх перед помстою з боку Росії завадив реалізувати початковий план Єврокомісії щодо надання Україні “репараційної позики” з використанням заморожених російських активів.
