У тимчасово окупованому Криму загинув виконавчий директор російського фонду “Народний фронт. Все для перемоги” Анатолій Чернишов.
Про його смерть повідомили представники організації.
За версією російської сторони, 58-річний Чернишов отримав мінно-вибухові травми поблизу села Скворцово Сімферопольського району внаслідок атаки БПЛА ЗСУ. Його госпіталізували, однак пізніше він помер.
Російський фонд, яким керував Чернишов, займається збором коштів та закупівлею різного майна для військовослужбовців РФ. В організації також заявили, що російський президент посмертно нагородив Чернишова Орденом Мужності.
NASA опинилося в центрі скандалу після прямої трансляції повного сонячного затемнення 12 серпня. Під час ефіру глядачам показали карту Європи, на якій Крим був відокремлений лінією від материкової частини України, тоді як кордон між півостровом і Росією не був позначений.
Спірна карта виникла приблизно на 13-й хвилині трансляції, коли демонструвалася траєкторія руху місячної тіні. Прямого напису про приналежність Криму до Росії на зображенні не було, проте нанесені кордони візуально включали півострів до російської території.
Хто саме підготував картографічну основу для трансляції, поки що невідомо. Вона могла бути створена співробітниками NASA, зовнішнім підрядником або отримана зі стороннього картографічного сервісу. Агентство також не повідомляло, яке джерело географічних даних використовувалося.
Станом на ранок 13 серпня NASA публічно не прокоментувало ситуацію і не пояснило, чи була спірна межа наслідком технічної помилки. Офіційної реакції української влади на момент публікації також не було.
Трансляція була присвячена повному сонячному затемненню, смуга якого пройшла через Гренландію, Ісландію, північ Росії, Атлантичний океан та Іспанію. В Україні затемнення можна було спостерігати лише частково.
У ніч на 3 серпня Крим та кілька регіонів Росії зазнали масованої атаки безпілотників. Під ударом опинилися Керч, а також логістичний центр Wildberries у Володимирі.
Про це повідомляють моніторингові канали та Telegram-канали.
У Володимирі сталася велика пожежа на території логістичного центру Wildberries площею 171,9 тис. кв. м. Джерела називають об’єкт одним із найбільших хабів компанії, через який розподіляються товари між Московським регіоном, центральною, північно-західною та північною частинами європейської Росії.
У Криму вибухи, за даними моніторингових каналів, лунали у Сакському районі, Феодосії та Сімферополі. У Керчі тимчасово перекривали рух через міст, фіксувалися польоти безпілотників та діяльність мобільних вогневих груп.
Після вибухів у Керчі повідомили про кілька пожеж. Загорілися об’єкти в районі Центрального ринку та автовокзалу, а також поруч із Керченським мостом у селищі Будівельників. За попередніми даними, один чоловік отримав осколкове поранення після вибуху збитого безпілотника над приватним сектором.
Крім того, моніторингові групи повідомляли про дві точки пожеж у морі приблизно за 35 км на південь від Новоросійська. Офіційні дані про наслідки атаки на момент публікації були обмежені.
У ніч на 26 липня Крим зазнав масованої атаки безпілотників. Після серії вибухів у кількох районах півострова виникли проблеми з електропостачанням, а в районі об’єктів енергетичної інфраструктури почалися пожежі.
Про це пише Today.ua з посиланням на OSINT-спільноти,
У Феодосії, як стверджують джерела, у небі помітили дрони. Ймовірною ціллю називали радіолокаційну станцію на горі Тепе-Оба. Також повідомлялося про ураження місцевої підстанції, після чого місто залишилося без світла.
Гучні вибухи та спалахи, за даними видання, фіксували мешканці Сімферополя, Алушти та Добровської долини. У районі Таврійської ТЕС спалахнула пожежа, після чого в Сімферополі та прилеглих районах виникли перебої з електропостачанням.
Близько 4:00 ранку в Гаспрі, як повідомляється, працював ЗРПК “Панцир-С1”. Над Будгородком було збито один із безпілотників.
Представники “Крименерго” заявили про складну ситуацію з електропостачанням на сході, північному заході та півдні півострова, пояснивши відключення “зовнішнім впливом на об’єкти енергосистеми”. Міноборони Росії повідомило про знищення 133 українських дронів над територією Росії, Чорним морем та окупованим Кримом.
Українські Сили безпілотних систем заявили, що ударами по Керченській поромній переправі вдалося майже паралізувати її роботу.
Про це повідомив командир підрозділу СБС Роберт “Мадяр” Бровді.
За його словами, переправа між портами “Кавказ” і “Крим” була однією з ключових логістичних ліній російських військ у Криму. До атак вона могла перевозити від 180 до 250 одиниць транспорту на добу.
Бровді стверджує, що з п’яти поромів, які працювали на цьому напрямку, більша частина знищена, серйозно пошкоджена або втратила здатність рухатися самостійно. Деякі судна тепер можуть використовуватися лише як баржі, що різко знижує їхню ефективність.
Близько 80 % пропускної спроможності переправи використовувалося для потреб Міноборони Росії. Тому удари по поромах порушили постачання угруповання в Криму.
На тлі проблем із логістикою в Криму також повідомляється про перебої з електропостачанням, дефіцит палива, зростання цін і труднощі в роботі соціальної інфраструктури. Російський Червоний Хрест почав формувати додаткові запаси гуманітарної допомоги для Криму та Севастополя після введення режиму надзвичайної ситуації на півострові.
Ця історія – про Енвера Селяметова, вихідця з Криму, який після початку повномасштабної війни виїхав з окупованого півострова та став до лав Сил оборони України. Разом із родиною він залишив територію, контрольовану Росією, а вже після прибуття до Києва вступив до українського підрозділу і згодом брав участь у бойових завданнях на одному з найважчих напрямків фронту.
Енвер Напійович Селяметов народився 31 жовтня 1984 року в селищі Октябрь міста Шахрисабз Кашкадар’їнської області тодішньої УзРСР. Згодом він проживав у Криму, був зареєстрований у місті Джанкой. У 2002 році Селяметов закінчив Мелітопольський ліцей залізничного транспорту, після чого пов’язав свою професійну діяльність із залізницею.
Після окупації Криму Росією він залишався на півострові та з 2014 до 2022 року працював у структурному підрозділі “Джанкойське локомотивне депо” так званої “Кримської залізниці”. Там він обіймав посаду слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування. Для багатьох мешканців Криму цей період став часом постійного тиску, вимушеного пристосування до окупаційної реальності та складних особистих рішень.
У жовтні 2022 року Енвер Селяметов разом із дружиною та двома дітьми виїхав через Латвію на територію України. Після прибуття до Києва він вступив до лав Збройних сил України, де отримав військове звання рядового. Його служба була пов’язана з 251-м окремим батальйоном територіальної оборони у складі 241-ї окремої бригади регіонального управління Сил територіальної оборони “Північ”.
У складі роти вогневої підтримки Селяметов виконував завдання в Черкаській області, зокрема у місті Канів. Він брав участь у роботі мобільних груп, оснащених великокаліберними кулеметами, які чергували на бойових позиціях для протидії ворожим дронам типу “Шахед”, що могли рухатися у напрямку Києва. Також у складі групи військовослужбовців він залучався до охорони Канівської ГЕС.
Згодом Енвер Селяметов виконував бойові завдання в районі Бахмута Донецької області. Там він брав участь в облаштуванні командно-спостережного пункту роти вогневої підтримки та під ворожими обстрілами встановлював обладнання для запуску альтернативного інтернет-зв’язку. Під час виходів на бойові позиції у місті Бахмут він разом із побратимами утримував позиції під мінометним вогнем противника та брав участь у знищенні особового складу ворога.
Окремим епізодом його служби стала евакуація поранених бійців. Селяметов особисто вивозив тяжко поранених військовослужбовців роти вогневої підтримки автомобільним транспортом під ворожим мінометним вогнем до пункту надання первинної медичної допомоги. Під час утримання вогневих позицій у зоні відповідальності підрозділу в Бахмуті він неодноразово потрапляв під артилерійські, мінометні та гранатометні обстріли.
28 березня 2023 року під час бою на вогневій позиції “КОСМОС” у районі Бахмута Енвер Селяметов влучним пострілом із РПГ-7 знищив ворожого кулеметника. Одразу після цього позиція потрапила під мінометний обстріл, унаслідок чого військовий дістав поранення – акубаротравму. Попри це, він добровільно продовжив виконувати бойові завдання в районі Бахмута.
За час проходження служби Селяметов зарекомендував себе як військовослужбовець, здатний швидко орієнтуватися у складних обставинах і самостійно ухвалювати правильні рішення. За бездоганне виконання військового та службового обов’язку, а також проявлені доблесть і честь він був нагороджений державною нагородою України – орденом “За мужність” III ступеня.
Історія Енвера Селяметова має особливе символічне значення. Вона демонструє, що навіть роки окупації не здатні повністю розірвати зв’язок кримчан з Україною. Для багатьох вихідців із півострова війна Росії проти України є не абстрактним конфліктом, а особистим вибором між примиренням з окупацією та боротьбою за свободу.
Попри життя в окупованому Криму, Енвер Селяметов зробив свідомий вибір на користь України. Він вивіз родину з-під контролю Росії, вступив до лав ЗСУ, пройшов бойові завдання в Бахмуті, рятував поранених побратимів і був відзначений державною нагородою. Його історія є ще одним доказом того, що Крим залишається пов’язаним з Україною не лише політично, а й через долі людей, які зі зброєю в руках воюють проти російської агресії.
Нагадаємо, раніше ми вже розповідали про вихідців з окупованих територій, які зробили свідомий вибір на користь України. Зокрема, йшлося про історію бійця з позивним Татарин, для якого війна почалася ще у 2014 році в Криму, про українця з окупованої території, який, опинившись у лавах армії РФ, вирішив чинити опір зсередини, про кримського татарина Ісу Акаєва, який після окупації півострова добровільно став до лав українських підрозділів, а також про українця з окупованого Криму Сергія Ополченцев, який обрав шлях боротьби за свободу України.
У Криму повністю зупинили продаж пального на автозаправних станціях. За даними ЗМІ, бензин і дизель не відпускають навіть за талонами — як приватним особам, так і організаціям.
Наразі заправка дозволена лише для транспорту оперативних служб. Звичайні автомобілісти та компанії тимчасово не можуть придбати пальне на АЗС.
Водночас частина півострова зіткнулася з відключеннями електроенергії. Причиною називають перевантаження мереж, пов’язане з пошкодженням енергетичної інфраструктури.
Раніше повідомлялося про удари по транспортних об’єктах, які використовуються для зв’язку Криму з південним напрямком. Зокрема, під удар потрапив автомобільний міст через Генічеську протоку, який використовувався для перевезення зброї, палива та інших ресурсів.
У ніч на 13 червня в Криму повідомляли про масштабну атаку безпілотників і ураження об’єктів енергетичної інфраструктури. За даними моніторингової групи “Кримський вітер”, один із ударів припав на електроподстанцію в Красноперекопську.
За інформацією DSnews, близько 02:09 по підстанції поруч з оборонним заводом могли влучити дві ракети або реактивні безпілотники. Після цього в місті тимчасово зникло електропостачання: світла не було приблизно до 03:40.
Найпотужніша пожежа, як стверджують спостерігачі, зафіксована на підстанції 220/35/10 кВ “Красноперекопськ”. Цей об’єкт вважається важливим вузлом енергопостачання північної частини Криму: він забезпечує електроенергією Красноперекопськ, Армянськ, прилеглі райони та промислові підприємства.
Крім того, повідомляється про пожежу на підстанції 220 кВ “Титан” в Армянську. Огнища загоряння також фіксувалися на території заводу “Кримський Титан”. За даними моніторингу, наслідки ударів помітні відразу в декількох точках промислового майданчика.
У Кремлі знову поставили під сумнів можливість переговорів з Україною. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що зараз йому “важко уявити” діалог із Києвом.
Про це пишуть російські пропагандистські ЗМІ.
Причиною він назвав нібито “терористичні дії” української сторони. Зокрема, Пєсков згадав інцидент із пасажирським поїздом Москва — Сімферополь і назвав його “злочином київського режиму”.
При цьому російська сторона не надала доказів причетності України до того, що сталося. У Києві раніше неодноразово заявляли про готовність до прямих переговорів, але тільки за межами Росії та Білорусі.
Окремо Пєсков повідомив, що російська влада займається ситуацією із забезпеченням Криму паливом.
