Діра в російському бюджеті: чому нафта вже не врятує Кремль

На минулому тижні стало відомо, що дефіцит російського бюджету зріс до 5,9 трлн рублів. І це лише офіційна цифра, яку оприлюднило міністерство фінансів РФ. Насправді ж, якщо враховувати регіональні бюджети та приховані статті видатків, картина виглядає набагато похмурішою. Звернімо увагу: за перші два місяці 2026 року консолідований дефіцит регіонів уже сягнув 2,5 трлн рублів. Мінфін РФ офіційно прогнозує на кінець року дефіцит регіональних бюджетів у сумі 1,9 трлн (проти 1,7 трлн у 2025-му). Але ці цифри, м’яко кажуть, не сходяться. Схоже, справжній дефіцит консолідованого бюджету РФ уже наблизився до позначки в 10 трлн рублів – просто влада воліє не підтверджувати цього офіційно. І найцікавіше: відбувається це на тлі високих цін на нафту.

Як так сталося, що нафтові доходи більше не рятують російську фінансову систему? Адже ще нещодавно вважалося, що вартість бареля вище 80-90 доларів – це гарантія стабільності. Відповідь проста: видатки зростають набагато швидше, ніж доходи. За перші чотири місяці 2026 року російський уряд намагався скорочувати витрати, але відкладав це “на потім”. І отримав падіння нефтегазових надходжень на 38% порівняно з планом. Крім того, є значне відставання від планових показників зі збору податку на прибуток та інших податків. Економіка, яку розігрівали військовими замовленнями, починає давати збої.

Особливо показовим є те, що Мінфін РФ із 23 квітня зупинив публікацію даних щодо регіональних бюджетів. Це класичний прийом: коли цифри стають надто неприємними, їх просто перестають показувати. Але приховати проблему неможливо. Регіони потребують грошей на соціальні видатки, на підтримку економіки, на інфраструктуру. А грошей немає. Війна вимотує не лише армію, а й фінансову систему. Щомісячні витрати на армію, на оборонно-промисловий комплекс, на виплати пораненим і сім’ям загиблих – усе це лягає непосильним тягарем на бюджет, який не отримує очікуваних надходжень.

Звісно, у квітні ситуація трохи покращилася: нова податкова ціна на нафту – 94 долари за барель – дозволить збільшити нефтегазові доходи до 1,0-1,2 трлн рублів. Але цього достатньо лише для того, щоб зупинити зростання вже рекордного дефіциту, а не для того, щоб його ліквідувати. Російський бюджет схожий на людину, яка намагається загатити греблю, що протікає, використовуючи власні пальці. Дефіцит не зникає, він просто перестає збільшуватися на якийсь час. Але як тільки ціни на нафту впадуть – а це неминуче, враховуючи насиченість ринку, – діра стане ще більшою.

І тут виникає головне запитання: що станеться, коли закінчиться війна в Ірані? Сьогодні через конфлікт на Близькому Сході ціни на нафту штучно завищені. Але як тільки бойові дії вщухнуть, на ринок хлинуть близько 1600 танкерів, які застрягли в Перській затоці. Це призведе до різкого падіння цін. Російська економіка, яка нині ледве тримається на плаву завдяки високій нафтовій кон’юнктурі, може просто не витримати такого удару. Кремлівські чиновники, схоже, намагаються не думати про це – бо надто страшно. Але від реальності не сховаєшся.

Ми бачимо, що російська економіка рухається за інерцією. Високі ціни на нафту можуть рятувати ситуацію один, два, навіть три місяці. Але фундаментальних зрушень не відбувається. Структурні проблеми – залежність від сировини, падіння інвестицій, відтік капіталу, санкційний тиск, демографічна криза – нікуди не зникли. А додалися ще й колосальні військові витрати. Дефіцит бюджету в 5,9 трлн рублів – це не просто суха цифра. Це сотні мільярдів невиплачених зарплат, недофінансованих шкіл та лікарень, недобудованих доріг. Це потенційна соціальна напруга, яка може вибухнути в будь-який момент.

Звісно, поки що влада РФ контролює ситуацію завдяки жорсткій вертикалі та пропаганді. Але гроші не безмежні. Резерви тануть. Фонд національного добробуту, який мав стати подушкою безпеки, також використовується на латання дірок. Питання часу, коли система дасть тріщину. І тоді жодні високі ціни на нафту не врятують. Бо проблема не в ціні, а в тому, що грошей витрачається більше, ніж надходить, і цей дисбаланс стає хронічним. А хронічний дефіцит – це пряма дорога до дефолту або гіперінфляції.

Тому коли нам кажуть, що Росія витримає будь-які санкції та будь-які витрати, варто подивитися на цифри. А цифри свідчать: бюджетна діра росте, нафта не рятує, а справжні масштаби катастрофи приховуються. І це не бажана думка – це суха аналітика. Рано чи пізно реальність наздожене будь-яку, найпотужнішу пропаганду. І тоді ми побачимо справжню ціну цієї війни – ціну не лише в людських життях, але й у зруйнованій економіці, яку відновлювати будуть десятиліття. Питання лише в тому, чи встигне Кремль щось змінити до того, як стане надто пізно. Поки ж – лише спроби не помічати проблему, сподіватися на “авось” та час, який працює не на користь агресора.

Фіцо має намір передати Путіну послання від Зеленського під час візиту до Москви

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо під час візиту до Москви планує передати главі Кремля послання від українського лідера Володимира Зеленського.

Про це повідомив державний секретар МЗС Словаччини Растіслав Хованець.

Представник МЗС Словаччини підкреслив, що Фіцо може отримати від Путіна важливу інформацію про його бачення зусиль щодо припинення конфлікту.

“Я вважаю, що в цей час необхідно спілкуватися з усіма сторонами, які беруть участь у конфлікті, і ЄС та європейським політикам слід дбати про те, щоб вони були за столом переговорів, де буде укладено мирну угоду”, – додав він.

Хованец також підкреслив, що низка політичних лідерів, включаючи представників Західної Європи, вже почали висловлювати думку про необхідність обговорення цієї теми з російським президентом.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо прибуде до Москви 9 травня. Він планує провести зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним, однак не братиме участі у військовому параді.

Росія попереджає країни про наслідки надання українським дронам доступу до повітряного простору

Якщо країни Європейського Союзу дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для нанесення ударів дронами по російських портових об’єктах на Балтиці, Москва вживе відповідних заходів.

Слова представника Кремля Дмитра Пєскова наводить агенція “Reuters”.

За минулий тиждень Україна активізувала атаки на російську інфраструктуру для експорту нафти, використовуючи безпілотники для нанесення ударів по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ.

“Безумовно, ми вважаємо, що якщо має місце надання повітряного простору для здійснення ворожої, терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки. І вжити відповідних заходів. Але тут не головне, що думають у Кремлі. Тут головне, як ситуацію аналізують наші військові, а вони її ретельно відстежують, аналізують і виступають з відповідними пропозиціями, які потім розглядаються”, – сказав Пєсков у вівторок.

За його словами, критичні об’єкти, що мають ключове значення для транспортної інфраструктури Росії, перебувають під захистом. Однак це не гарантує їх повної безпеки від потенційних “терористичних атак”.

В останні місяці українські безпілотники великого радіусу дії систематично завдають ударів по нафтобазах, нафтопереробних заводах, нафтопроводах та експортних портах Росії. Одним із найважливіших об’єктів став порт Усть-Луга, який є одним із найбільших російських портів для експорту нафти та нафтопродуктів. Напередодні Зеленський заявив, що після українських атак експортні можливості порту Усть-Луга знизилися на 60%.

Завершення війни без передачі Україною Донбасу неможливе – Кремль

Після переговорів президента РФ з американською делегацією 22 січня у Кремлі заявили, що довгострокове врегулювання війни в Україні можливе лише за умови вирішення територіального питання, зокрема щодо Донбасу.

Про це заявив помічник президента РФ Юрій Ушаков.

За його словами, Кремль декларує зацікавленість у переговорах, однак паралельно заявляє про намір і надалі досягати своїх цілей військовим шляхом.

“Ми щиро зацікавлені у врегулюванні української кризи політико-дипломатичними методами. Але поки цього немає, Росія продовжить послідовно домагатися поставлених перед спеціальною військовою операцією цілей саме на полі бою, де російські збройні сили мають стратегічну ініціативу”, – повідомив Ушаков.

Він також зазначив, що територіальне питання, за позицією Кремля, має бути вирішене “за формулою, узгодженою в Анкориджі”.

Нагадаємо, у серпні 2025 року президенти Росії та США провели зустріч в Анкориджі, під час якої обговорювали можливі умови припинення війни в Україні. За даними, що з’являлися раніше, російська сторона наполягала на виведенні українських військ з окремих районів Донбасу, які не перебували під окупацією.

Європа має взяти на себе відповідальність за захист України від повітряного терору – The Telegraph

Європейські країни повинні активніше долучитися до захисту України від російських повітряних атак, адже відповідальність за подальшу підтримку Києва дедалі більше переходить саме до Європи.

Про це заявив оглядач британського видання The Telegraph Хеміш де Бретон-Гордон.

На його думку, Росія свідомо продовжує масовані удари по українських містах, зокрема й у святковий період. Основною метою таких атак є знищення енергетичної інфраструктури, щоб залишати цивільне населення без світла та тепла в зимовий час.

Автор наголошує, що йдеться не про побічні наслідки бойових дій, а про цілеспрямовану стратегію тиску на мирних жителів. Він проводить паралелі з діями Росії в Сирії, де подібні методи використовувалися для деморалізації населення та зламу спротиву.

У матеріалі зазначається, що сподівання на те, що Кремль обмежиться лише Україною, є небезпечним самообманом. Оглядач нагадує про Будапештський меморандум 1994 року та події початку 2022 року, коли нарощування російських військ пояснювали «навчаннями», які згодом переросли у повномасштабне вторгнення.

За його словами, віра в нові обіцянки Москви означає ігнорування уроків останніх десятиліть. Саме тому Європа, на переконання автора, має діяти не деклараціями, а реальними інструментами стримування.

Одним із ключових кроків він називає посилення протиповітряної оборони України та захист критичної інфраструктури. Оглядач підкреслює, що надання систем ППО не є ескалацією, а спрямоване виключно на захист мирного населення від ракетних і дронових атак.

У колонці також зазначається, що європейські держави за наявності політичної волі володіють необхідною технікою, озброєнням і підготовленими екіпажами, здатними суттєво обмежити можливості Росії для ведення повітряного терору. Демонстрація готовності до реальних дій, на думку автора, може стримати подальшу агресію Кремля.

Путін і спецпредставник Трампа Стів Віткофф зустрінуться 2 грудня в Москві

Спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф зустрінеться з Путіним 2 грудня в Москві.

Про це повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков.

Пєсков заявив, що Росія нібито “зацікавлена в успіху” мирних переговорів щодо України, тому російські посадовці поки утримуються від розголошення деталей переговорного процесу. Він також підтвердив, що підготовка до зустрічі триває відповідно до домовленостей між сторонами.

Раніше Пєсков заявляв, що зустріч може відбутися до 4-5 грудня, і цю інформацію пізніше підтвердив сам Віткофф. Президент США Дональд Трамп також повідомив, що його спецпредставник прямує до Москви для проведення переговорів.

Зустріч стане черговим етапом українсько-американських консультацій щодо врегулювання ситуації, про які раніше висловлювався й президент України Володимир Зеленський.

Кучма згадав про найскладніші переговори з президентом Росії

Нинішній господар Кремля — серйозний противник. Недооцінка його дій може нашкодити насамперед нам.

Другий президент України Леонід Кучма поділився своєю думкою в інтерв’ю “BBC”.

Журналіст поцікавився у Леоніда Кучми, якими були його очікування 31 грудня 1999 року, коли Борис Єльцин оголосив про свого наступника Володимира Путіна.

“Я не сказав би, що в моїй уяві існував якийсь “ідеальний” Путін. Я ж із самого початку враховував, що він — виходець із КДБ”, — звернув увагу другий президент України.

За словами Кучми, Путін виявився таким, яким він його і очікував побачити. Іншими словами, глава Кремля ніколи не буває щирим, проте вміє привертати до себе увагу і вести бесіду так, ніби вербує.

Другий президент України зазначив, що російський лідер володіє значною майстерністю в цій справі. Досить поглянути на кількість агентів, завербованих ним на Заході, щоб це зрозуміти.

Кучма вважає Путіна вкрай небезпечним противником, і тому його не слід недооцінювати.

“Недооцінювати його – означає шкодити нам самим. Той факт, що ми вже стільки років хоробро та успішно протистоїмо такому ворогу – робить нам честь”, – переконаний він.

Другий президент України згадував, що одна з найважчих розмов з Володимиром Путіним відбулася в московському аеропорту на початку зими 2004 року, коли країна переживала Помаранчеву революцію.

Кучма зазначив, що Путін майже годину намагався переконати його вжити жорстких заходів проти Майдану. Однак другий президент України намагався донести до нього свою точку зору, пояснюючи, чому він не готовий і не має наміру діяти таким чином.

“Не думаю, що він мене зрозумів. Тим більше, що останнім моїм аргументом були слова: Україна – не Росія”, – пригадав Леонід Кучма.

У Польщі спостерігається зростання проросійських настроїв – Туск

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відзначив зростання проросійських настроїв і збільшення ворожості до України в країні.

Він зазначив це у своєму дописі в соцмережі “Х”.

Туск зазначив, що Кремль розпалює в Польщі ворожі настрої щодо України.

“Наростає хвиля проросійських настроїв і неприязні до воюючої України, яку створює Кремль на основі справжніх страхів і емоцій. Роль політиків полягає в тому, щоб зупинити цю хвилю, а не плисти по ній”, – йдеться в повідомленні.

Він підкреслив, що це перевірка на патріотизм і зрілість всієї політичної еліти Польщі.

Масовані атаки: чому Росія змінила тактику і чого очікувати у вересні

Вересень розпочався для України з найпотужнішого авіаційного тиску з боку Росії за весь час війни. Лише за одну ніч українська ППО збила понад 740 дронів-камікадзе, запущених у кількості більше 800 одиниць.

Такий рекордний обсяг одразу викликав дискусії: чи означає це, що відтепер кожна ніч приноситиме по тисячі ударних безпілотників?

Однак аналіз показує іншу картину. Росії вдалося організувати цей масштабний обстріл не завдяки різкому стрибку виробництва, а завдяки накопиченню запасів протягом попередніх місяців. За інформацією аналітиків, за липень і серпень агресор виробив понад шість тисяч БПЛА, використавши трохи більше чотирьох тисяч. Різниця у кількості дозволила сформувати резерв близько двох тисяч дронів, які були додані до вже накопичених залишків. Саме цей запас і зробив можливим рекордний нічний наліт.

На початку вересня російські війська витратили майже дві тисячі безпілотників, тоді як виробництво за цей же час, також судячи із відкритих джерел, дало лише півтори тисячі нових одиниць. Це означає, що для масованих атак Кремль вимушений розконсервовувати резерви, що автоматично зменшує їхній запас. Станом на середину місяця він оцінюється приблизно у 2,8 тис одиниць – цього достатньо для проведення ще кількох хвиль масштабних атак.

Характерною тенденцією вересня стало прагнення агресора вийти на ритм ударів раз на два-чотири дні. Такий інтервал дозволяє зберігати відчуття постійної загрози, водночас не вичерпуючи ресурс занадто швидко. Для України це означає необхідність бути готовою до повторюваних хвиль атак, які можуть накривати одразу кілька регіонів.

Проте варто враховувати, що подібна стратегія має і слабкі сторони.

По-перше, регулярне використання запасів без суттєвого випередження у виробництві з часом зменшить можливості для “рекордних” обстрілів.

По-друге, накопичення дронів передбачає періоди затишшя, під час яких ППО може відновлювати свої можливості та адаптувати тактику.

По-третє, масштабні атаки дедалі частіше супроводжуються значними втратами дронів – понад 90% з них збиваються. Це означає, що ефект для Кремля поступово знижується, а вартість кожної такої операції зростає.

З огляду на ці фактори вересень дійсно може стати рекордним за кількістю масованих атак, але подібна інтенсивність навряд чи буде довготривалою. Росія намагається створити вигляд невичерпного ресурсу, проте залежність від накопичення та прогнозована періодичність ударів свідчать про те, що стратегічний запас окупантів не безмежний.

Таким чином, головний виклик для України зараз – витримати цей піковий тиск, зберігши ефективність протиповітряної оборони. Якщо вдасться пережити вересневу хвилю, подальші дії Росії, найімовірніше, вже не матимуть такого ефекту масованого терору.