Прем’єр-міністр Ірландії прибув до України з офіційним візитом

Прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін має зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським та спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком

Про це повідомляє Irish Examiner.

Сторони планують обговорити підтримку Києва, переговорний процес щодо вступу України до Євросоюзу та проведення внутрішніх реформ.

“Підтримка України є центральним пріоритетом ірландського головування в ЄС. Цей візит — це можливість почути безпосередньо від президента Зеленського та прем’єр-міністра Корецького про ситуацію на місцях та потреби українського уряду, який вже п’ятий рік захищає свою країну від російської агресії”, — сказав Мартін.

Прем’єр-міністр також закликав Росію припинити бойові дії та наголосив, що підтримка України залишається одним із головних пріоритетів ірландського головування в Раді ЄС.

Крім того, Мартін заявив, що Ірландія продовжуватиме надавати Україні всебічну допомогу. Він зазначив, що український народ, на його думку, заслуговує на справедливий і довгостроковий мир.

До Києва прибули посол США при НАТО та командувач спеціальної місії альянсу

Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером та командувачем Спеціальної місії НАТО з безпеки та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.

Про це глава держави поінформував у Facebook.

Під час зустрічі обговорювалося збільшення поставок перехоплювачів для систем Patriot у рамках програми PURL. За словами Зеленського, це необхідно для захисту українського неба від масованих ударів.

Окремо сторони торкнулися двостороннього оборонного партнерства США та України. Йшлося про реалізацію рішення Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, щодо надання Україні ліцензії на виробництво Patriot.

“Також обговорили двостороннє оборонне партнерство між США та Україною: реалізацію рішення Президента Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriotʼів”, – наголосив президент.

Також обговорювалася Drone Deal — угода щодо безпілотників, яку зараз опрацьовують команди двох країн. Зеленський заявив, що цей напрям має реальний потенціал, і висловив надію на швидке завершення переговорів.

Під час зустрічі президент України вручив Кертісу Баззарду орден “За заслуги” III ступеня.

Зеленський пояснив удари по логістичних центрах Wildberries

Логістичні хаби Wildberries, які зазнали ураження в результаті дальніх ударів Сил оборони, були пов’язані із забезпеченням російської армії. Через них надходили комплектуючі для дронів, навігаційне обладнання та спорядження.

Про це Володимир Зеленський повідомив у Telegram.

Йдеться про логістичні центри в Краснодарському та Ставропольському краях. Зеленський назвав ці удари частиною української програми “далекобійних санкцій”. Крім того уражено ще один танкер та чотири суховантажі російського «тіньового флоту» в акваторіях Чорного та Азовського морів.

Зеленський подякував українським військовим за результати та заявив, що Україна продовжить операції проти об’єктів, які використовуються для забезпечення російських військ. За його словами, Київ передав Москві пропозиції щодо миру, однак Росію потрібно змушувати перейти до дипломатії.

Українські війська на даний момент знищили логістичні хаби Wildberries у Краснодарі, Невинномиську, Електросталі та Котовську.

У Польщі очікують на практичні кроки після заяви Зеленського щодо архівів Волині

Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш прокоментував заяву Володимира Зеленського про підготовку нових рішень щодо історичних питань у відносинах між Києвом і Варшавою.

Про це пише “Європейська правда”

Йдеться про відкриття архівів щодо подій на Волині, додаткові дозволи на пошукові та ексгумаційні роботи, а також розширення громадського діалогу між двома країнами.

Косиняк-Камиш заявив, що будь-які кроки, які наближають вирішення складних історичних тем, заслуговують на увагу.

“Я сподіваюся, що обіцянки Зеленського щодо відкриття архівів, ексгумації та діалогу втіляться в конкретні дії. Це той напрямок, до якого ми прагнули”, – заявив міністр оборони Польщі.

За словами польського міністра, Польща з самого початку виступала за діалог, встановлення історичних фактів та гідне вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії. Відкриття архівів у цьому контексті розглядається як один із можливих кроків до зниження напруженості навколо цієї теми.

Окремо Косиняк-Камиш попередив про ризики спроб посварити українців і поляків. Він наголосив, що у двох країн зараз є спільний ворог — Росія, а розкол між Києвом і Варшавою відповідає інтересам Кремля.

Рішення Зеленського також привітав прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Загалом у Варшаві позитивно оцінили наміри Києва, але чекають на практичне продовження: доступ до архівів, дозволи на роботи та предметний діалог щодо історичної пам’яті.

Зеленський розглядає можливість відставки Сирського на тлі протестів

Президент України Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського.

Про це пише Financial Times з посиланням на джерела в оточенні українського президента.

За даними видання, питання кадрових змін в армії стало актуальним після протестів на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Акції поступово переросли в ширшу кампанію з вимогами оновити керівництво Збройних сил України.

Як стверджують джерела FT, Зеленський готовий розглянути відставку Сирського лише за умови, що знайде кандидата, здатного забезпечити спокійну передачу командування. Головне завдання — зберегти стійкість оборони на всій лінії фронту протяжністю близько 1200 км.

Зараз президент проводить консультації з військовими командирами та обговорює ситуацію на найбільш напружених ділянках фронту. Окремо йдеться про постачання озброєння, характер бойових дій та подальші наміри російських військ.

Серед учасників консультацій називалися командири кількох корпусів, зокрема представники ДШВ, армійських корпусів, Нацгвардії та Сил безпілотних систем. Офіційного рішення про відставку Сирського наразі не оголошувалося.

Успіхи ЗСУ не зупиняють російські ракети та піхоту: Україна потребує чесної розмови в Анкарі

У ніч проти 2 липня 2026 року Росія завдала одного з наймасштабніших комбінованих ударів по Україні від початку повномасштабної війни. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог випустив 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників. Основний напрямок удару – Київ. Мер столиці Віталій Кличко констатував, що це наймасштабніша атака на місто за весь час війни. За словами начальника Київської міської військової адміністрації Тимура Ткаченка, обстріл спричинив пошкодження та руйнування на понад 30 локаціях у всіх районах столиці. Рятувальники повідомили про пожежі та руйнування цивільної інфраструктури й житлових будинків у кількох районах. Пошкоджено понад 20 житлових будинків, а також станцію швидкої допомоги, науковий інститут, готель, та критичні підприємства.

Жертвами цієї атаки стали щонайменше 31 людина, ще 102 особи отримали поранення. У Дарницькому районі Києва з-під завалів зруйнованої дев’ятиповерхівки деблокували 10 загиблих. У ДСНС зазначили, що на місці влучання у 16-поверховий житловий будинок завершено аварійно-рятувальні роботи, вилучено 24 уламки залізобетонних плит загальною вагою близько 53 тонн. 3 липня в Києві оголосили днем жалоби за жертвами цієї атаки. Президент Зеленський після обстрілу заявив, що розраховує на рішення США щодо ліцензій на ракети Patriot.

Українські сили ППО продемонстрували ефективність у боротьбі з крилатими ракетами та безпілотниками: з 34 крилатих ракет Х-101 було збито 31 (94%), з 8 крилатих ракет “Калібр” – усі 8 (100%), а з 496 безпілотників знешкодили 476 (понад 90%). Водночас балістичні ракети залишаються головним викликом. З 24 балістичних ракет “Іскандер-М/С-400” було збито лише чотири. Із чотирьох протикорабельних ракет 3М22 “Циркон” не вдалося збити жодної. Причина – критичний дефіцит ракет-перехоплювачів до систем Patriot. Як заявив міністр оборони Михайло Федоров, “за місяць у світі виробляється менше таких ракет, ніж ворог запускає по Україні за цей самий період”. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат наголосив: “щоб збивати балістичні ракети, треба мати чим їх збивати. Систем Patriot достатньо – потрібне постійне постачання ракет”.

Україна вже законтрактувала нові поставки ракет до Patriot, однак вони почнуть надходити лише наступного року. Саме тому Михайло Федоров звернувся з листами до майже 40 країн-партнерів із проханням невідкладно передати ракети Patriot із наявних запасів уже цього місяця. Пропозиція України полягає в тому, щоб партнери передали перехоплювачі зараз, а згодом замінили їх за рахунок майбутніх поставок.

Атаки на України та закордонні візити Президента

1 липня 2026 року – напередодні масованої атаки на Київ – Володимир Зеленський перебував у Дубліні (Ірландія), де взяв участь в урочистих заходах з нагоди початку головування Ірландії в Раді Європейського Союзу. Президента зустрічали на аеродромі Балдоннел, звідки він вирушив до Дублінського замку на офіційну церемонію. Разом із ним у заході взяли участь прем’єр-міністр Ірландії Міхал Мартін та президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Варто зазначити, що ще 1 липня, виступаючи на пресконференції в Дубліні, Зеленський заявив, що отримав дані розвідки про готовність російської сторони до масованого удару. Він публічно попередив українців про загрозу: “Ми знаємо, що Кремль уже певний час готував цей масований удар по Україні”. Президент наголосив, що саме цієї ночі Україна може зіткнутися з підвищеною небезпекою, та закликав громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги: «Сьогодні вночі це та загроза, з якою ми стикаємося». Він екстрено перервав візит та повернувся до Києва, знаючи про підготовку ворожої атаки. Як повідомлялося, західні партнери, зокрема США, завчасно попередили Генштаб ЗСУ про обстріл, що готувався у найближчі 72 години.

У Telegram-каналах та ЗМІ одразу почали поширюватися маніпуляції про те, що Зеленський нібито “спеціально поїхав” або “втік” з Києва, знаючи про майбутній удар. Російські пропагандисти стверджують, що президент України навмисно залишив столицю, аби не наражати себе на небезпеку, залишивши киян самих. Окремі російські джерела навіть висувають версію, що Київ отримує дані від західної розвідки завчасно, і це, мовляв, дозволяє евакуювати командні центри, спрятати керівництво.

Однак ці звинувачення не витримують жодної критики. По-перше, візит до Дубліна не був випадковим – він відбувався в межах заздалегідь запланованої дипломатичної місії з нагоди початку головування Ірландії в ЄС. По-друге, президент не просто “поїхав”, а публічно попередив українців про загрозу та закликав реагувати на сигнали повітряної тривоги. Він не залишив країну в таємниці, а відкрито повідомив про своє рішення та причини його ухвалення. Більше того, одразу після повернення – вже вранці 2 липня – Зеленський відвідав місця влучань у Дарницькому районі Києва, де особисто оглядав наслідки удару та спілкувався з рятувальниками. Там журналісти запитали його, чи буде відповідь на цей обстріл. “Ми за справедливий мир, справедливе закінчення війни. А поки його немає – за справедливі відповіді”, – зазначив президент. Він також наголосив, що жертв могло бути менше, якби партнери вчасно надали Україні ракети для ППО. Після атаки на Київ Зеленський заявив, що 10 людей не виходять на зв’язок. Росія отримає відповідь за удар по Києву – це безумовно.

Виснажливі бої за Донбас та ризик втрати “поясу фортець”

Тим часом на Донеччині тривають запеклі, виснажливі бої. Російські пропагандистські ресурси поспішили заявити про захоплення Костянтинівки. Попри локальні успіхи Сил оборони на окремих ділянках, загальна картина на Донеччині залишається вкрай напруженою. Росія продовжує системний тиск ціною величезних втрат у живій силі. Лише за минулу добу, за даними Генерального штабу ЗСУ, російська армія втратила близько 1290 військовослужбовців. Загальні втрати окупантів з початку повномасштабного вторгнення вже перевищили 1 млн 409 тис осіб. Співвідношення втрат між Росією та Україною, яке більшу частину війни трималося на рівні 2:1 або 3:1, у 2026 році зросло до 8:1 на користь України. Кожен метр української землі ворог поливає кров’ю – російське командування кидає своїх солдатів у м’ясорубку, намагаючись досягти тактичних успіхів.

На Слов’янському напрямку війська РФ штурмували 25 разів, атакуючи населені пункти Крива Лука, Рай-Олександрівка та райони Різниківки. Костянтинівка залишається одним із головних рубежів оборони Донеччини, а Костянтинівський напрямок – одним із найнапруженіших на всій лінії фронту. Російські війська продовжують системний тиск не лише безпосередньо на передові позиції українських військ, а й на транспортні маршрути, логістичні вузли та населені пункти, які забезпечують оборону міста. Противник активно використовує FPV-дрони, розвідувальні безпілотники, артилерію та авіацію для встановлення вогневого контролю над дорогами, що ведуть до міста. Фактично ворог намагається не лише завдати втрат українським підрозділам, а й максимально ускладнити логістику, переміщення резервів, евакуацію поранених та постачання боєприпасів.

Іноді швидкість просування російських військ така, що прифронтові населені пункти просто не встигають евакуювати. Це призводить до трагічних наслідків серед цивільного населення. За даними поліції, лише протягом першої доби липня 2026 року зафіксовано 1 243 атаки з боку росіян по підконтрольній частині Донецької області. У Донецькій області внаслідок російських атак 3 липня загинули п’ятеро людей, ще 12 дістали поранення. 4 липня одна людина загинула, шестеро зазнали поранень. Росіяни завдали удару по супермаркету у Краматорську – п’ятеро поранених. У Слов’янську внаслідок артилерійського обстрілу поранень зазнала 18-річна дівчина. І це лише офіційно підтверджені дані – реальна кількість жертв може бути значно вищою.

Костянтинівка – одне з ключових міст української оборонної лінії на Донбасі, яке входить до так званого “поясу фортець” разом зі Слов’янськом та Краматорськом. Росіяни розуміють, що Костянтинівка – це ворота до Краматорська – останнього оплоту Донецької області, який Росія хоче захопити, але Україна продовжує утримувати. Саме тому вони кидають у бій усі резерви, не зважаючи на колосальні втрати.

Саміт НАТО в Анкарі: вікно можливостей для України

Саміт НАТО в Анкарі, який розпочнеться 7-8 липня, має стати не просто черговим заходом, а місцем для чесного підбиття проміжних підсумків. За понад чотири роки повномасштабної війни Україна досягла неймовірного: вистояла проти значно більшого агресора, повернула частину тимчасово окупованих територій, деокупувала Чорне море та створила потужний флот безпілотників, який наносить відчутні удари по російській інфраструктурі. Українські воїни довели, що здатні боротися і перемагати, а міжнародна коаліція на чолі з НАТО залишається ключовим фактором нашої стійкості.

Але водночас варто подивитися на ситуацію об’єктивно. Останні масовані атаки на Київ, під час яких не вдалося перехопити жодної балістичної ракети, оголили критичну проблему: системи Patriot, які стали символом західної підтримки, не мають достатньої кількості ракет-перехоплювачів. Міністр оборони Михайло Федоров визнав, що ворог запускає балістичні ракети швидше, ніж у світі виробляються перехоплювачі Patriot. І це не технічна проблема – це виклик, наразі немає рішення. Не менш напружена ситуація на Донеччині. Російські війська продовжують системний тиск, ціною величезних втрат у живій силі просуваючись уперед. Бої тривають, але росіяни просуваються вперед, активно атакують Слов’янськ та Краматорськ. Влада розширила зону примусової евакуації, але швидкість просування окупантів часом така, що прифронтові населені пункти не встигають евакуювати, що призводить до жертв серед мирного населення.

Тож Анкара – це час для відвертої розмови. Не лише про нові пакети допомоги, а й про те, чому попередні обіцянки не спрацювали повною мірою. Чому ППО досі не закриває небо над усією Україною. Чому російське просування на Донеччині не вдається зупинити. І головне – що потрібно зробити, щоб наступний саміт став місцем не проміжних, а остаточних підсумків – нашої перемоги та справедливого миру.

Зеленський розповів про масовані удари Росії по 15 регіонах України за тиждень

Протягом останнього тижня російські війська завдали ударів по 15 областях України. Під обстрілами регулярно опиняються Херсон, Запоріжжя, Харків та Суми.

Про це розповів Володимир Зеленський в Telegram.

За словами президента, російська армія застосовувала різні види озброєння проти житлових будинків, цивільної інфраструктури та мирних жителів. Зеленський заявив, що майже щодня в результаті таких атак фіксуються постраждалі.

“Лише впродовж тижня було близько 1 400 ударних дронів, майже 1 500 керованих авіаційних бомб та 19 ракет різних типів, зокрема і балістичні”, — сказав глава держави.

Зеленський наголосив, що загроза нових ударів залишається постійною. За його словами, для захисту українських міст необхідно посилювати протиповітряну оборону, насамперед антибалістичні можливості.

“Необхідні сильні та оперативні кроки, які змусять Росію рухатися до завершення цієї війни. Все, що посилює Україну, допомагає наближати мир. Дякую всім, хто нам допомагає”, — заявив Зеленський.

Президент також назвав пріоритетами розвиток співпраці у форматі Drone Deal та посилення санкційного тиску на Росію та її партнерів. Він заявив, що обмеження мають вражати найбільш вразливі для Москви напрямки.

Зеленський обговорив із президентом Латвії оборонні проєкти та переговори щодо вступу до ЄС

Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Сторони обговорили військову підтримку України, спільні оборонні ініціативи та подальше просування Києва до членства в Європейському Союзі.

Однією з тем стала співпраця в рамках Drone Deal. Рінкевичс відзначив роботу українських фахівців у Латвії, а Зеленський заявив, що Україна готова й надалі ділитися з партнерами досвідом, технологіями та обладнанням, перевіреними в умовах війни.

Український президент подякував Латвії за додатковий внесок у програму PURL. За його словами, така допомога безпосередньо впливає на здатність України захищатися від російських атак і зберігати життя людей.

Також сторони обговорили перспективи спільних проєктів у рамках ініціативи SAFE. Зеленський заявив, що Київ розраховує на продовження практичної співпраці з Латвією в оборонній сфері.

Окремо Рінкевичс привітав Україну з відкриттям першого переговорного кластера на шляху до вступу в ЄС. Латвія підтвердила підтримку якнайшвидшого відкриття решти кластерів і закликала інших партнерів сприяти цьому процесу.

Під час розмови лідери також узгодили позиції напередодні саміту НАТО та майбутніх контактів з міжнародними партнерами.

Зеленський заявив про ураження нафтових об’єктів у Краснодарському краї та Башкирії

Володимир Зеленський повідомив про удари по нафтовій інфраструктурі на території Росії. За його словами, українські сили уразили нафтобазу “Полтавська” у Краснодарському краї, а також два нафтопереробні підприємства в Уфі.

Про це він розповів у своєму зверненні

Зеленський назвав ці операції частиною української далекобійної стратегії. Він заявив, що удари стали відповіддю на продовження війни та атаки на українські міста.

За словами президента, вночі Сили оборони завдали удару по нафтобазі “Полтавська”, розташованій приблизно за 300 км від лінії фронту. Пізніше  СБУ атакувала два об’єкти в Уфі — “Башнєфть-Уфанєфтєхім” і “Башнєфть-Новойл”. Ці підприємства знаходяться приблизно за 1500 км від лінії фронту.

“Виконуємо план наших далекобійних санкцій. Дякую всім українським воїнам, які забезпечують нашу влучність”, — заявив президент.

Зеленський заявив, що Москва має перейти до реальної дипломатії, оскільки війну необхідно завершувати.