Українські Сили безпілотних систем заявили, що ударами по Керченській поромній переправі вдалося майже паралізувати її роботу.
Про це повідомив командир підрозділу СБС Роберт “Мадяр” Бровді.
За його словами, переправа між портами “Кавказ” і “Крим” була однією з ключових логістичних ліній російських військ у Криму. До атак вона могла перевозити від 180 до 250 одиниць транспорту на добу.
Бровді стверджує, що з п’яти поромів, які працювали на цьому напрямку, більша частина знищена, серйозно пошкоджена або втратила здатність рухатися самостійно. Деякі судна тепер можуть використовуватися лише як баржі, що різко знижує їхню ефективність.
Близько 80 % пропускної спроможності переправи використовувалося для потреб Міноборони Росії. Тому удари по поромах порушили постачання угруповання в Криму.
На тлі проблем із логістикою в Криму також повідомляється про перебої з електропостачанням, дефіцит палива, зростання цін і труднощі в роботі соціальної інфраструктури. Російський Червоний Хрест почав формувати додаткові запаси гуманітарної допомоги для Криму та Севастополя після введення режиму надзвичайної ситуації на півострові.
Ця історія – про Енвера Селяметова, вихідця з Криму, який після початку повномасштабної війни виїхав з окупованого півострова та став до лав Сил оборони України. Разом із родиною він залишив територію, контрольовану Росією, а вже після прибуття до Києва вступив до українського підрозділу і згодом брав участь у бойових завданнях на одному з найважчих напрямків фронту.
Енвер Напійович Селяметов народився 31 жовтня 1984 року в селищі Октябрь міста Шахрисабз Кашкадар’їнської області тодішньої УзРСР. Згодом він проживав у Криму, був зареєстрований у місті Джанкой. У 2002 році Селяметов закінчив Мелітопольський ліцей залізничного транспорту, після чого пов’язав свою професійну діяльність із залізницею.
Після окупації Криму Росією він залишався на півострові та з 2014 до 2022 року працював у структурному підрозділі “Джанкойське локомотивне депо” так званої “Кримської залізниці”. Там він обіймав посаду слюсаря з огляду та ремонту локомотивів на пунктах технічного обслуговування. Для багатьох мешканців Криму цей період став часом постійного тиску, вимушеного пристосування до окупаційної реальності та складних особистих рішень.
У жовтні 2022 року Енвер Селяметов разом із дружиною та двома дітьми виїхав через Латвію на територію України. Після прибуття до Києва він вступив до лав Збройних сил України, де отримав військове звання рядового. Його служба була пов’язана з 251-м окремим батальйоном територіальної оборони у складі 241-ї окремої бригади регіонального управління Сил територіальної оборони “Північ”.
У складі роти вогневої підтримки Селяметов виконував завдання в Черкаській області, зокрема у місті Канів. Він брав участь у роботі мобільних груп, оснащених великокаліберними кулеметами, які чергували на бойових позиціях для протидії ворожим дронам типу “Шахед”, що могли рухатися у напрямку Києва. Також у складі групи військовослужбовців він залучався до охорони Канівської ГЕС.
Згодом Енвер Селяметов виконував бойові завдання в районі Бахмута Донецької області. Там він брав участь в облаштуванні командно-спостережного пункту роти вогневої підтримки та під ворожими обстрілами встановлював обладнання для запуску альтернативного інтернет-зв’язку. Під час виходів на бойові позиції у місті Бахмут він разом із побратимами утримував позиції під мінометним вогнем противника та брав участь у знищенні особового складу ворога.
Окремим епізодом його служби стала евакуація поранених бійців. Селяметов особисто вивозив тяжко поранених військовослужбовців роти вогневої підтримки автомобільним транспортом під ворожим мінометним вогнем до пункту надання первинної медичної допомоги. Під час утримання вогневих позицій у зоні відповідальності підрозділу в Бахмуті він неодноразово потрапляв під артилерійські, мінометні та гранатометні обстріли.
28 березня 2023 року під час бою на вогневій позиції “КОСМОС” у районі Бахмута Енвер Селяметов влучним пострілом із РПГ-7 знищив ворожого кулеметника. Одразу після цього позиція потрапила під мінометний обстріл, унаслідок чого військовий дістав поранення – акубаротравму. Попри це, він добровільно продовжив виконувати бойові завдання в районі Бахмута.
За час проходження служби Селяметов зарекомендував себе як військовослужбовець, здатний швидко орієнтуватися у складних обставинах і самостійно ухвалювати правильні рішення. За бездоганне виконання військового та службового обов’язку, а також проявлені доблесть і честь він був нагороджений державною нагородою України – орденом “За мужність” III ступеня.
Історія Енвера Селяметова має особливе символічне значення. Вона демонструє, що навіть роки окупації не здатні повністю розірвати зв’язок кримчан з Україною. Для багатьох вихідців із півострова війна Росії проти України є не абстрактним конфліктом, а особистим вибором між примиренням з окупацією та боротьбою за свободу.
Попри життя в окупованому Криму, Енвер Селяметов зробив свідомий вибір на користь України. Він вивіз родину з-під контролю Росії, вступив до лав ЗСУ, пройшов бойові завдання в Бахмуті, рятував поранених побратимів і був відзначений державною нагородою. Його історія є ще одним доказом того, що Крим залишається пов’язаним з Україною не лише політично, а й через долі людей, які зі зброєю в руках воюють проти російської агресії.
Нагадаємо, раніше ми вже розповідали про вихідців з окупованих територій, які зробили свідомий вибір на користь України. Зокрема, йшлося про історію бійця з позивним Татарин, для якого війна почалася ще у 2014 році в Криму, про українця з окупованої території, який, опинившись у лавах армії РФ, вирішив чинити опір зсередини, про кримського татарина Ісу Акаєва, який після окупації півострова добровільно став до лав українських підрозділів, а також про українця з окупованого Криму Сергія Ополченцев, який обрав шлях боротьби за свободу України.
У Криму повністю зупинили продаж пального на автозаправних станціях. За даними ЗМІ, бензин і дизель не відпускають навіть за талонами — як приватним особам, так і організаціям.
Наразі заправка дозволена лише для транспорту оперативних служб. Звичайні автомобілісти та компанії тимчасово не можуть придбати пальне на АЗС.
Водночас частина півострова зіткнулася з відключеннями електроенергії. Причиною називають перевантаження мереж, пов’язане з пошкодженням енергетичної інфраструктури.
Раніше повідомлялося про удари по транспортних об’єктах, які використовуються для зв’язку Криму з південним напрямком. Зокрема, під удар потрапив автомобільний міст через Генічеську протоку, який використовувався для перевезення зброї, палива та інших ресурсів.
У ніч на 13 червня в Криму повідомляли про масштабну атаку безпілотників і ураження об’єктів енергетичної інфраструктури. За даними моніторингової групи “Кримський вітер”, один із ударів припав на електроподстанцію в Красноперекопську.
За інформацією DSnews, близько 02:09 по підстанції поруч з оборонним заводом могли влучити дві ракети або реактивні безпілотники. Після цього в місті тимчасово зникло електропостачання: світла не було приблизно до 03:40.
Найпотужніша пожежа, як стверджують спостерігачі, зафіксована на підстанції 220/35/10 кВ “Красноперекопськ”. Цей об’єкт вважається важливим вузлом енергопостачання північної частини Криму: він забезпечує електроенергією Красноперекопськ, Армянськ, прилеглі райони та промислові підприємства.
Крім того, повідомляється про пожежу на підстанції 220 кВ “Титан” в Армянську. Огнища загоряння також фіксувалися на території заводу “Кримський Титан”. За даними моніторингу, наслідки ударів помітні відразу в декількох точках промислового майданчика.
У Кремлі знову поставили під сумнів можливість переговорів з Україною. Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков заявив, що зараз йому “важко уявити” діалог із Києвом.
Про це пишуть російські пропагандистські ЗМІ.
Причиною він назвав нібито “терористичні дії” української сторони. Зокрема, Пєсков згадав інцидент із пасажирським поїздом Москва — Сімферополь і назвав його “злочином київського режиму”.
При цьому російська сторона не надала доказів причетності України до того, що сталося. У Києві раніше неодноразово заявляли про готовність до прямих переговорів, але тільки за межами Росії та Білорусі.
Окремо Пєсков повідомив, що російська влада займається ситуацією із забезпеченням Криму паливом.
Пасажирське залізничне сполучення з окупованим Кримом тимчасово призупинили після нічної атаки безпілотників.
Про це вранці 8 червня повідомила російська транспортна компанія “Гранд Сервіс Експрес”.
За даними компанії, під час атаки було пошкоджено локомотив поїзда №68 Москва — Сімферополь. Пасажири не постраждали, проте загинув помічник машиніста, а машиніст тепловоза отримав поранення.
Людей з поїздів, що перебували на території Криму, евакуювали. Пасажирів трьох поїздів, які вирушили на півострів із Москви та Санкт-Петербурга ще 6 червня, доставляють до Сімферополя автобусами.
Вночі та вранці 8 червня в Криму та Севастополі оголошували повітряну тривогу. Місцеві канали повідомляли про вибухи в районах військових аеродромів, нафтобази, електроподстанції та залізничного вокзалу Сімферополя.
У Криму повністю призупинили рух приміських поїздів після інциденту на залізничній інфраструктурі.
Про це повідомляють російські Telegram-канали.
За наявними даними, 31 травня на перегоні Краснофлотська — Новофедорівка в Радянському районі було пошкоджено локомотив вантажного поїзда. Інцидент стався під час відбиття атаки безпілотника на ділянці Кримської залізниці.
В результаті загинув співробітник відомчої охорони залізничного транспорту РФ, який перебував у локомотиві під час руху поїзда в бік станції Джанкой. Російські джерела називають його Романом Михайловим, стрільцем супроводу вантажів стрілецької команди станції Тамань.
Офіційні причини зупинки всіх приміських поїздів на півострові, а також масштаби пошкоджень інфраструктури поки що не розкриваються.
Вночі на 27 квітня Крим, який перебуває під тимчасовою окупацією, зазнав масштабної атаки. Протягом кількох годин мішенями стали низка військових об’єктів.
У повідомленні зазначено, що активна фаза розпочалася приблизно о 21:00 і завершилася о 01:30.
У цей проміжок часу було зафіксовано кілька годин інтенсивних обстрілів і роботи систем ППО. За інформацією, отриманою від партизанів, атака здійснювалася хвилями з різних напрямків. Останні удари сталися близько 05:30 ранку.
У районах аеродромів “Кача” та “Бельбек” прогриміли перші вибухи. Перед цим було помічено запуски зенітних ракет, після чого пролунали сильні детонації, зокрема в районі населеного пункту Саки.
У районі Балаклави було зафіксовано гучні звуки. За інформацією від АТЕШ, у цьому місці активно працювала система протиповітряної оборони, розташована поруч із теплоелектростанцією. Після кількох ракетних пусків засоби ППО перейшли на використання гарматного озброєння.
Вибухи сталися в Севастополі та його околицях, включаючи Фіолент, Сапун-гору та центральну частину міста, а також Бахчисарайський район.
Нафтобаза АТ “Морський нафтовий термінал”, розташована у тимчасово окупованій Феодосії, загорілася внаслідок нічної атаки.
Про це повідомляє Telegram-канал Astra.
У ніч на 8 квітня мешканці Феодосії повідомляли про вибухи та пожежу на місцевій нафтобазі. Вогонь було помітно в районі розташування АТ “Морський нафтовий термінал”. Місцева влада пожежу на нафтобазі не підтверджувала.
За словами очевидців, у Феодосії на нафтобазі горять два резервуари: один більший і один менший, загалом пожежу видно на відстані кількох кілометрів.
Генштаб ЗСУ раніше заявляв, що АТ “Морський нафтовий термінал” у тимчасово окупованому Криму – це ключовий вузол постачання ПММ морським шляхом на Кримський півострів та тимчасово окуповані території півдня України.
