Кремль більше не обговорює повернення окупованих територій Україні

Росія більше не готова обговорювати повернення частини окупованих територій України в рамках можливої угоди про припинення війни.

Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела, наближені до Кремля.

За даними агентства, Кремль зайняв більш жорстку позицію і розраховує силою встановити повний контроль над Донецькою областю. Також, як стверджують співрозмовники Bloomberg, Москва хоче зберегти контроль над прикордонними територіями Сумської та Харківської областей, розглядаючи їх як буферні зони.

Джерела видання пов’язують відмову від територіальних поступок із тим, що в Кремлі вважають зірваними неформальні домовленості, нібито досягнуті під час зустрічі Путіна та Дональда Трампа на Алясці у 2025 році. США, у свою чергу, наполягають, що жодної угоди про припинення війни тоді досягнуто не було.

Видання також пише, що на жорсткість позиції Москви вплинули українські удари по території Росії, зокрема по Москві, пошкодження нафтопереробних заводів та дефіцит палива. Додатковим чинником стало обговорення в США нового законопроекту про санкції проти Росії.

За словами співрозмовників агентства, Росія готова повернутися до переговорів лише після захоплення всієї Донецької області. При цьому Міноборони РФ, як стверджується, пообіцяло Путіну взяти регіон під контроль до кінця року, хоча частина російських військових вважає такий термін нереалістичним і говорить про 2027 рік.

Анкара запропонувала майданчик для переговорів між Україною та Росією

Туреччина заявила про готовність знову надати майданчик для переговорів між Україною та Росією.

Про це повідомив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан на спільній пресконференції з главою МЗС Канади Анітою Ананд в Оттаві.

За словами Фідана, Анкара виступає за завершення війни шляхом діалогу та на основі міжнародного права. Він зазначив, що наразі дипломатичний процес фактично зупинився, бойові дії посилилися, а сторони зосереджені на спробах досягти військових результатів.

Глава турецького МЗС підкреслив, що переговорний процес необхідно якомога швидше пожвавити. Він заявив, що Туреччина вже повідомила сторонам про готовність знову зібрати делегації України та Росії за столом переговорів на своїй території.

Фідан також торкнувся теми майбутнього саміту НАТО в Анкарі. За його словами, однією з ключових тем стане розвиток оборонної промисловості країн Альянсу, оскільки війна в Україні показала необхідність перегляду оборонних можливостей союзників.

Турецький міністр зазначив, що питання оборонної промисловості більше не є другорядним для НАТО і набуло стратегічного значення. За його словами, дискусії щодо необхідності збільшення оборонних витрат фактично завершені, і тепер країни мають підтвердити готовність виконувати зобов’язання на практиці.

Туреччина раніше вже виступала посередником між Києвом і Москвою. У Стамбулі відбувалися раунди переговорів, а також зустрічі з гуманітарних питань, зокрема щодо обміну полоненими та безпеки судноплавства в Чорному морі.

Зеленський обговорив із президентом Латвії оборонні проєкти та переговори щодо вступу до ЄС

Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Латвії Едгарсом Рінкевичсом. Сторони обговорили військову підтримку України, спільні оборонні ініціативи та подальше просування Києва до членства в Європейському Союзі.

Однією з тем стала співпраця в рамках Drone Deal. Рінкевичс відзначив роботу українських фахівців у Латвії, а Зеленський заявив, що Україна готова й надалі ділитися з партнерами досвідом, технологіями та обладнанням, перевіреними в умовах війни.

Український президент подякував Латвії за додатковий внесок у програму PURL. За його словами, така допомога безпосередньо впливає на здатність України захищатися від російських атак і зберігати життя людей.

Також сторони обговорили перспективи спільних проєктів у рамках ініціативи SAFE. Зеленський заявив, що Київ розраховує на продовження практичної співпраці з Латвією в оборонній сфері.

Окремо Рінкевичс привітав Україну з відкриттям першого переговорного кластера на шляху до вступу в ЄС. Латвія підтвердила підтримку якнайшвидшого відкриття решти кластерів і закликала інших партнерів сприяти цьому процесу.

Під час розмови лідери також узгодили позиції напередодні саміту НАТО та майбутніх контактів з міжнародними партнерами.

Угорщина знову заблокувала просування переговорних кластерів для України та Молдови

Угорщина продовжує блокувати подальше просування України та Молдови в переговорах про вступ до Євросоюзу. Йдеться про затвердження результатів скринінгу за кластерами 2–6 у робочій групі Ради ЄС з питань розширення.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Засідання групи COELA відбулося 26 червня в Брюсселі. Саме на ньому країни ЄС мали узгодити результати оцінки, необхідні для наступного етапу переговорного процесу.

Джерело видання повідомило, що Угорщина знову заявила про свої заперечення проти швидкого відкриття решти переговорних кластерів для України. Будапешт вважає такий крок передчасним.

Через позицію Угорщини робоча група не змогла затвердити результати скринінгу за кластерами 2–6. Це блокує наступний процедурний крок — надсилання Україні листа із запрошенням представити переговорні позиції щодо кожного з напрямків.

Аналогічна ситуація зберігається й щодо Молдови. Без згоди всіх країн ЄС подальше просування за цими процедурами залишається неможливим.

Угорщина заблокувала новий процедурний крок у переговорах щодо вступу України до ЄС

Угорщина заблокувала важливий процедурний крок у процесі вступу України та Молдови до Європейського Союзу. Будапешт не погодився на надсилання спільного листа до Європейської ради та Єврокомісії від імені всіх 27 країн ЄС.

Про це пише Politico.

Цей документ мав зафіксувати спільну позицію держав-членів щодо подальшого просування переговорів. Оскільки процес вступу вимагає одностайного схвалення, позиція Угорщини поставила під сумнів плани Києва завершити відкриття всіх шести переговорних кластерів до середини липня.

Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не вважає правильним відкривати всі напрямки переговорів одразу. За його словами, прискорення процесу може стати неправильним сигналом для країн Західних Балкан, які вже багато років перебувають на шляху до членства в ЄС.

Раніше всі 27 країн Євросоюзу підтримали початок першого блоку переговорів з Україною та Молдовою — кластера “Основи”. Він вважається ключовим, оскільки відкривається першим, закривається останнім і багато в чому визначає загальний темп переговорного процесу.

Тепер це питання знову планують розглянути наступного тижня. На тлі блокування Мадяр також заявив про намір зустрітися з Володимиром Зеленським у закарпатському місті Берегово, однак дата та місце зустрічі поки що не узгоджені.

FT повідомила про зміну риторики Трампа щодо українських ударів углиб Росії

Президент США Дональд Трамп під час зустрічі з Володимиром Зеленським на саміті G7 висловив захоплення українськими ударами по об’єктах у глибині Росії.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела, обізнані з ходом переговорів.

За даними видання, Трамп позитивно оцінив ефективність далекобійних атак України, які стали помітним фактором тиску на російську економіку та військову інфраструктуру. Українська сторона, як зазначають ЗМІ, сприйняла це як важливий зсув у позиції Вашингтона.

Також обговорювалися можливі нові санкції проти російської енергетики та розширення оборонної допомоги Україні. Зокрема, йшлося про виробництво систем і ракет Patriot у Європі та на українській території.

FT пише, що зміна тону Трампа викликала невдоволення в Москві. Російські чиновники дедалі частіше заявляють, що США відійшли від ролі посередника і фактично підтримують Київ.

При цьому українські представники зберігають обережність. Вони вважають нинішні сигнали позитивними, але не виключають, що позиція Трампа може знову змінитися.

Зеленський прибув на саміт G7 у Франції для переговорів із лідерами країн-партнерів

Президент України Володимир Зеленський прибув на саміт “Великої сімки”, який проходить у французькому Евіані. У програмі його участі — спеціальне засідання у форматі “G7 — Україна”, двосторонні зустрічі та спілкування з міжнародними ЗМІ.

Після прибуття у Зеленського запланована коротка зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном, після якої український лідер має взяти участь в окремій сесії, присвяченій Україні.

Протягом дня очікуються переговори Зеленського з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем, прем’єр-міністром Канади Марком Карні, директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. В Офісі президента України зазначили, що цей список може бути розширено.

Також Зеленський має долучитися онлайн до конференції Reuters Next, де відповість на запитання модератора. Напередодні організатори саміту змінили порядок денний через російські удари по об’єктах спадщини ЮНЕСКО в Україні, зокрема по Києво-Печерській лаврі.

Окрему увагу на саміті привернуло прибуття президента США Дональда Трампа. За даними ЗМІ, українська тема знову опинилася в центрі уваги американського лідера, що викликало занепокоєння серед частини європейських керівників.

Зеленський подякував Естонії за підтримку та анонсував переговори в Таллінні

Президент України Володимир Зеленський подякував Естонії за послідовну підтримку України та українських громадян. Окремо він відзначив президента Алара Каріса та першу леді Сір’є Каріс за їхню солідарність.

Про це український лідер написав у Telegram.

9 червня в Таллінні у Зеленського заплановані переговори з представниками країн Північної Європи та Балтії. За словами українського президента, головна мета зустрічей — посилення можливостей України для захисту людей.

“Цінуємо солідарність Естонії та всіх наших партнерів, які допомагають Україні вистояти та наблизити справедливий світ. Дякуємо всім, хто нас підтримує “, – зазначив президент.

Сторони мають намір узгодити позиції перед майбутніми рішеннями на рівні самітів Євросоюзу, G7 та НАТО. Зеленський підкреслив, що Київ очікує від партнерів конкретних рішень у найближчій перспективі.

Окрема програма передбачена для першої леді України. Вона візьме участь у розширенні Глобальної коаліції українських студій, відкритті україномовного аудіогіда в Естонії та зустрічі з представниками Естонського центру міжнародного розвитку.

Україна, Велика Британія, Франція та Німеччина узгодили базові умови для можливого миру

У Лондоні відбулася зустріч лідерів України, Великої Британії, Франції та Німеччини, за підсумками якої сторони опублікували спільну заяву щодо можливих умов завершення конфлікту. У переговорах брали участь Володимир Зеленський, Кір Стармер, Еммануель Макрон і Фрідріх Мерц.

Про це поінформували в британському уряді.

Серед ключових принципів названо негайне припинення вогню та використання нинішньої лінії фронту як відправної точки для подальших переговорів. При цьому в заяві підкреслюється, що міжнародно визнані кордони не повинні змінюватися силовим шляхом.

Окремий блок стосується майбутніх гарантій безпеки для України. Йдеться про юридично обов’язкові механізми захисту, включаючи можливість розміщення багатонаціональних сил підтримки.

Лідери також заявили про необхідність зберігати заморожені російські активи до ухвалення рішень про компенсації Україні. Крім того, сторони підтримали ідею прямих переговорів України та Росії за участю США та європейських партнерів.

У документі окремо зазначено, що Україна має й надалі отримувати військову допомогу. Серед пріоритетів названо розвиток протиракетної оборони, виробництво ракет-перехоплювачів, далекобійні можливості та зміцнення української армії на довгострокову перспективу.